Рішення

від 19.05.2014 по справі 815/16338/2012

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.05.2014

Справа N 815/16338/2012

2/320/427/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання з відповідачем. Під час розгляду справи неодноразово уточнювала позовні вимоги. Відповідно до останньої уточненої позовної заяви від 30 квітня 2014 року просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію витрат на прибудову та ремонт житлового будинку в розмірі 16074 грн., грошову компенсацію вартості спільного майна в розмірі 17920 грн., а також понесені нею судові витрати по справі.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить розділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання з відповідачем. Під час розгляду уточнював позовні вимоги, згідно яких просив виділити йому у власність диван, вартістю 2 200 грн., мікрохвильову піч «West», серійний номер ОW 03030186, вартістю 650 грн., пилосос «LG 1600», вартістю 450 грн., тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн., килим, розміром 2х3 м, вартістю 1 000 грн., на загальну суму 4 500 грн. Відповідачу ОСОБА_1 у власність виділити набір каструль, вартістю 1 100 грн., двоспальне ліжко, вартістю 5 000 грн., постільну білизну (ковдри, подушки, простирадла), вартістю 3 000 грн., кольоровий телевізор «Changhong модель 14С12», вартістю 650 грн., на загальну суму 9 750 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію до рівності часток в спільному майні подружжя в розмірі 2 625 грн. Поділити спільні грошові накопичення у розмірі 2 000 доларів США, що еквівалентно 16 000 грн., стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на його користь 8 000 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат - ОСОБА_3 не з'явились, від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 надійшла зава про слухання справи за їх відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити з тих підстав, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у добровільному порядку поділили майно, яке було придбане у період шлюбу за їх сумісні кошти, а саме меблі, побутову техніку та інше. Внаслідок досягнутої домовленості більша частина цього майна залишилась у відповідача, тому що воно придбавалось саме для облаштування житлового будинку. Після проведених розрахунків вартості майна, ОСОБА_2 надав позивачці розписку, в якій зазначив, що в рахунок поділу цього майна він зобов'язується виплати їй грошову компенсацію в розмірі 17920 грн., яку відповідач повинен був сплатити у строк до 01 вересня 2012 року. Ця сума є різницею вартості майна, яке залишилось у відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились,від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 надійшла зава про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги визнає частково, зазначивши, що у червні 2006 року ОСОБА_2 став власником 23/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2, отже вважає, що саме з цього часу потрібно вираховувати вартість ремонтно-будівельних робіт, проведених у будинку. Відповідач ОСОБА_2 визнає, що вартість ремонтно-будівельних робіт у будинку з урахуванням наданих доказів та висновків судового експерта становить 20 398 грн., однак з вирахуванням його особистих вкладів (використання будівельних матеріалів повторного використання, що дістатись йому від батька від розібраних старих споруд домоволодіння, а також перерахованих від рідних грошових переказів) з нього підлягає стягненню 6 721 грн. Щодо стягнення грошової компенсації за влаштування 2-х газових конвекторів, вартістю 1400 грн. (2003 рік) та влаштування 3-х метало пластикових вікон, вартістю 2400 грн. (2003 рік), позовні вимоги не визнає, оскільки вказане майно встановлювалось у будинок, який належав його батьку, отже не є їх з позивачем спільним майном подружжя. Також, не визнає позовні вимоги, щодо придбання та влаштування 2-х газових конвекторів, вартістю 2740 грн. (2012 рік), оскільки їх придбання та влаштування відбувалось в 2012 році, тобто після розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_1 Крім того, не визнає вимоги щодо вартості робіт по водопостачанню в розмірі 3500 грн., оскільки жодних доказів на підтвердження даних витрат позивачем надано не було. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 користувалась житловим приміщенням, і саме її участь як члена сім'ї у ремонті (наклеювання шпалер, заміна міжкімнатної двері, вхідної двері, настил ламінату у двох кімнатах, встановлення металево пластикового вікна у 2009 році) є необхідним відновленням його належного стану і її обов'язком як мешканки будинку. Також, вимога про стягнення коштів за розпискою у рахунок поділу майна подружжя безпідставна, оскільки чинним сімейним законодавством не передбачено стягнення грошей за розпискою в рахунок поділу майна та на стягнення грошової компенсації у рахунок поділу майна подружжя повинна бути згода на це подружжя, однак відповідач ОСОБА_2 не бажає виплачувати грошову компенсацію в рахунок поділу рухомого майна подружжя оскільки вважає, що слід ділити його в натурі з урахуванням майна, що вибуло з цивільного обороту. Підсумовуючи просить, прийняти до уваги той факт, що представником позивача - адвокатом ОСОБА_3 були подані докази в порушенням встановленого порядку, тому є недопустимими. На задоволенні зустрічної позовної заяви наполягає, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв представників сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши пояснення представників сторін, вислухавши показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації слід відмовити, за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 01 вересня 2001 року між сторонами відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області було укладено шлюб, актовий запис № 617.

