Постанова

від 27.12.2006 по справі 09/5294а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/5294а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                    Справа №  09/5294а

"27" грудня 2006 р.,  12 год.  15 хв.                                               м. Черкаси

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І.

за участю  представників сторін: позивача –Примак В.А. адвокат за довіреністю, Сербіненко О.Б. головний бухгалтер за довіреністю, відповідача –Павленко О.М. за довіреністю, Грабчук Т.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "АСТІ Кам'янський елеватор" до  Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про  визнання дій неправомірними  та зобов'язання скасувати  податкові повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачем подано адміністративний позов про визнання неправомірними дії Кам'янської МДПІ по прийнятим рішенням за результатами актів перевірки №547/23-32800032 від 26.05.2006 року, №6/23-32800032 та зобов'язання  відповідача скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.06.2006 року  №000712301/0, від 07.07.2006 року №  000842301/0,  № 000832301/0, № 000852301/0 та рішення про застосування  штрафних санкцій від 05.06.2006 року № 0000692301/0 та від 07.07.2006 року № 0000822301/0.

В заяві про зміну позовних вимог, поданій представниками в судовому засіданні 12 грудня 2006 року, позивач просить визнати неправомірними дії Кам'янської МДПІ по прийнятим рішенням за результатами актів перевірок №547/23-3280032 від 26.05.2006 року, №6/23-3280032 та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2006 року №000712301/0, від 07.07.2006 року №000842301/0, №000832301/0, №000852301/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових)  санкцій від 05.06.2006 року №0000692301/0 та від 07.07.2006 року №0000822301/0 (далі - спірні рішення) з підстав невідповідності їх чинному законодавству, фактичним обставинам справи, порушень при  проведенні перевірки, які істотно впливають на її результати.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- у рішенні  від 05.06.2006 року №000712301/0 не визначені норми закону, які, на думку податкового органу, порушив платник податків;

- висновок відповідача про незаконність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі –ПДВ) у податкових періодах квітня-липня 2004 року, на підставі податкових накладних, виданих  ПП «Агроінвестсервіс»при виконанні робіт по реконструкції адміністративної будівлі згідно договору від 15.04.2004 року для ТОВ «АСТІ ДжТМ», правонаступником якого став позивач,  ґрунтуються на припущеннях, без врахування дійсних обставин вчинених господарських операцій, які ніхто не оспорює, у тому числі податковий орган,  про що свідчить довідка ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 25.10.2004 року №149/15-01;

-  висновки відповідача не відповідають вимогам пп.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі вживається скорочено –ЗУ «Про ПДВ»), яким визначені реквізити податкової накладної, але не визначений порядок їх заповнення;

-  нарахування штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» незаконне в силу неправильного тлумачення та застосування вказаного Закону до господарських операцій  позивача з разового продажу застарілих основних засобів,  про що було роз'яснення ДПА  України від 18.11.2004 року №10413/623-2119, якими керувався позивач при  проведенні даної господарської операції;  

-  непрофесійні дії працівників Кам'янської МДПІ при прийнятті неправомірних рішень не тільки порушують права власника розпоряджатися належними йому коштами на свій розсуд, а й ставлять під загрозу взагалі подальшу діяльність підприємства, на якому працює 79 осіб, яке у період 2004 –2006 років сплатило 527383,00 грн. податків.   

Відповідач у письмових запереченнях  адміністративний позов не визнав повністю, посилаючись на законність та обґрунтованість спірних рішень, з таких підстав:

-  податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував відшкодування ПДВ, видані ПП «Агроінвестсервіс»та ЗАТ «Зернопромсервіс»не містять деяких реквізитів, передбачених пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», зокрема, опис (номенклатуру) товарів, робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну продажу без врахування податку, що позбавляє права платника податку на включення  сум ПДВ за такими накладними до податкового кредиту;  

- рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.04.2006 року визнані недійсними установчі документи ПП «Агроінвестсервіс» з 22.01.2004 року та  свідоцтво платника ПДВ з цієї ж дати, тобто позивач у квітні –травні 2004 року мав господарські операції з ПП «Агроінвестсервіс», який не був зареєстрований платником ПДВ;

- при здійснення операції з продажу основних засобів позивач порушив  ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –ЗУ «Про РРО»), тобто провів розрахункові операції з продажу через касу підприємства без реєстрації їх через реєстратор розрахункових  операцій, чим порушив не тільки вказаний закон, а й ст.198 Господарського кодексу України. Ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену Постановою  правління НБУ від 21.01.2004 року №22, тому позивачу обґрунтовано застосовані санкції , передбачені ЗУ «Про РРО».

В судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги повністю;

- представники відповідача заперечували проти позову з підстав, викладених у актах перевірки та письмових запереченнях на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач став правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ ДжТМ», яке було зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією»22.01.2004 року, номер запису свідоцтва 1 074 1050002 001473, відповідно, дане товариство було зареєстроване платником ПДВ   ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, свідоцтво №39055104 від 10.02.2004 року. Позивач взятий на облік як платник податків Кам'янською МДПІ 24 червня 2005 року і 06.07.2005 року, як платник ПДВ, свідоцтво №32384053.

Відповідач провів виїзну планову перевірку «АСТІ «Кам'янський елеватор»(позивача та його правопередника) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.01.2004 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складений акт від 26.05.2006 року №547/23-32800032 (далі акт планової перевірки).

У висновках акту планової перевірки вказано на наступні порушення:

- за порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»зменшено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 24100,00 грн. у тому числі: квітень 2004 року –1885,00 грн.; травень 2004 року - 4952,00 грн.; липень 2004 року –13319,00 грн.; квітень 2005 року –3974,00 грн.  Заявлена до відшкодування сума ПДВ з бюджету не відшкодована, тому відповідно до абз.6 п.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПАУ від 17.03.2001 року №110 штрафні санкції не застосовані;

-  в порушення п.1 ст.9 ЗУ «Про РРО»товариство здійснювало реалізацію продукції не власного виробництва  за готівку на суму 23972,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Спірні господарські операції описані в акті планової перевірки  розділи 3.1.5, 3.2.1, аркуші 15 - 21.

На підставі акту планової перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 05.06.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у кожному податковому періоді за квітень, травень, липень 2004 року та квітень 2005 року на загальну суму 24100,00 грн. та  застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення п.1 ст.9 ЗУ «Про РРО»в сумі 119860,00 грн.

Позивач подав заперечення до акту планової перевірки, тому була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з тих же питань за той же податковий період, за результатами якої складений акт від 25.07.2006 року №116/23-32800032 (далі - акт  позапланової перевірки).

У висновках акту позапланової перевірки вказано на наступні порушення:

- за порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»зменшено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 20126,00 грн. у тому числі: травень 2004 року - 2886,00 грн.; червень 2004 року –3921,00 грн.; липень 2004 року –13319,00 грн.  

- в порушення п.1 ст.9 ЗУ «Про РРО»товариство здійснювало реалізацію продукції не власного виробництва  за готівку на суму 23972,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Спірні господарські операції описані в акті позапланової перевірки  розділи 3.1.5, 3.2.1, аркуші 15 - 21.

На  підставі акту позапланової перевірки відповідач прийняв нові податкові повідомлення-рішення від 07.07.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у кожному податковому періоді на суму 20126,00 грн. у тому числі: травень 2004 року - 2886,00 грн.; червень 2004 року –3921,00 грн.; липень 2004 року –13319,00 грн., та про  застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.9 ЗУ «Про РРО»в сумі 119860,00 грн., залишив податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта планової перевірки, які не змінювались внаслідок позапланової перевірки, скасував рішення, на які вплинули результати позапланової перевірки та відкликав  податкові повідомлення рішення від 07.07.2006 року після розгляду скарг на рішення.

