Постанова

від 21.05.2014 по справі 802/1421/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 травня 2014 р. Справа № 802/1421/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова М. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: приватного підприємства-фірми "Техкомплект"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства фірми "Техкомплект" (далі - ППФ "Техкомпект") про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у сумі 873806,26 грн. Указану суму боргу відповідач у добровільному порядку не сплачує, при цьому майно для погашення податкового боргу у відповідача відсутнє.

Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість 21.05.2014 через відділ прийому суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. № 9825). Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що адміністративний позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: за зазначеною адресою не проживає. Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що в разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказані вимоги КАС України, враховуючи клопотання представника позивача та неприбуття відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

ППФ "Техкомпект" зареєстроване 29.05.2001 та з 30.05.2001 перебуває на податковому обліку.

З матеріалів справи суд убачає, що внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, у відповідача станом на час звернення до суду наявна заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 449443,47 грн., з них 440294 грн. - основний платіж, 9149,47 грн. - пеня; з податку па прибуток у сумі 424362,79 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несплати суми грошових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на прибуток та декларації з податку на додану вартість (а. с. 8-12).

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковий орган сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу від 12.02.2013 форми "Ю" № 85-25 (а. с. 23), яка залишилась без виконання.

Також позивач направляв запити про наявність реєстрації рухомого та нерухомого майна ППФ "Техкомплект", а саме до: Головного управління Держземагенства у Вінницькій області (а. с. 14), Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (а. с. 15), Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області. Відповідно до наданих відповідей на зазначені запити рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстроване.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про майно у ППФ "Техкомплект" відсутні.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт опису майна ППФ "Техкомплект" № 105 від 02.04.2014 на загальну суму 873806,26 грн., відповідно до яких у відповідача відсутнє майно для погашення податкової заборгованості.

У зв'язку з наявністю податкового боргу та відсутністю добровільної його сплати відповідачем позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти платника податку.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з такого.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6. статті 94 ПК України).

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 20.1.17 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, майно для погашення податкового боргу у відповідача відсутнє, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків приватного підприємства-фірми "Техкомплект" (код ЄДРПОУ 31542689, індекс 21037, Вінницька область, Ленінський район, вул. Пирогова, буд. 111-А, кв. 54), що знаходяться в банківських установах.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович