Ухвала

від 17.04.2014 по справі 2а/1570/4556/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р. Справа № 2а/1570/4556/2011

Категорія: 8.3.11 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Комунального підприємства «Ринок Привоз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Ринок Привоз» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152310/0, № 0000162310/0 від 18 січня 2011 року, № 000052/1701/0 від 17 січня 2011 року, № 0000021504/0 та № 0000031504/0 від 14 січня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року КП «Ринок Привоз» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000152310/0, № 0000162310/0 від 18 січня 2011 року, № 000052/1701/0 від 17 січня 2011 року, № 0000021504/0 та № 0000031504/0 від 14 січня 2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в порушення вимог Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, не надала для ознайомлення та підписання посадовим особам комунального підприємства акт перевірки; висновок податкового органу про порушення підприємством вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.4 п. 7.4 ЗУ «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум витрат по договору управління майном № 121 від 01.09.2008 року, укладеному між КП «Ринок Привоз» та ТОВ «Інвестстройторг» є помилковим, оскільки в силу положень п. 5.1 ст. 3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності. Таким чином, на думку позивача, ним було правомірно включено до складу валових витрат та податкового кредиту компенсацію отриману від ТОВ «Інвестстройторг» за спожиті комунальні послуги під час управління майном підприємства.

Крім того, в частині прийнятого рішення щодо заниження суми ринкового збору, відповідачем не розкрито зміст порушення та немає жодного посилання на його суть.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, в яких зазначив, що позивач було правомірно нараховано збір за використання місцевої символіки в сумі 669,10 грн та на підставі п. 123.1 п. 123 ПК України правомірно застосовано штраф у розмірі 167,28 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року адміністративний позов КП «Ринок Привоз» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 000052/1701/0 від 17 січня 2011 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції КП «Ринок Привоз» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 19 жовтня 2010 року по 27 грудня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «Ринок Привоз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 17534/23-1/25433639 від 30 грудня 2010 року, яким встановлені наступні порушення КП «Ринок Привоз»:

- п. 5.1 ст. 5 , п.п. 5.2.1, 5.2.5 п.5.2 ст. 5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 217.886,00 грн.;

- п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 року № 165, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді на загальну суму 109.307,00 грн.;

- абзац «г» п. п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1. та п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - КП «Ринок «Привоз» не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 6.382,74 грн.;

- ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», рішення Одеської міської ради від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів і їх ставок у межах, визначених законом» та рішення Одеської міської ради від 26.01.2007 року № 967-У «Про внесення змін до додатку до рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1074-ІУ «Про нову редакцію додатка № 4 «Положення про ринковий збір» до рішення Одеської міської ради від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів і їх ставок у межах, визначених законом», в результаті чого занижено ринковий збір на загальну суму 1.270,00 грн.;

- п. 5 Положення про збір на використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів і їх ставок у межах, визначених законом» та нової редакції Положення «Про збір на використання місцевої символіки» (додаток № 10 до рішення Одеської міської ради від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ «Про встановлення місцевих податків, зборів і їх ставок у межах, визначених законом»), в результаті чого занижено збір за право використання місцевої символіки на загальну суму всього 669,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000152310/0 від 18 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 272.358,00 грн., з яких 217.886,00 грн. за основним платежем та 54.472,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000162310/0 від 18 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 136.634,00 грн., з яких 109.307,00 грн. за основним платежем та 27.327,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 000052/1701/0 від 17 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 7.987,00 грн., з яких 6.382,74 грн. за основним платежем та 1.595,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000021504/0 від 14 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за право використання місцевої символіки в загальному розмірі 836,38 грн., з яких 669,10 грн. за основним платежем та 167,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000031504/0 від 14 січня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем ринковий збір в розмірі 1.587,38 грн., з яких 1.269,90 грн. за основним платежем та 317,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В наслідок застосування процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 000052/1701/0 від 17 січня 2011 року скасовано в частині 957,54 грн. донарахованого податку на доходи фізичних осіб та 239,38 грн. застосованої штрафної санкції з цього податку.

Згідно до п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 вересня 2007 року КП "Ринок Привоз"(Засновник управління) було укладено договір № 121 управління рухомим майном з товариством з обмеженою відповідальністю "ІнвестСтройТорг"(Керуючий) (а.с. 27-28, 29-31, Том 1).

Відповідно до умов зазначеного договору Засновник управління передає Керуючому на 1 рік рухоме майно, що знаходиться на балансі Засновника управління, в управління, а Керуючий зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим рухомим майном в інтересах Засновника управління; перелік рухомого майна, його остаточна балансова вартість наведені в додатку № 1. Доходи від управління рухомим майном перераховуються Керуючим протягом двох банківських днів з дня затвердження Засновником управління звіту Керуючого та отримання Керуючим всіх грошових надходжень по доходам за місяць. Керуючий перераховує Засновнику управління оплату за управління рухомим майном в сумі 87.500, 00 грн. за місяць протягом 5 банківських днів після закінчення звітного місяця. Керуючий з доходів, отриманих від управління рухомим майном, здійснює фінансування витрат по утриманню рухомого майна, за виключенням тих витрат, платежі по яким повинен у відповідності до чинного законодавства здійснювати тільки Засновник управління.

