Рішення

від 26.05.2014 по справі 904/2674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.14 Справа № 904/2674/14

За позовом публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСА-НАФТА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 26 442,09 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Лихин М.М.., довіреність 147-Д від 30.12.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЖГАЗ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСА-НАФТА" (надалі -Відповідач) про стягнення 26 442,09 грн. за договором постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-1625 від 01.02.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 14.05.2014 розгляд справ був відкладений на 26.05.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за природний газ та послуги з постачання газу у серпні 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-1625 від 01.02.2013 з додатками; акт прийому-передачі природного газу б/н від 28.08.2013.

Позивач керуючись п.п.4.6., 6.2.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 24 731,42 грн., три проценти річних у сумі 260,19 грн., пеню в сумі 1 127,48 грн., інфляційні втрати 323,00 грн.

Відповідач у призначені на 14.05.2014 та 26.05.2014 судові засідання на з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 26.02.2014: 50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, будинок 3, корпус 5.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Оскільки неможливість присутності в судових засіданнях представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (надалі - Позивач, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСА-НАФТА" (надалі - Відповідач, Споживач) уклали договір на постачання природного газу за регульованими тарифами №2013/ТП-ПР-1625 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався постачати протягом 2013 року Відповідачу природний газ в обсягах та порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Відповідача, а Відповідач зобов'язався оплачувати Позивачу вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору, розрахунки за реалізований Відповідачу газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.4.1. Договору).

У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом (п.4.2. Договору).

Постачальник зобов'язався розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (п.4.3. Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, є обов'язковою для Сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору (п.4.4. Договору).

Відповідно до п.п. 4.6, 4.6.1 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Відповідачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати. Авансові платежі сплачуються Відповідачем Позивачу на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Позивачем обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.3. Договору).

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача в серпні 2013 року постачання природного газу в обсязі 10304 м.куб., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 28.08.2013, загальною вартістю 48 050,61 грн. з ПДВ,

Проте, як зазначається Позивачем, Відповідач оплату за поставлений природний газ за серпень 2013 року здійснив частково, в сумі 23 319,19 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 24 731,42 грн.

Виходячи з п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожитий, але не оплачений природний газ в сумі 24 731,42 грн., трьох процентів річних - 260,19 грн. (за загальний період прострочення з 06.10.2013 по 10.02.2014), пені - 1 127,48 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, загальний період нарахування з 06.10.2013 по 10.02.2014) та інфляційних втрат - 323,00 грн. (за загальний період нарахування з 06.10.2013 по 10.02.2014.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 26 442,09 грн. за договором постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-1625 від 01.02.2013 слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-1625 від 01.02.2013 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п.4.6. Договору умови оплати - авансові платежі у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Позивачем обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу; остаточний розрахунок проводиться не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач в серпні 2013 року здійснив на адресу Відповідача постачання природного газу в обсязі 10304 м.куб., що підтверджується актам прийому-передачі природного газу від 28.08.2013, загальною вартістю 48 050,61 грн. з ПДВ,

Проте, Відповідач оплату за поставлений природний газ за серпень 2013 року здійснив частково, в сумі 23 319,19 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 24 731,42 грн., а отже вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений природний газ в сумі 24 731,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за спожитий природній газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 260,19 грн. та інфляційні втрати в сумі 323,00 грн.

Згідно з п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував Відповідачу 1 127,48 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (загальний період нарахування з 06.10.2013 по 10.02.2014).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 127,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСА-НАФТА" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, будинок 3, корпус 5, код ЄДРПОУ 32974703) на користь публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) 24 731,42 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 42 копійки) заборгованості, 260,19 грн. (двісті шістдесят гривень 19 копійок) 3% річних, 1 127,48 грн. (одна тисяча сто двадцять сім гривень 48 копійок) пені, 323,00 грн. (триста двадцять три гривні 00 копійок) інфляційних втрат, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.05.2014.

Суддя А.Є. Соловйова