Від сумісного проживання сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 29 березня 2011 року.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором або законом (ч. 1 ст. 70 СК України ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що у період шлюбу на сумісні кошти сторонами спільно було придбано майно: набір посуду «Неrmann Міllеr» 6218, вартістю 1 000 грн., ліжко «Грибок», вартістю 900 грн., диван-ліжко, вартістю 1200 грн. пилосос «Dirt Devil» М 3882-О, вартістю 500 грн., мікрохвильову піч «Life» МD 12332, вартістю 450 грн., кольоровий телевізор «Rainford», вартістю 450 грн., тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн., кухонний гарнітур «Пауліна», вартістю 1475 грн., кухонний куток «Сабрина», вартістю 800 грн., диван-ліжко, вартістю 1500 грн., двоспальне ліжко, вартістю 5000 грн., пластикові стіл та 4 стільці, вартістю 500 грн., газова плита «Іndezit», та аерогриль «Ніlton», вартістю 3400 грн., витяжка, вартістю 900 грн., пральна машина «Аrdo», вартістю 1300 грн., холодильник «Samsung», вартістю 2500 грн., мікрохвильову піч «West», вартістю 450 грн., пилосос «LG-1000», вартістю 450 грн., кольоровий телевізор, вартістю 800 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 200 грн., підставка під телевізор, настінна, вартістю 186 грн., комп'ютер «LG» (монітор, процесор, клавіатура, принтер), вартістю 6000 грн., стільці офісні, вартістю 300 грн., відеомагнітофон «Soni», вартістю 350 грн., радіотелефон «Шнайдер», вартістю 400 грн., тумба з раковиною, вартістю 300 грн., люстри - 3 шт., на загальну суму 650 грн., термовентилятор, вартістю 239 грн., килим, червоного кольору, розміром 2х1,5 м, вартістю 450 грн., електрошашличниця, вартістю 350 грн., праска «Scarlett», вартістю 250 грн., дошка для праски, вартістю 170 грн., охоронна сигналізація «Ревун», вартістю 300 грн., жалюзі на вікна, 8 шт., на загальну суму 500 грн., набір посуду Z-Line, вартістю 1100 грн., водонагрівач «Аriston», вартістю 950 грн., металеві вироби для дверей та вікон, на загальну суму 8770 грн.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони домовилися про порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, про що була укладена розписка, відповідно якої відповідач ОСОБА_2 зобов'язався в рахунок поділу майна сплатити позивачу ОСОБА_1 кошти в розмірі 17 920 грн., розміром по 1000 грн. щомісяця до 01 вересня 2012 року.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вказану суму коштів позивачу ОСОБА_1 у встановлений строк не сплатив, а подані ним заперечення з приводу розділу майна в натурі з урахуванням майна, що вибуло з цивільного обороту, свідчать лише про те, що він не бажає сплачувати позивачу грошову компенсацію вартості спільного майна.

Оцінюючи докази щодо спільно придбаного майна подружжя, наданими представником позивача - адвокатом ОСОБА_3 під час судового розгляду, суд вважає їх належними та допустимими, оскільки вони подані з дотриманням вимог процесуального законодавства та необхідність у їх отриманні виникла після уточнення позовної заяви та допиту свідків.

Крім того, судом встановлено та підтверджено сторонами по справі, що з травня 2001 року по лютий 2011 року сторони проживали в житловому будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до договору дарування від 13 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_17, зареєстровано в реєстрі № К-994, власником 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_2 став ОСОБА_2

У період шлюбу сторонами на сумісні кошти був проведений ремонт та благоустрій житлового будинку, внаслідок чого будинок став упорядкований та його ринкова власність збільшилась.

При з'ясуванні факту проведення ремонту, благоустрою житлового будинку, а також придбання спільного майна у період шлюбу, суд виходив з доказів, отриманих під час судового розгляду та оцінених за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

З цього приводу в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона є сусідкою родини ОСОБА_1. Вона у ОСОБА_2 купувала частину будинку. Кошти від покупки частини будинку в розмірі 1000 доларів США вона передавала ОСОБА_2. Їй відомо, що ОСОБА_2 та його знайомим здійснювалось самочинне будівництво із будівельних матеріалів, які знаходились у дворі. Також пояснила, що бачила взимку у дворі ОСОБА_2 автомобіль типу «Газель», та ОСОБА_1 вивозила речі з будинку, що конкретно вона пояснити не змогла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він є сином ОСОБА_1 Коли він пішов у 5 клас його мати вийшла заміж за ОСОБА_2 Він мешкав 5 днів з матір'ю та ОСОБА_2, а на вихідні їздив до бабусі. В період проживання з ОСОБА_2 були проведенні значні поліпшення в будинку, а саме: купувались меблі, евровікна, газові конвектори, побутова техніка, проводився ремонт. Також зазначив, що спочатку газифікація була лише в літній кухні, а потім газ був проведений і в будинок. Доповнив, що він був присутній під час вивозу майна з будинку ОСОБА_2 З будинку вивезли лише диван, тумбочку з-під телевізора, пакети з особистими речами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_1 є її кумою. Коли ОСОБА_1 переїхала до ОСОБА_2, там ніяких умов для мешкання не було (води, газу). Під час спільного проживання сторони проводили ремонт (облаштовували вікнами, решітками), улаштували газопостачання (облаштували конвекторами), водопостачання, купували меблі, побутову техніку. Також, в період шлюбу вони побудували прибудову та облаштували в ній ванну кімнату. Ванну кімнату обладнали бойлером, душовою кабіною. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що з будинку вона забрала диван, тумбочку з-під телевізора, носильні речі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що знала родину ОСОБА_1 з 2001 року, вони винаймали квартиру по АДРЕСА_3. Коли батько ОСОБА_2 виїхав в США, вони переїхали до будинку АДРЕСА_2. Коли вона вперше приїздила до них, то будинок був у плачевному стані, однак в подальшому, вони поліпшили будинок, обладнавши його всім необхідним, а саме: газифікували, обладнали водопостачанням, здійснили ремонт, придбали меблі, побутову техніку, обладнали підлогу ламінатом, а стіни кахлем. Також встановили газові конвектори та вікна.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що взимку 2011 року йому зателефонувала жінка та попросила перевести на автомобілі речі. Він бачив, як з будинку виносили та відвантажували на його автомобіль кровать-диван, а також якісь речі в пакунках. Він особисто нічого не відвантажував та в будинок не заходив.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її донькою. З 2001 року вони з Пашею винаймали квартиру по АДРЕСА_3. Коли батько ОСОБА_2 виїхав в США, вони переїхали до будинку АДРЕСА_2. В період шлюбу вони поліпшили будинок, обладнавши його всім необхідним, а саме: газифікували, обладнали водопостачанням, здійснили ремонт, замінили двері, придбали меблі, побутову техніку, обладнали підлогу ламінатом, наклеїли шпалери. Також встановили газові конвектори та вікна. Побудували прибудову, та облаштували в ній ванну кімнату. Також зазначила, що вона особисто дарувала доньці килим та ковдри.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що знав родину ОСОБА_2 з 2001 року. Взимку 2011 року він бачив, як з будинку виїжджала ОСОБА_1 та вивозила речі (коробки, дивани, шифоньєр). Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що ОСОБА_1 забрала їх родинні накопичення, що складали 2000-2200 доларів США. Також він бачив у дворі будівельні матеріали, які знаходились там ще з часів, як у будинку мешкав батько ОСОБА_2 Зазначив, що йому мало відомо, що придбавалось під час шлюбу у родині ОСОБА_2, оскільки в дружніх стосунках з ними він не був. Також, він бачив, що під час шлюбних стосунків в будинок був проведений газ та вода, крім того була побудована прибудова, однак про призначення цієї прибудови йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_12 є його рідним братом. Йому відомо, що в 1994 році був проведений газ до літньої кухні, а будинок був газифікований в період шлюбу з ОСОБА_1. Зазначив, що їх батько надав доручення ОСОБА_2 продати частину будинку для того, щоб на виручені кошти здійснити ремонт. Він рідко приїздив до брата, однак після продажу частини будинку, були встановлені вікна та газові конвектори. Потім, в період шлюбу з ОСОБА_1 була побудована прибудова, санвузол повністю укомплектований (водонагрівач, душова кабіна), проведена вода, здійснено ремонт (поклеєні шпалери, підлогу обладнано ламінатом, встановлені нові вхідні двері). Також зі слів батька, сестри та ОСОБА_2 йому відомо, що будівництво прибудови було здійснено за кошти, які були виручені від продажу частини будинку.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_2 з 2000 року, оскільки познайомились на роботі. Він допомагав ОСОБА_2 будувати прибудову. Зазначив, що при здійсненні будівництва прибудови використовували бувші у використанні будівельні матеріали, які брали на території двору. Однак, звідки взялись дані будівельні матеріали йому невідомо. Також йому відомо, що все обладнання, яке улаштовувалось у ванній кімнаті придбавалась у період шлюбу з ОСОБА_1. Крім того, він допомагав вивозити речі ОСОБА_1 з будинку. Він бачив, що з будинку виносився диван, а також пакунки з речами, коробки, однак, що в них було йому невідомо.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що є дружиною ОСОБА_2 та проживає з ним з 2011 року. Коли вона прийшла мешкати до ОСОБА_2, то в будинку нічого не було, вони навіть спали на підлозі. Літня кухня знаходилась в аварійному стані. Однак зазначила, що до будинку був прибудований обладнаний санвузол, були встановлені вікна та 2 конвектори.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_2 з 1986 року, а також знає ОСОБА_1. Тісно спілкувалась з батьками ОСОБА_18. Їй відомо, що батько ОСОБА_18 був столяром, та будівельні матеріали, з яких будувалась прибудова, були заготовлені ще ним. За період, коли родина ОСОБА_2 проживали у шлюбі вона була у будинку 3-4 рази, коли приходила телефонувати, однак будь-яких покращень у будинку вона не бачила.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона знайома як з ОСОБА_1 так і з ОСОБА_2 Також вона знайома з батьками ОСОБА_1 В той день їй зателефонувала ОСОБА_1 та попросила бути присутньою під час вирішення питання про поділ майна між подружжям та написанні з цього приводу розписки. Вона погодилась та приїхала на таксі до будинку АДРЕСА_2. Вона бачила, як ОСОБА_1 збирала речі, а ОСОБА_2 намагався з нею примиритись. Наталія наполягала, щоб ОСОБА_2 написав розписку, відповідно до якої він зобов'язувався в рахунок поділу майна сплатити їй кошти в розмірі 17 920 грн., при цьому обговорювалась вартість майна, з урахуванням як рухомого майна, так і виконаних ремонтних робіт. Також зазначила, що під час складання розписки, ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння, випив одну пляшку шампанського вина.

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами, крім того показання свідків ґрунтується зі слів відповідача ОСОБА_2

Також в судовому засіданні в якості свідка відповідачем ОСОБА_2 був заявлений свідок ОСОБА_19, яка в судове засідання не з'явилась, однак надала суду письмове пояснення, згідно яких зазначила, що є його рідною сестрою. Їх батько надав доручення ОСОБА_2 продати частину будинку для того, щоб на виручені кошти здійснити ремонт. З телефонної розмови з ОСОБА_2 їй стало відомо, що він після продажу частини будинку, встановив вікна та газові конвектори.