Згідно до акту прийому-передачі рухомого майна по договору управління рухомим майном № 121 від 01.09.2007 року КП "Ринок "Привоз" передано, а ТОВ "ІнвестСтройТорг" оглянуто та прийнято рухоме майно (а.с. 29-31, Том, 1).

Згідно до журналу-ордеру № 8 сума винагороди, визначена п. 3.2 розділу 3 договору № 121 від 01 вересня 2007 року перераховувалась ТОВ "ІнвестСтройТорг" на рахунок КП "Ринок "Привоз"(а.с. 202, 228, 230 Том 1).

Як встановлено під час проведення перевірки та не спростовано доводами апеляційної скарги, позивачем, в порушення вимог п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», не враховано у складі валового доходу суми, отримані від ТОВ «ІнвестСтройТорг», які надійшли на банківський рахунок позивача за договором управління майном в розмірі фіксованої плати в сумі 87.500, 00 грн. за місяць, що призвело до заниження позивачем валового доходу.

Крім того, відповідно до п. 5.1., п.п. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Перевіркою встановлено, що на формування показника валових витрат вплинули господарські операції з нарахування та сплати послуг інших організацій за отриману електроенергію, водопостачання, теплопостачання сплачених та не пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням основної діяльності підприємства - послуг, пов'язаних з управлінням рухомим майном на виконання договору № 121 з ТОВ «ІнвестСтройТорг». Під час перевірки, не було встановлено розташування об'єктів, споруд, приміщень - місць споживання послуг електроенергії, водозабезпечення, теплопостачання.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фінансування витрат по утриманню рухомого майна згідно до п. 3.3 розділу 3 договору № 121 від 01 вересня 2007 року здійснювалось ТОВ "ІнвестСтройТорг", а тому суми податку, сплачені КП "Ринок "Привоз" у зв'язку з оплатою послуг електроенергії, водозабезпечення та теплопостачання в період з 1-го кварталу 2008 року по 2-й квартал 2010 року не можуть бути включені до складу податкового кредиту, так як рухоме майно, яке було передано позивачем ТОВ "ІнвестСтройТорг" за договором управління рухомим майном № 121 від 01.09.2007 року, з 01 вересня 2007 року використовувалось у господарській діяльності ТОВ "ІнвестСтройТорг" та не використовувалось КП "Ринок "Привоз" у господарській діяльності, а тому, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" оплата позивачем послуг з електроенергії, водовідведення та теплопостачання не відноситься до валових витрат КП "Ринок "Привоз", а сума податку, сплачена КП "Ринок "Привоз" у зв'язку з придбанням зазначених послуг, не може бути включена до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори"(чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Відповідно до Положення про збір на використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001 року № 2725-ХХІІІ "Про встановлення місцевих податків, зборів і їх ставок у межах, визначених законом", назва "Привоз" відноситься до місцевої символіки м. Одеси та включена до переліку Положення про збір на використання місцевої символіки.

Перевіркою встановлено та підтверджено під час розгляду справи судом, що КП "Ринок "Привоз" було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 217.886,00 грн. Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначив, що позивачем було занижено суму збору за право використання місцевої символіки за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року у розмірі 669,10 грн., а тому вимога про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021504/0 від 14 січня 2011 року задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів не може прийняти до уваги довід апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції про несплату позивачем ринкового збору.

КП "Ринок Привоз", згідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1074-ХХІІ було платником ринкового збору. З 11 лютого 2008 року КП "Ринок "Привоз" припинило стягнення та перерахування до бюджету ринкового збору.

Судом першої інстанції було встановлено, що між КП "Ринок "Привоз" (Орендодавець) та суб'єктами господарської діяльності було укладено договори оренди торговельних лотків, проте суму ринкового збору за зазначеними договорами в загальному розмірі 1269,90 грн. за січень 2008 року, позивачем до бюджету сплачено не було.

Крім того, колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб.

Так, між КП "Ринок "Привоз"(Абонент) та закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок"(Оператор) було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № DNC 2668135/1.10183239 від 13.01.2006 року, відповідно до умов якого Абонент замовив послугу виділення телефонного номеру в телефонній мережі загального користування, прийому на цей номер вхідних телефонних викликів та їх обробки, а Оператор прийняв замовлення Абонента по наданню Абоненту вказаної послуги; Абонент зобов'язаний здійснювати оплату Послуги на підставі відповідних тарифів.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду рахунки за телекомунікаційні послуги, деталізовану інформацію про розрахунки за телекомунікаційні послуги, податкові накладні, згідно до яких КП "Ринок "Привоз" за отримані послуги мобільного зв'язку в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на загальну суму 36.168,00 грн.

В зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що витрати на оплату послуг мобільного зв'язку за 2008 рік, отриманих за договором № DNC 2668135/1.10183239 від 13.01.2006 року, які використовувались КП "Ринок "Привоз" у власній господарській діяльності, а не послуг, отриманих директором Монаховим Б.О. як додаткове благо, а тому отримані послуги не підлягають оподаткуванню за Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Комунального підприємства «Ринок Привоз» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Ринок Привоз» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.