Постанова

від 15.04.2014 по справі 807/790/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 рокум. Ужгород№ 807/790/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Закарпатської області Головного управління Міндоходів у Закарпатської області звернулася з позовом у Закарпатський окружний адміністративний суд до відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» (далі - відповідач), якою просить: стягнути із відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» податковий борг в сумі 26 520, 59 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі, які знаходяться на таких рахунках:

- р/р 26041301200338 Філія ПАТ ПІБ в м. Ужгород, МФО 312163;

- р/р 2600601281877 Центральна філія ПАТ «Кредобанк», МФО 325365.

У судове засідання представник позивача не з'явився та 15.04.2014 року подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 28-29).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, не забезпечив явку свого представника у судове засідання повторно, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені главою 3 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за адресою, вказаною у Довідці про включення до ЄДРПОУ, Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.6-7). Доказом про належне повідомлення відповідача слугують наявні в матеріалах справи конверти, що повернулися на адресу суду з ухвалою про відкриття провадження у справі та повісткою про виклик до суду (а.с. 17-22, 26-27).

У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України - у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відтак, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини такого неприбуття, заперечень на адміністративний позов суду не подавав, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило, суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Закарпатоблтара» 12.04.2001 року зареєстроване Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, як юридична особа та 27.10.2008 року внесено зміни до свідоцтва про державну реєстрацію, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ № 137230 (а.с. 6-7).

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Закарпатоблтара» з 16.11.1993 року перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Ужгороді за № 02- 220, що підтверджується довідкою 19-1/1016 від 24.10.2003 року (а.с.8).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи місцезнаходженням відповідача є: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 25.

Судом встановлено, що відповідно до поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2012 рік, останній зобов'язувався сплатити 1 536, 40 грн. (а.с 14-19).

Відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік останній зобов'язувався сплатити 28 898, 00 грн. На сьогоднішній день непогашеною залишається сума 26 488, 00 грн.

Вищезазначена заборгованість відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою від 16.01.2013 року (а.с. 5, 13).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом: такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Вищевказані повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, а відтак вважаються узгодженими.

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що на адресу відповідача надсилалася податкова вимога № 368 від 07.05.2012 року (а.с. 12).

Однак, жодних дій по погашенню вищезазначеної заборгованості відповідачем не здійснювалося.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Закарпатоблтара» (88000, м.Ужгород, вул. Огарьова, 25, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 01884123) на користь Державного (місцевого) бюджету України податковий борг в сумі 26 520 (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на таких рахунках:

- р/р 26041301200338 Філія ПАТ ПІБ в м. Ужгород, МФО 312163;

- р/р 2600601281877 Центральна філія ПАТ «Кредобанк», МФО 325365.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.В. Іванчулинець