Однак, суд не приймає показання свідка ОСОБА_19 як доказ та вважає його недопустимим, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановлений законом (порядку допиту свідків).

Таким чином, з показань допитаних в судовому засіданні свідків та зібраних по справі доказів вбачається, що сторони проводили ремонт, благоустрій житлового будинку, а також придбавали спільне майно у період шлюбу.

Крім того, згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими доказами.

Для вирішення питання про визначення вартості виконаних ремонтних та будівельних робіт, проведених в будинку АДРЕСА_2 була призначена судова будівельно-технічна експертиза відповідно до ухвал суду від 01 липня 2013 року та 29 листопада 2013 року.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи № 10-13 від 17 жовтня 2013 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 3-14 від 27 лютого 2014 року загальна вартість виконаних ремонтно-будівельних та будівельних робіт, квартири АДРЕСА_2, складає (без урахування ПДВ) 18 598,00 грн., а саме: вартість ремонтно-будівельних робіт в веранді, складає 969 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт в двох кімнатах житлової прибудови літ. «А'-1», складає 5672 грн., вартість будівельних робіт із водопостачання житлової прибудови літ. «А'-І» та літньої кухні, складає 425 грн., вартість будівельних робіт із нового будівництва прибудови ванної кімнати (розміром 2,5хЗ м) до житлової прибудови літ. «А'-І», складає 11532 грн. Вартість виконаних в житловому будинку АДРЕСА_2 ремонтно-будівельних робіт складає: заміна 4 старих дерев'яних вікон на пластикові - 3 вікна розміром 1,4х0,9 м, та 1 вікно розміром 1,2х1,2 м: в товарному чеку, наданого судом для дослідження (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 15 січня 2003 року), вартість металопластикових вікон в кількості - З шт., складає: 800 грн. х 3 шт. = 2400 грн., розміри вікон в товарному чеку не зазначено, тому виходячи з їх кількості та візуального обстеження дає підстави для припущення, що саме ті вікна, розміром 1,4х0,9 м, в кількості - 3 шт., встановлені в житловій прибудові літ. «А'-І».; в товарному чеку, наданого судом для дослідження (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 20 червня 2009 року), вартість металопластикового вікна в кількості - 1 шт., складає: 1000 грн., розміри вікна в товарному чеку не зазначено, тому експертним шляхом встановити місце улаштування металопластикового вікна, чи то в веранді, чи в прибудові ванної кімнати розміром 2,5х3 м, експерту не надається за можливе; газифікація житлового будинку, придбання та улаштування 4 газових конвекторів: а) вартість будівельних робіт з газифікації житлового будинку (без урахування вартісті 2-х газових конвекторів, які були придбані окремо - товарний чек від 05 лютого 2003 року), що виконувались (виходячи з пояснень представників сторін по справі) в лютому 2003 року, складає (з урахуванням ПДВ - 20 % ) : 497,00 грн. Вартість 2-х газових конвекторів (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 05 лютого 2003 року) складає: 1400 грн. без ПДВ. б) вартість будівельних робіт з улаштування 2-х газових конвекторів в житловому будинку, що виконувались (виходячи з пояснення представника однієї із сторін по справі) в 2009 році - 1 Варіант , складає (з урахування ПДВ - 20%): 682,00 грн. в) вартість будівельних робіт з улаштування 2-х газових конвекторів в житловому будинку без урахування вартості 2-х газових конвекторів, які були придбані окремо - товарний чек від 02 липня 2012 року), що виконувались (виходячи з пояснення представника іншої із сторін по справі) в 2012 році - 2 Варіант , складає (з урахуванням ПДВ - 20%): 950,00 грн. Вартість 2-х газових конвекторів (відповідно до матеріалів цивільної справи - товарний чек від 02 липня 2012 року) складає: 2740 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - достатність поданих експертові об'єктів дослідження;- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

При проведенні судової почеркознавчої експертизи судовим експертом були додержані всі вимоги чинного законодавства, в межах його компетенції та повноважень, на підставі інформації та документів, наявних на час проведення експертизи, відповіді на поставлені питання викладені повно та відповідають іншим фактичним даним, дослідницька частина узгоджена з підсумковою частиною висновку, висновок експертизи обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, тому зазначені висновки судової будівельно-технічної експертизи є об'єктивними, достовірними та правдивими, і повинні бути покладені в основу рішення.

