Рішення

від 24.01.2007 по справі 11-05/4749

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-05/4749

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" січня 2007 р.                                                                   Справа №  11-05/4749

Господарський суд Черкаської області в складі  головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі Анастас”євій Л.В. за участю представників сторін: позивача за первісним позовом –Безуглий А.Ф. начальник; відповідача за первісним позовом –Нестеренко І.С. завідуючий, Рогожніков О.В. за довіреністю, ІІІ-ї особи –Петрова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за первісним позовом Корсунь-Шевченківського комунального підприємства „Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління до Комунального підприємства „Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області” про стягнення 27216 грн. 64 коп., розірвання договору та зобов”язання звільнити орендоване приміщення та зустрічним позовом Комунального підприємства „Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області” до Корсунь-Шевченківського комунального підприємства „Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Черкаська обласна рада про визнання недійсним договору, визнання права на нежитлове приміщення та зобов”язання не чинити перешкод у володінні та користуванні приміщенням,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувалась перерва з 18 по 24 січня 2007 р.

Заявлено первісний позов про стягнення заборгованості по орендній платі та звільнення орендованого приміщення. В обгрунтування заявлених вимог позивач за первісним позовом послався на те, що відповідач не належним чином виконує умови укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення в частині своєчасного внесення орендної плати, а тому просить стягнути існуючий борг, розірвати договір та зобов'язати відповідача звільнити приміщення.

Відповідач , не погоджуючись із позовом звернувся до позивача із зустрічним позовом про визнання не дійсним укладеного ними договору оренди, визнання за ним права господарського відання на оспорюване приміщення та усунення перешкод у користуванні ним. Зустрічний позов вмотивовано тим, що позивач за первісним позовом не є власником приміщення, оскільки останнє відповідно до постанови кабінету міністрів України  від 05.11.91 р. №311”Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю (республіканською) і власністю адміністративно-територіальних одиниць(комунальної)” (далі по тексту постанова КМУ №311) та прийнятого на її виконання рішення Черкаської обласної ради від 26.02.92 р. №23 „Про комунальну власність області” належить до комунальної власності Черкаської обласної ради. Відповідно до договору від 01.09.2006 р. укладеного позивачем за зустрічним позовом та Черкаською обласною радою оспорюване приміщення передано позивачу в господарське відання.

Третя особа у письмовому відзиві на позов підтримала позицію позивача за зустрічним позовом та підтвердила факт того, що оспорюване приміщення належить саме їй.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Заперечення відповідача та його позовні вимоги за зустічним позовом вважав безпідставними, оскільки , на його думку, саме позивач є власником оспорюваного приміщення.

Представники відповідача за первісним позовом проти його задоволення заперечили з підстав викладених у відзиві на позов а також просили задовольнити зустрічний позов з названих у ньому підстав.

Представник третьої особи проти задоволення первісного позову заперечила а зустрічний просила задовольнити з підстав названих відповідачем за первісним позовом.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

01.01.2006 р. сторонами було укладено договір №97, відповідно до умов якого                                                 позивач за первісним позовом зобов”язався передати в оренду відповідачу нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, розташоване в будинку за адресою м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна,21 загальною площею 421,1 кв. м.  П.3 договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу орендну плату до 10 числа місяця, наступного за звітним в сумі 3408,33 грн. в місяць. Однак відповідач умови договору в частині своєчасної та повної оплати не проводив та заборгував позивачу 27216,64 грн.

Оспорюване приміщення з моменту здачі в експлуатацію знаходилось у користуванні відповідача за первісним позовом а відповідно до рішення виконавчого комітет та у  Корсунь-Шевченківської міської ради від 25.09.2002 р.  №167 перебуває на балансі позивача.

Разом з тим згідно постанови КМУ №311 до обласної комунальної власності віднесені аптечні склади та аптечні магазини. На виконання вказаної постанови Черкаською обласною радою 26.02.92 р. було прийнято рішення №23 та 19.03.92 р. рішення №48 згідно яких оспорюване  приміщення в числі іншого було віднесено до обласної комунальної власності. Крім того рішенням Черкаської обласної ради від 19.02.99 р. №8-3 було затверджено перелік об'єктів обласної комунальної власності серед яких також було визначено оспорюване приміщення.  

  1.09.2006 р. на виконання рішення Черкаської обласної ради від 11.08.2006 р. №4-17/У третьою особою та відповідачем за первісним позовом  було укладено договір відповідно до умов якого оспорюване приміщення було передано останньому на праві господарського відання. , про що складено акт прийому передачі майна.

Ст. 761 ЦК України встановлено:

„1.право передання майна в найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

„. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.”

Ст. 287 ГК України встановлено:

„1. Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

2. Організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також цілісних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу.”

Згідно ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є підприємства  - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств та нерухомого майна , що перевищує площу 200 кв.м.

Згідно ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Ст. 136 ГК України встановлено:

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується  і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовується положення закону, встановлені для захисту права власності.”

Ст. 392 ЦК України встановлено:

„Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.”

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позовом не подано суду доказів на підтвердження того , що оспорюване приміщення є власністю Корсунь-Шевченківської міської ради. Саме лише його твердження про те, що приміщення було передано йому на баланс не саме цією радою не може бути доказом права власності на нього.

Таким чином договір оренди оспорюваного приміщення від 01.01.2006 р. не відповідає наведеним вище вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсним.

Оскільки договір оренди, на який як на підставу позову посилається позивач за первісним позовом визнається недійсним з моменту укладення, то позовні вимоги щодо стягнення орендної плати, розірвання договору та звільнення орендованого приміщення задоволенню не підлягають.

Той факт, що право власності на оспорюване приміщення належить третій особі підтверджується наведеними вище постановою КМУ №311, рішеннями третьої особи, а право господарського відання позивача за зустрічним позовом - договором про передачу третьою особою цього приміщення  в господарське відання саме позивачу та актом прийому передачі до вказаного договору.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом заперечує право позивача на оспорюване приміщення то останній вправі вимагати визнання за ним цього права у судовому порядку.

Разом з тим позивачем за зустрічним позовом не подано суду доказів того, що відповідач створює йому перешкоди в користуванні приміщенням, а тому позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні майном суд вважає безпідставними та  такими, що задоволенню не підлягають.  

З відповідача за зустрічним позовом на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України, ст. 207 ГК України суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди від 01.01.2006р. укладений Комунальним підприємством „Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області” та Корсунь-Шевченківським комунальним підприємством „Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління”.

Визнати за Комунальним підприємством „Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області”, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 21, код 01980377, право господарського відання на нежитлове приміщення загальною площею 421 кв.м., розташоване за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 21.

Стягнути з Корсунь-Шевченківського комунального підприємства „Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління”, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Гагаріна, 19, код 03356817 на користь Комунального підприємства „Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області”, Черкаська область,  м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 21, код 32359902 –60 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                К.І.Довгань

Повний текст рішення підписано 29.01.07р.

          Суддя                                                                                               К.І.Довгань