Рішення

від 12.05.2014 по справі 914/1291/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2014 р. Справа № 914/1291/14

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с.Воля-Ковельська, Волинська область

до відповідача-1: Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ

та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м. Львів;

про стягнення 200 304 грн. 29 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Баєв В.І., представник (довіреність від 02.01.2014 р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с. Воля-Ковельська, Волинська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 фізичної особи-підприємця Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м. Львів про стягнення 200 304 грн. 29 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 14.04.2014р. призначив розгляд справи на 25.04.2014 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 12.05.2014 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 06.03.2013 р. укладено договір купівлі-продажу №14, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 169 000 грн. 00 коп. Крім цього, у зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару нараховано пеню в розмірі 12 390 грн. 98 коп. три відсотки річних у сумі 1 813 грн. 31 коп. та штраф в сумі 17 100 грн. 00 коп. Також, між позивачем та відповідачем-2 06.03.2013 р. укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручається за виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу на суму 5 000 грн. 00 коп. Відтак, просив стягнути з відповідача-1 заборгованість у сумі 195 304 грн. 29 коп., з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно заборгованість у сумі 5 000 грн. 00 коп., судові витрати покласти на відповідача-1.

Відповідач-2 явку представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві на позов відповідач-2 підтвердив факт укладення договору поруки та визнав борг у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідач-1 в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 14.04.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалося на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

6 березня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» (продавець) та Луганською виробничою фірмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта» (покупець) було укладено договір №14 купівлі-продажу.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач-1) - прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №1635 від 09.10.2013 р., №16825 від 24.10.2013 р. та згідно довіреностей на отримання ТМЦ №417 від 09.10.2013 р., №435 від 24.10.2013 р. (оригінали видаткових накладних та довіреності оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 342 000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що покупець здійснює оплату в розмірі 100% його вартості не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 173 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку, зокрема, 09.10.2013 р. - 34 600 грн. 00 коп., 23.10.2013 р. - 70 000 грн. 00 коп., 24.10.2013 р. - 50000грн. 00 коп., 28.10.2013 р. - 18 400 грн. 00 коп.

У зв'язку із частковою оплатою, позивач 31 січня 2014 р. надіслав відповідачу вимогу про оплату заборгованості в розмірі 169 000 грн. 00 коп., яка залишена останнім без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару виконав частково, оплативши 173 000 грн. 00 коп. На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 169 000 грн. 00коп.

Крім цього, суд встановив, що 06.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» (поручитель) укладено договір поруки.

У відповідності до умов договору поруки, поручитель (відповідач-2) зобов'язується перед кредитором (позивачем) у повному обсязі відповідати за виконання Луганською виробничою фірмою Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта» (боржник) зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі укладеного між кредитором і та боржником договору купівлі-продажу №14 від 06.03.2013 р., за умовами якого кредитор зобов'язується передати у власність боржника товар, а боржник зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором

Відповідно до п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя обмежується сумою 5000грн. 00 коп.

31 січня 2014 р. позивач звертався до відповідача-2 з вимогою про оплату 5 000 грн. 00 коп. до 28.02.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-2 свої зобов'язання за договором поруки від 06.03.2013 р. щодо оплати 5 000 грн. 00 коп. станом на дату судового розгляду не виконав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язання є, зокрема, договори, правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 5.3. договору за прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 5% від вартості поставленого товару.

Позивачем за період з 23.10.2013 р. по 18.03.2014 р. нараховано пеню в розмірі 12 390 грн. 98 коп. та штраф у розмірі 17 100 грн. 00 коп. Як вбачається із розрахунку позовних вимог, при здійсненні вказаного розрахунку позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 20,50%. Проте, у вказаному періоді прострочення діяла ставка НБУ у розмірі 6,5% та, відповідно, її подвійний розмір становив 13%.

Судом здійснено перерахунок суми пені з урахуванням дійсного розміру облікової ставки ((18 400 грн. 00 коп. х 13% / 365 х 5 (з 23.10.2013 р. по 28.10.2013 р.)) + (169 000 грн. 00 коп. х 13% / 365 х 130 (з 07.11.2013 р. по 18.03.2014 р.)) = 7 857 грн. 69 коп.), у зв'язку з чим розмір пені після проведеного перерахунку повинен становити 7 857 грн. 69 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2. ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Натомість, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 5% від вартості всього поставленого товару без врахування здійсненої відповідачем на виконання своїх зобов'язань за договором часткової оплати товару.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до вимог законодавства, штраф є різновидом неустойки, тобто штрафною санкцією, яка може бути застосована лише у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, а, відтак, безпідставним є застосування позивачем як бази нарахування штрафу загальної суми, на яку було поставлено товар, замість суми, сплату якої відповідач прострочив.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок суми штрафу (18400грн. 00 коп. х 5%) + (169 000 грн. 00 коп. х 5%) = 9 370 грн. 00 коп., у зв'язку з чим встановлено, що розмір штрафу повинен становити 9 370 грн. 00коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог цієї статті, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 1 813 грн. 31 коп. 3% річних.

Частиною 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач звернувся з позовом, зазначивши одним з відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», місцезнаходження якого - м. Львів. Як вбачалося з тексту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» за договором поруки взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за часткове виконання зобов'язань по купівлі-продажу №14 від 06.03.2013 р., укладеного між позивачем та відповідачем-1. Таким чином, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі, судом було дотримано вимоги ст. 15 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегіть встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає: з відповідача-1 - 164 000 грн. 00 коп. основного боргу, 7 857 грн. 69 коп. пені, 9 370 грн. 00 коп. штрафу, 1 813 грн. 31 коп. 3% річних, з відповідачів солідарно - 5 000 грн. 00 коп. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів пропорційно до задоволених вимог щодо кожного з них.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 626, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ, вул. Свердлова, 71 (ідентифікаційний код 13389761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с. Воля-Ковельська, вул. Зарічна, 13, Ковельський район, Волинська область (ідентифікаційний код 37986336) 164000 грн. 00 коп. основного боргу, 7 857 грн. 69 коп. пені, 9 370 грн. 00 коп. штрафу, 1 813 грн. 31 коп. 3% річних, 3 660 грн. 80 коп. судового збору.

3. Стягнути солідарно з Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ, вул. Свердлова, 71 (ідентифікаційний код 13389761) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м. Львів, вул.Б.Хмельницького, буд. 241, кв. 41 (ідентифікаційний код 32800603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с. Воля-Ковельська, вул. Зарічна, 13, Ковельський район, Волинська область (ідентифікаційний код 37986336) 5 000 грн. 00 коп. основного боргу, 100 грн. 00коп. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.