Позивач оскаржив до суду наступні податкові повідомлення-рішення:  

- від 05 червня 2006 року №0000712301/0 за яким, на підставі акту планової перевірки №547/23-32800032 від 26.05.2006 року, зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період 07 місяця 2004 року в сумі 13319,00 грн.;

- від 07 липня 2006 року №0000842301/0 за яким, на підставі акту позапланової перевірки №6/23-32800032 від 05.07.2006 року, зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період 05 місяця 2004 року в сумі 2886,00 грн.;

- від 07 липня 2006 року №0000832301/0 за яким, на підставі акту позапланової перевірки №6/23-32800032 від 05.07.2006 року, зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період 06 місяця 2004 року в сумі 3921,00 грн.;

- від 07 липня 2006 року №0000852301/0 за яким, на підставі акту позапланової перевірки №6/23-32800032 від 05.07.2006 року, зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період 07 місяця 2004 року в сумі 13319,00 грн. (листом від 21.11.2006 року за №3294/23-021 ДПІ в Кам'янському районі відкликало дане податкове повідомлення-рішення);

- від 05 червня 2006 року №0000692301/0 за яким, на підставі акту планової перевірки №547/23-32800032 від 26.05.2006 року, за яким застосовані фінансові санкції за порушення п. 1 ст. 9 ЗУ  «Про РРО»в сумі 119860,00 грн.

- від 07 липня 2006 року №0000822301/0 за яким, на підставі акту позапланової перевірки №6/23-32800032 від 05.07.2006 року, за яким застосовані фінансові санкції за порушення п.1 ст. 9 ЗУ «Про РРО»в сумі 119860,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач виключив з податкового обліку податкові накладні, видані ПП «Агроінвестсервіс», при виконанні робіт по капітальному ремонту адміністративного приміщення по договору підряду від 15 квітня 2004 року №2, посилаючись на порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», а саме відсутність в них опису (номенклатури) товарів, робіт, послуг) та їх кількості (обсяг, об'єм), ціни продажу без врахування податку.

ЗУ «Про ПДВ», зокрема, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, ставить право на податковий кредит в залежності від наявності факту придбання товарів (робіт, послуг); наявності товарів за фактом придбання яких сформовано податковий кредит та валові витрати;  наявності документів, які підтверджують  право на податковий кредит.

Відповідач не заперечує факт виконання робіт, їх прийняття, проведення розрахунків, віднесення на валові витрати витрат на проведення ремонтних робіт і вони є підтвердженими належними документами податкового та бухгалтерського обліку, кошторисами на виконання робіт, актами приймання виконаних робіт №1 від 28 квітня 2004 року , №2 від 17 травня 2004 року, №3 від 30 травня 2004 року, №4 від 29 червня 2004 року, №5 від 27 липня 2004 року, №6 від 09 серпня 2004 року, №7 від 30 вересня 2004 року, товарним накладними на придбання окремих видів матеріалів, платіжними документами про оплату за виконані роботи.

Право на податковий кредит виникло у правопопередника позивача відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», на підставі виданих ПП «Агроінвестсервіс»податкових накладних: від 28.04.2004 р. №101 на виконання робіт по реконструкції адмінбудівлі в сумі 11128,20 грн., в т.ч. ПДВ 1854,70 грн., від 17.05.2004 р. №105 на ремонтні роботи по реконструкції будівлі в сумі 5188,80 грн., в т.ч. ПДВ 864,80 грн., від 20.05.2004 р. №11 на проведення ремонтних робіт в сумі 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн., від 30.05.2004 р. №170 на ремонтні роботи адмінбудівлі в сумі 23523,84 грн., в т.ч. ПДВ 3920,64 грн., від 29.06.2004 р. №200 на ремонтні роботи адмінбудівлі в сумі 29857,28 грн., в т.ч. ПДВ 4976,21 грн., від 27.076.2004 р. №250 на виконані ремонтні роботи адмінбудівлі в сумі 50054,71 грн., в т.ч. ПДВ 8342,45 грн., у яких в графі «найменування товарів (робіт, послуг)  зазначено: «виконані роботи по реконструкції будівлі», «за ремонтні роботи адмінбудівлі».  Послуги з виконання робіт по ремонту та реконструкції будівлі визначені у вартісному вираженні,  за об'ємами  та цінами виконаних робіт по актах приймання виконаних робіт.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від  30.05. 1997 року №165, зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.06.1997 року за №233/2037, зі змінами) (далі –Порядок №165).  Виходячи з положень абзацу другого п. 12.4 Порядку №165 у разі надання послуг, які вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: «послуга/проценти, тощо».

