Рішення

від 21.05.2014 по справі 904/1796/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.14р. Справа № 904/1796/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - Інжинірингова група "Логос - Інвест", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС", м.Дніпропетровськ

про стягнення 36 140, 25 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Скрипник Н.М., довіреність №10/01/14 від 10.01.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - Інжинірингова група "Логос - Інвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" про стягнення 36 140, 25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №180оф від 14.08.2013 року щодо своєчасної сплати орендної плати, експлуатаційних послуг та комунальних витрат.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014 року порушено провадження у справі № 904/1796/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2014 року.

Розгляд справи відкладено з 23.04.2014 року на 12.05.2014 року, з 12.05.2014 року на 21.05.2014 року.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судові засідання 23.04.2014 року, 12.05.2014 року та 21.05.2014 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Направлена господарським судом відповідачу поштова кореспонденція повернулася із відмітками органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відзиву на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

14 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - Інжинірингова група "Логос - Інвест" (далі - Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (далі - Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди №180оф (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (далі іменоване - оренда) приміщення, (далі іменоване - Приміщення), для розміщення в ньому офісного приміщення, яке знаходиться в будівлі Багатофункціонального центру "Вавілон-1", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2 (далі іменованого - БФЦ), а орендар зобов'язується прийняти, сплатити користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим Договором.

Площа приміщення, яке передається в оренду складає 76,00 кв.м. Вказана площа приміщення не підлягає зменшенню за рахунок встановлених орендарем внутрішніх перегородок і перекриттів (п.2.3 договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 15 серпня 2014 року. Сторони цього договору визначають, що датою початку користування приміщення є дата підписання Акту прийому-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього договору (п.п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.7.1 договору орендар зобов'язаний виплачувати орендодавцю платню за оренду за даною угодою (далі іменована - Орендна Платня) в розмірах і в терміни, визначені цим Договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що орендна платня, відповідно до п.7.1 договору, вноситься орендарем в наступному порядку: щомісячно авансом не пізніше за 20-е (двадцяте) число місяця, який передує місяцю, за який проводиться оплата незалежно від наявності рахунку на оплату. Орендар зобов'язаний самостійно, до 10 числа місяця, що передує місяцю оплати, отримати від орендодавця оформлений рахунок на оплату.

Згідно п.7.5.1 договору орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю витрати, пов'язані із забезпеченням приміщення електричною енергією, теплопостачанням, водопостачанням згідно виставлених орендарю до оплати рахункам в порядку, передбаченому п. 7.5.3 цього Договору не пізніше за 10 (десяте) число місяця, наступного за місяцем оплати. Розмір компенсації використаної електричної енергії і водних ресурсів розраховується на підставі показань лічильників, відповідних тарифів підприємств - постачальників комунальних послуг і складеного орендодавцем розрахунку споживання орендарем вказаних послуг. Розмір компенсації використаних теплових ресурсів розраховується пропорційно площі Приміщення до площі БФЦ.

Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю експлуатаційні витрати, що складаються з:

- Господарських витрат на утримання і експлуатацію загальних площ БФЦ.

- Витрати на утримання персоналу по обслуговуванню БФЦ і прилеглої території.

- Витрати на охорону загальних площ БФЦ.

- Витрати на прибирання місць загального користування БФЦ і прилеглої території.

- Витрати на дератизацію і вивіз побутових відходів.

- Витрати на освітлення місць загального користування БФЦ, фасаду (окрім освітлення рекламоносіїв) і прилеглої території.

- Витрати на поточний ремонт будівлі і інженерних систем Загальних площ БФЦ.

Вартість експлуатаційних витрат складає 22,22 грн. в т.ч. ПДВ 3,70 грн., що еквівалентно 2,78 доларів США за курсом НБУ за 1 (один) квадратний метр орендованої площі за один місяць. Оплата проводиться орендарем по курсу НБУ на дату виставляння рахунку орендодавцем. орендар оплачує експлуатаційні витрати в той же термін, що і орендну платню, відповідно до п.7.2 договору. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок і сплатити послуги (не залежно від наявності рахунку) на умовах цього договору. (п.7.6.1 договору).

Відповідно до п.13.1 договору орендодавець має право розірвати та/або відмовитись від виконання цього договору з письмовим попередженням за 10 календарних днів, якщо орендар: не вніс орендну платню або не сплатив (не компенсував) вартість використаних ресурсів (комунальні витрати), вартість експлуатаційних витрат або інші передбачені договором послуги протягом 10 календарних днів від дати строку платежу; якщо орендар систематично (2 і більше разів) порушує строк внесення орендної платні та/або інших платежів, передбачених цим договором; використовує орендоване майно не за призначенням або не у відповідність з умовами цього договору; умисно або з необережності погіршує стан приміщення; передав права за даною угодою третій особі без письмової згоди орендодавця (п.п.13.1.1, 13.1.2, 13.1.3, 13.1.4, 13.1.5 договору).

На виконання умов договору, позивач виконав свої зобов'язання та передав відповідачу в оренду вказане приміщення, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі приміщення від 16.08.2013 року (а.с.19).

Позивачем були виставлені наступні рахунки на оплату оренди приміщення, надання комунальних послуг, експлуатаційних витрат: №2980 від 01.11.2013 року у розмірі 6080,00 грн., №3315 від 02.12.2013 року у розмірі 6080,00 грн., №161 від 03.01.2014 року у розмірі 651,43 грн., №3724 від 31.12.2013 року у розмірі 1529,85 грн., №627 від 31.01.2014 року у розмірі 2020,75 грн., №710 від 03.02.2014 року у розмірі 148,05 грн., №2656 від 01.10.2013 року у розмірі 1688,76 грн., №2981 від 01.11.2013 року у розмірі 1688,76 грн., №3316 від 02.12.2013 року у розмірі 1688,76 грн., №162 від 03.01.2014 року у розмірі 180,94 грн., а всього на загальну суму 21757,30 грн. (а.с.25-34).

24.01.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №06 від 23.01.2014 року (а.с.23), в якій просить відповідача сплатити заборгованість за договором оренди №180оф від 14.08.2013 року до 27.01.2014 року.

Вищевказана претензія отримана представником відповідача 04.03.2014 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.24).

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості перед позивачем на час розгляду справи суду не надав.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за орендну плату, комунальні послуги та експлуатаційні витрати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за період з 20.11.2013 року по 17.03.2014 року у сумі 168,84 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних за вказаний період підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної платні, компенсації витрат, пов'язаних із забезпеченням Приміщення електричною енергією, теплопостачанням; компенсації експлуатаційних витрат, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, орендар зобов'язаний у кожному випадку сплатити орендодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасну орендну плату, комунальні послуги та експлуатаційні витрати позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню окремо за кожним видатковим документом за період з 20.10.2013 року по 17.03.2014 у сумі 2054,11 грн.

Господарський суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу частково у розмірі 739,34 грн. , оскільки відповідно до діючого законодавства пеня за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно п.3.4 договору, по закінченню строку оренди орендар зобов'язується повернути приміщення орендодавцю.

Процедура передачі (повернення) приміщення орендодавцю визначена статтею 8 договору оренди, згідно якої після закінчення терміну дії цього договору, а також у разі розірвання (припинення), орендар зобов'язаний звільнити приміщення від якого-небудь майна (в т.ч. від'ємних поліпшень) і повернути приміщення орендодавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з дня настання однієї із згаданих в даному пункті обставин. Вказаний в даному пункті триденний строк надається орендарю виключно для звільнення приміщення, і не може бути використаний для проведення якої-небудь господарської діяльності в приміщенні.

У випадку, якщо орендар порушив 3 (триденний) строк він зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф, який дорівнює сумі орендної платні за 2 (два) місяці оренди, передбаченої цим договором (п.8.1 Договору).

Повернення приміщення орендарем і його передача орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання-передачі (повернення) приміщення, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 (трьох) календарних днів з дня закінчення терміну оренди або в день розірвання цього договору (п.8.2 договору).

Однак, Орендарем вказані умови договору не виконано, орендоване приміщення не повернуто орендодавцю, Акт приймання-передачі (повернення) приміщення не підписано.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 12160,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 12160,00 грн. підлягає задоволенню.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню 34825,48 грн. (21757,30 грн. - основний борг + 739,34 грн. - пеня + 168,84 грн. - 3% річних + 12160,00 грн. - штраф).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд 68, корп.8, оф.202; код ЄДРПОУ 37987429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - Інжинірингова група "Логос - Інвест" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд.2; код ЄДРПОУ 32058512) заборгованість у розмірі 21757,30 грн. , 3% річних у розмірі 168,84 грн. , пеню у розмірі 739,34 грн. , штраф у розмірі 12160,00 грн. та судовий збір у розмірі 1760,53 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин