Рішення

від 20.05.2014 по справі 252/558/14-ц

МИКИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

Справа № 252/558/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Самойленко Г.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_3 просить стягнути з ТОВ «Ясинуватський агросервіс» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що з 05 квітня 2013 року по 02 вересня 2013 року він перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Ясинуватський агросервіс», де працював охоронником.

В порушення вимог ст. 115 КЗпП України відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виплачував заробітну плату, внаслідок чого виникла заборгованість із заробітної плати за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року у загальному розмірі 8147,55 грн.

При звільненні 02 вересня 2013 року, в порушенні вимог ст.116 КЗпП України, заборгованість із заробітної плати у розмірі 8147,55 грн. відповідачем йому виплачена не була.

Оскільки відповідач не здійснив з ним повний розрахунок у день звільнення, у відповідності до ст.117 КЗпП України він повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю з тих же підстав, просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 листопада 2013 року по день ухвалення судом рішення за 139 робочих днів, виходячи з середньоденного заробітку позивача, який за довідкою відповідача, дорівнює 87,40 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 визнала частково, пояснивши, що ТОВ «Ясинуватський агросервіс» є недержавним комерційним підприємством та здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» та має статус оптового ринку сільськогосподарської продукції. Відповідач є учасником Державної програми створення робочих місць згідно постанови КМУ від 30.06.2010 року № 527 «Про створення нових робочих місць» і працює з 26 серпня 2011 року, але було введено в експлуатацію лише 11% потужності підприємства, а робітників було прийнято з урахуванням повного об'єму потужностей товариства. Основним видом діяльності відповідача є здавання в оренду власного нерухомого майна. Зимовий та весняний періоди є несприятливими для діяльності ринку, у зв'язку із несприятливими погодними умовами, зниженням торгівельної активності сільськогосподарських товаровиробників та покупної активності покупців. Вищезазначене призвело до перевищення розмірів витрат над розмірами доходів. Крім того, враховуючи вплив світової фінансової криси на економіку України в цілому, громадянсько-політичну обстановку в країні, девальвацію гривні, затримку виплат на багатьох державних та недержавних підприємствах, а також уповільнення товарообігу, зростання цін на продукцію сільгосптоваровиробників, та малозначний попит підприємства у населення, а також найважливіший фактор - припинення фінансування відповідно фінансового плану, підприємство є у тяжкому фінансовому стані. Однак, не зважаючи на проблематику підприємства на теперішній час виплата заробітної плати є пріоритетною серед інших видатків для керівництва підприємства, враховуючи, що заборгованість із заробітної плати на теперішній час значно зменшується. Враховуючи наведене, Товариство намагається кожному звільненому співробітнику підприємства сплатити заборгованість, в тому числі і позивачу ОСОБА_3 Станом на 06 травня 2014 року заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем складає 4922,34 грн.

З урахування наведеного та у відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» просила визначити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням спірної суми, на яку позивач мав право та частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком, у розмірі 500 грн.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Ясинуватський агросервіс» з 05 квітня 2013 року, де працював охоронником. Наказом по підприємству № 3в-00151 від 02 вересня 2013 року був звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с.5).

На день звільнення ОСОБА_3 належала до сплати від ТОВ «Ясинуватський агросервіс» заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 8146,55 грн. (а.с.6).

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 19 березня 2014 року з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 жовтня 2013 року по 28 листопада 2013 року у розмірі 2185,00 грн.

На день розгляду судом справи заборгованість відповідача перед ОСОБА_3 із заробітної плати становить 4922,34 грн. Дана обставина у судовому засіданні визнала сторонами у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснив, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми і день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, якою встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

За довідкою відповідача № 1/05-55 від 06 березня 2014 року середньоденна заробітна плата позивача, виходячи з нарахувань за липень, серпень 2013 року, складає 87,40 грн.

Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд провадить у відповідності до Порядку обчислення середнього заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, шляхом множення середньоденного заробітку, який дорівнює 87,40 грн. на число робочих днів (за винятком вихідних та святкових днів) за період з 29 листопада 2013 року по 20 травня 2014 року (116 робочих дня). Таким чином, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні складе: 87,40 грн. х 116 днів = 10138,40 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 листопада 2013 року по 20 травня 2014 року у розмірі 10138,40 грн.

Одночасно, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо часткового задоволення позову, оскільки часткове визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовується при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, який у даному випадку відсутній.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 243,60 грн.

На підставі ст. 117 КЗпП України, п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», керуючись ст.ст.88, 209, 214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» (83001, м. Донецьк, вул. Пушкіна,14; ЄДРПОУ 35610537) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 листопада 2013 року по 20 травня 2014 року у розмірі 10138 (десять тисяч сто тридцять вісім) грн. 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» (83001, м. Донецьк, вул. Пушкіна,14; ЄДРПОУ 35610537) судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 копійок.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 26 травня 2014 року року, відклавши до цього строку складання повного рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О.В. Каліуш