Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/3973/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3973/14 12.05.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідністю «ВБК Будсервіс»

про стягнення 124 213,23 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Живолуп К.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 104 850,89 грн. основного боргу, а також 6 968,96 грн. пені, 10 485,09 грн. штрафу, 1 908,29 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2014 було порушено провадження у справі №910/3973/14, розгляд справи було призначено на 04.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 розгляд справи відкладено до 28.04.2014,

В судовому засіданні 28.04.2014 було оголошено перерву до 12.05.2014, про що повідомлено представників сторін під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 12.05.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача в частині стягнення 104 850,89 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 не було здійснено в обумовлений строк оплату на вказану суму поставленого за видатковими накладними товару. Також, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 1 908,29 грн. 3% річних, а з посиланням на п. 5.2, п. 5.3 договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 - 6 968,96 грн. пені та 10 485,09 грн. штрафу.

Відповідач в судове засідання 12.05.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Проте, в судовому засіданні 28.04.2014 представником відповідача були надані суду пояснення по суті спору.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , а неявка представників відповідача в судове засідання, про яке відповідач був обізнаний, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013 між відповідачем - ТОВ «ВБК Будсервіс», як покупцем, та позивачем - ТОВ «Метал Холдінг Трейд», як постачальником, було укладено договір поставки № 01/95/13 (далі - договір поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 ), відповідно до умов якого постачальник зобов?язується протягом строку дії договору, в порядку та на умовах, встановлених договором, продати та передати у власність покупця металопродукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору (п. 1.1).

Умовами договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 сторони узгодили, що ціна загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в специфікаціях або рахунках - фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2), товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару (п. 2.2), покупець сплачує вартість товару протягом 7 календарних днів з дати поставки товару, якщо інше не визначено у рахунку - фактурі/специфікації (п. 4.3), за порушення строків оплати товару, встановлених в п. 4.3 цього договору та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п. 5.2), крім сплати пені покупець, за умови прострочення строків оплати більш ніж на 30 календарних днів, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару (п. 5.3).

Відповідно до видаткових накладних до договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013, а саме: № РН-0015695 від 22.07.2013 на суму 38 130,02 грн. та № РН-0015280 від 17.07.2013 на суму 111 766,27 грн., які підписані без будь-яких зауважень представниками сторін, позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем в особі представника за довіреністю № 34 від 17.07.2013 Бровдій О.М., прийнято без збудь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 149 896,29 грн.

Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий згідно видаткових накладних товар, загалом в сумі 45 045,40 грн.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, заборгованість в сумі 104 850,89 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за договором поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 - погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 149 896,29 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними № РН-0015695 від 22.07.2013 на суму 38 130,02 грн. та № РН-0015280 від 17.07.2013 на суму 111 766,27 грн.

Проте, відповідачем всупереч умов п. 4.3 договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 7 календарних днів з дати поставки товару) поставлений за видатковими накладними товар загалом на суму 149 896,29 грн., а лише здійснено його часткову оплату в сумі 45 045,40 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 104 850,89 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 104 850,89 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 104 850,89 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі та у визначений строк товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 1 908,29 грн. 3% річних, а з посиланням на п. 5.2, п. 5.3 договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 - 6 968,96 грн. пені та 10 485,09 грн. штрафу

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено умовами договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013, за порушення строків оплати товару, встановлених в п. 4.3 цього договору та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п. 5.2), крім сплати пені покупець, за умови прострочення строків оплати більш ніж на 30 календарних днів, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару (п. 5.3).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов п. 4.3 договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 7 календарних днів з дати поставки товару) поставлений за видатковими накладними товар загалом на суму 149 896,29 грн., а лише здійснено його часткову оплату в сумі 45 045,40 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 104 850,89 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, зокрема і понад 30 днів, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 5.2, 5.3 договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013 є підставами для стягнення штрафних санкцій та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних, штрафу та пені - є законними, обґрунтованим та підлягають задоволенню згідно нижченаведених розрахунків.

Суд, здійснивши перерахунок суми штрафу, погоджується з наведеним позивачем у позові розрахунком суми штрафу в сумі 10 485,09 грн., що складає 10% від простроченої суми заборгованості в розмірі 104 850,89 грн., у зв'язку з чим задовольняє вимогу позивача в цій частині повністю.

Щодо заявленої вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

За видатковою накладною РН-0015280 від 17.07.2013 на суму 111 766,27 грн. строк оплати поставленого товару сплив 24.07.2013, а за видатковою накладною № РН-0015695 від 22.07.2013 на суму 38 130,02 грн. - 29.07.2013, які не були оплачені позивачем у повному обсязі та у строк, визначені умовами договору поставки № 01/95/13 від 07.06.2013, а отже, з 25.07.2013 та з 30.07.201 3 відповідно, розпочались строки прострочення відповідачем свого зобов'язання з повної оплати отриманого товару, а граничні строки щодо нарахування 3% річних та пені визначено позивачем самостійно - 03.03.2014.

З урахуванням наведеного, згідно розрахунку суду, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 1 897,50 грн., а пені - 6 928,78 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загалом 104 850,89 грн. основного боргу, 10 485,09 грн. штрафу, 1 897,50 грн. 3% річних та 6 928,78 грн. пені.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК Будсервіс» (код ЄДРПОУ 38577812; місцезнаходження: 03049 м.Київ, вул. Курська, буд. 13-В, кв. 44) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» (ЄДРПОУ 37412768, місцезнаходження: 03039 м. Київ, вул.. Саперно-Слобідський проїзд, 4) суму основного боргу 104 850 (сто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 89 коп., штраф - 10 485 (десять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 09 коп., 3% річних - 1 897 (одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп., пені - 6 928 (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 78 коп., а також 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 19.05.2014.

Суддя Спичак О.М.