Отже, порушення, на яке посилається відповідач, спростовується обставинами справи та первинними бухгалтерськими і податковими документами, які підтверджують достовірність фактичності здійснених господарських операцій, сплати ПДВ покупцем послуг (робіт) у їх ціні та, відповідно, правомірність  віднесення понесених позивачем витрат з ПДВ до податкового кредиту.

Господарським судом перевірено набрання законної сили рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.04.2006 року у цивільній справі №2-1867-2006, на яке посилається відповідач,  внаслідок чого встановлено:

- рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.04.2006 року у цивільній справі №2-1867-2006 задоволені позовні вимоги прокурора Кіровського району міста Кіровограда, визнані недійсними установчі документи приватного підприємства «Агроінвестсервіс», у зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою і невідповідністю законодавству та свідоцтво платника ПДВ від 17.02.2004 року №15244548;

- ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16.06.2006 року роз'яснено, що установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП «Агроінвестсервіс»визнані  недійсними на підставі судового рішення від 26.04.2006 року, з часу їх реєстрації, тобто з 22.01.2004 року;

- ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14.07.2006 року  скасоване заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.04.2006 року у цивільній справі №2-1867-2006, справа призначена до розгляду;

- рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 вересня 2006 року у справі №2-1867-2006  відмовлено у позові прокурора Кіровського району міста Кіровограда в інтересах держави, від імені якої виступає Кіровоградська ОДПІ до Крамаренка Сергія Олександровича, ПП «Агроінвестсервіс» про визнання установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ПП «Агроінвестсервіс»недійсними;

- ухвалою  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року у справі 22-2986 відмовлено ДПІ в місті Кіровограді в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 вересня 2006 року.

Таким чином, рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.04.2006 року у цивільній справі №2-1867-2006, на яке посилається відповідач, як на підставу визнання ПП «Агроінвестсервіс»не платником ПДВ, скасоване і рішення про його скасування набрало законної сили 21 грудня 2006 року.  Отже, доводи відповідача про те, що ПП «Агроінвестсервіс»на час вчинення господарських операцій не був платником ПДВ, не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, висновок відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ПП «Агроінвестсервіс»на виконання ремонтних робіт по реконструкції адміністративної будівлі, суд вважає  протиправним. Відповідачем, за господарськими операціями щодо правомірності віднесення ПДВ до складу податкового кредиту, були прийняті рішення за наслідками планової та позапланової перевірок. Тому суд вважає протиправними та підлягаючими скасування спірні податкові повідомлення-рішення від 07.07.2006 року №000842301/0, №000832301/0, №000852301/0, які були  прийняті з цих операцій за наслідками позапланової перевірки, а податкове повідомлення-рішення від 05.06.2006 року №000712301/0, яке прийняте за наслідками планової перевірки з цих операцій, таким, що втратило чинність.

За спірними рішеннями від 05.06.2006 року №0000692301/0 та від 07.07.2006 року №0000822301/0 відповідач застосував фінансові санкції за порушення позивачем ЗУ «Про РРО» за здійснення реалізації продукції (не власного виробництва) за готівку на суму 23972 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій. В актах планової та позапланової  перевірок характер господарських операцій не описаний.

З матеріалів справи   вбачається, що  позивач по договору купівлі продажу від 06.02.2004 року придбав активи зернового терміналу, які прийняв по акту передачі від 01.03.2004 року. За результатами огляду придбаних об'єктів основних засобів, встановлено, що частина основних засобів є застаріла та зношена.  Рішенням постійно діючої комісії від 25 травня 2005 року, згідно наказу від 27 червня 2005 року №208а «Про реалізацію об'єктів основних засобів», було вирішено продати автомобіль КАМАЗ, 1977 року, підтримання якого в робочому стані потребує значних затрат. Громадянин, який придбав основні засоби розрахувався шляхом внесення вартості проданих йому основних засобів в касу підприємства, про що свідчить прибутковий касовий ордер, кошти в цей же день були задні в банк.

На час здійснення даної операції позивач керувався листом ДПА України від 18.11.2004 р. №10413/6/23-2119 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів», яким було роз'яснено, що:

Згідно зі статтею 1 Закону України від 01.06.2000 р. №1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР) визначено, що основні фонди - це матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Враховуючи те, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України від 01.06.2000 р. №1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Відповідач, не заперечуючи факт уцінки та продажу позивачем зношених основних засобів, до  цих господарських операцій застосував п. 1 ст. 9 ЗУ «Про РРО», вважаючи дану господарську операцію розрахунковою у сфері торгівлі та громадського харчування.

Державна податкова адміністрація України листом від 26.07.2006 р. №14109/7/23-8017 «Про продаж основних фондів», посилаючись на ст. 1 ЗУ «Про РРО», вказала на те, що при здійсненні розрахунків готівковими коштами застосовується РРО, при продажу основних фондів розрахунки проводяться в безготівковій формі.

За вищевказаних обставин, суд вважає, що позивач на час здійснення господарських операцій вправі був керуватися роз'ясненнями ДПА, які діяли на час вчинення ним господарських операцій. Наступна зміна правової позиції ДПА з таких господарських операцій не має зворотної сили. Неоднозначне (множинне) трактування нормами законодавства України обов'язку платника податків є підставою для прийняття рішення на користь платника податків.  

Відповідачем, за вказаною господарською операцією, були прийняті рішення за наслідками планової та позапланової перевірок. Тому суд вважає протиправним та підлягаючим скасуванню спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.2006 року №0000822301/0, яке буле  прийняте з цих операцій за наслідками позапланової перевірки, а  рішення про застосування штрафних (фінансових)  санкцій від 05.06.2006 року №0000692301/0, яке прийняте за наслідками планової перевірки з цих операцій, таким, що втратило чинність.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України, тобто за наявності підстав для звільнення від доказування, які у даній справі відсутні. В адміністративних справах про протиправність рішення, обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх рішень.

При здійсненні перевірок та прийнятті спірних рішень відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, тому вимога позивача про визнання неправомірними дій Кам'янської МДПІ по прийнятим рішенням за результатами актів перевірок №547/23-3280032 від 26.05.2006 року, №6/23-3280032, задоволенню не підлягає. Формальні порушення, допущені контролюючим органом підчас проведення перевірки суб'єкта господарювання та оформлення її результатів не впливають на суть прийнятих рішень. Підставами визнання протиправними та скасування спірних рішень є порушення та неоднозначне тлумачення відповідачем норм чинного податкового законодавства, та законодавства, що регулює відносини у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача підлягає відшкодуванню, сплачений ним судовий збір в сумі  3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янської МДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування  від 07.07.2006 року №000842301/0, №000832301/0, №000852301/0 та рішення Кам'янської МДПІ  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.2006 року №0000822301/0.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кам'янської МДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування  від 05.06.2006 року №000712301/0 та рішення Кам'янської МДПІ про застосування штрафних (фінансових)  санкцій від 05.06.2006 року №0000692301/0.

Стягнути з Державного бюджету України  через відділення Державного казначейства України в місті Черкаси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "АСТІ Кам'янський елеватор", Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Л.Борисової, 88, ідентифікаційний код 32800032 - 3,40 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з  дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                Н.М.Курченко

          Постанова складена в повному обсязі 04 січня 2007 року.