Однак, оцінюючи надані сторонами докази в частині вартості газових конвекторів, придбаних у 2012 році та їх улаштування, суд вважає,що неможливим їх включити до компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку, оскільки придбання та улаштування конвекторів було здійснено після припинення шлюбних відносин.

Необґрунтованими посилання відповідача ОСОБА_2 щодо вирахуванням його особистих вкладів (використання будівельних матеріалів повторного використання, що дістатись йому від батька від розібраних старих споруд домоволодіння, а також перерахованих від рідних грошових переказів) з грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку, оскільки доказів, які підтверджують даних обставин ним надано не було.

Дійсно мало місце перерахування грошових коштів від рідних ОСОБА_2 - ОСОБА_19 та ОСОБА_20

Однак, вказані обставини спростовуються тим, що у вказаний період ОСОБА_2 погасив кредитну заборгованість у ПАТ «Дельта Банк», крім того доказів на підтвердження того, що саме ці кошти використовувались для будівництва прибудови відповідачем ОСОБА_2 надано не було.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, враховуючи висновки судової будівельно-технічної експертизи, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до квитанцій № 5197.150.1 від 29 липня 2013 року, № 8511.325.1 від 23 серпня 2013 року, № 7882.5.1 від 09 вересня 2013 року позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати по сплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17 жовтня 2013 року в розмірі 4 500 грн.

Також, відповідно до квитанцій № 10487.938.1 від 26 жовтня 2012 року, № 10487.938.3 від 26 жовтня 2012 року, № 7882.1.3 від 01 лютого 2013 року, № 8511.15.1 від 01 березня 2013 року, № 5197.104.1 від 01 липня 2013 року були понесені витрати по сплаті судового збору.

Разом з тим, відповідно до рахунку № 13 від 19 грудня за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 27 лютого 2014 року були здійснені витрати, оплата яких покладена ПП «Монтажник» на сторін по справі при винесенні рішення.

Таким чином вказані вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, з позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню витрати за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 27 лютого 2014 року у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду позивачем наданий договір про надання правової допомоги від 25 листопада 2012 року.

Представник позивача приймала участь у судових засіданнях, що підтверджується журналами судових засідань, ознайомлювалась з матеріалами справи, надавала правову допомогу, суд вважає, що сума, заявлена позивачем, узгоджується з граничним розміром компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, а тому підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 63, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, ст.ст. 15, 57, 59, 61, 88, 107, 154, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації витрат на прибудову та ремонт житлового будинку та грошової компенсації вартості спільного майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_2), грошову компенсацію вартості спільного майна в розмірі 17 920 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_2), грошову компенсацію витрат на прибудову та ремонт житлового будинку в розмірі 12 688 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_2), судові витрати в розмірі 8508 (вісім тисяч п'ятсот вісім) гривень 92 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Приватного підприємства «Монтажник» (р/р 26001024639201 в ПАТ «Банк Кіпру» м. Київ МФО 320940 ЄДРПОУ 23791754) витрати, пов'язані з проведенням додаткової судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Монтажник» (р/р 26001024639201 в ПАТ «Банк Кіпру» м. Київ МФО 320940 ЄДРПОУ 23791754) витрати, пов'язані з проведенням додаткової судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Арешт, накладений ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року на 23/25 частини житлового будинку АДРЕСА_2, які зареєстровані за ОСОБА_2 (інд. НОМЕР_1) - зняти.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації - відмовити повністю.

Копію рішення після набрання чинності в частині зняття арешту направити до КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, для виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко