cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2014 року Справа № 915/546/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Чурай Г.В., довіреність від 02.01.2014р. №06
від відповідача: Маркова Л.В., директор
розглянув у відкритому судовому справу за позовом: Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсервісконсалт» (юридична адреса: 54052, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 321, оф. 77, код ЄДРПОУ 38395492; адреса вказана позивачем: 54052, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 321, оф. 94)
про: стягнення 41527,21 грн., -
Суть спору: Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсервісконсалт» 41527,21 грн., з яких: 40019,78 грн. основного боргу за договорами №194П-2013 та №195П-2013 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 15.05.2013р., 1224,79 грн. пені та 282,64 грн. трьох відсотків річних.
Позовні вимоги ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами №194П-2013 та №195П-2013 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 15.05.2013р. в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за комунальні послуги.
15.05.2014р. за вх.№8660/14 на виконання вимог суду від позивача надійшли витребувані судом документи.
У судовому засіданні 19.05.2014р. відповідачем частково надані витребувані судом документи.
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
15.05.2013р. між Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (Балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсервісконсалт» (Орендар, відповідач) були укладені договори №194П-2013 та №195П-2013 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, за умовами яких позивач зобов'язався забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт державного нерухомого майна: - нежитлових приміщень їдальні з буфетом (інв.№06733), що знаходиться за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, загальною площею 726,9 кв.м; - нежитлове приміщення буфету на першому поверсі двоповерхової будівлі (інв.№63801), що знаходиться за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, загальною площею 154,8 кв.м; а також утримання прибудинкової території та надання комунальних послуг, а відповідач зобов'язався взяти участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт та наданих послуг (Додаток 1) шляхом відшкодування (компенсації) позивачу понесених витрат; відповідач користується приміщеннями будівлі їдальні з буфетом та нежитловим приміщенням буфету на першому поверсі двоповерхової будівлі, згідно з планами розміщення орендованих приміщень; орендовані приміщення використовуються з метою надання послуг з харчування громадян (робітників) на підприємстві.
Відповідно до п.2.1 договорів позивач зобов'язався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі (приміщення) і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі відповідачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі (приміщення), прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень залежить від складу робіт і послуг (Додаток 4), які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі (приміщення), комунальні та інші послуги позивача.
Пунктом 2.1.2 договорів передбачено надання відповідачу комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами з використанням лічильників.
Пунктом 2.2.3 договорів передбачений обов'язок відповідача: не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача на підставі наданого рахунку, що обслуговує будівлю (приміщення), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень державного нерухомого майна, технічне обслуговування будівлі (приміщення) відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги; при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
У відповідності до п.3.1.2 договорів позивач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п.2.2.3 договорів.
Згідно з п.5.1 договорів останні укладені строком на 2 роки 10 місяців, що діють з 15.05.2013р. по 14.03.2016р. включно.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем належним чином виконувались свої договірні зобов'язання.
Між тим, відповідач в порушення договірних зобов'язань здійснював відшкодування позивачу комунальних послуг несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем в розмірі 40019,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг, виставленими та частково оплаченими відповідачем рахунками на оплату та платіжними дорученнями (а.с. 12-17, 22-31).
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих на нього пені та 3% річних.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарським судом виходячи з наявних матеріалів справи встановлено неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині відшкодування позивачу вартості комунальних послуг, у зв'язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 40019,78 грн.
Докази сплати наявного боргу в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не надані.
Проти наявного боргу відповідач не заперечує, як пояснив суду у судовому засіданні його представник.
Враховуючи вищевикладене, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40019,78 грн.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд приймає до уваги наведені позивачем у позовній заяві розрахунки пені та трьох відсотків річних, вважає їх обґрунтованими.
З огляду на вищенаведене, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1224,79 грн. пені та 282,64 грн. трьох відсотків річних.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсервісконсалт» (юридична адреса: 54052, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 321, оф. 77, код ЄДРПОУ 38395492; адреса вказана позивачем: 54052, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 321, оф. 94) на користь Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) 40019 (сорок тисяч дев'ятнадцять) грн. 78 коп. боргу, 1224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн. 79 коп. пені, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 64 коп. трьох відсотків річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 26 травня 2014 року.
Суддя Ю.С. Бритавська
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2014 |
Оприлюднено | 29.05.2014 |
Номер документу | 38883383 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Бритавська Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні