Рішення

від 20.05.2014 по справі 910/7412/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7412/14 20.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-будівельна компанія «АС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Чигрина Н.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 20 травня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22 квітня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія «АС» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 46 від 22 квітня 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" (відповідач) заборгованості за договором № МЦС-20Т від 19.07.2010 року в сумі 51 888,85 грн. з них основного боргу - 46 000,96 грн. (сорок шість тисяч гривень 96 копійок), пені - 4 311,50 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень 50 копійок) та індексу інфляції - 1 576,39 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість гривень 39 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, взяті на себе зобов'язання за договором № МЦС-20Т від 19.07.2010 року належним чином не виконав, зокрема, не передав у власність позивачу, як Покупцю, оплаченого останнім товару та кошів за товар в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7412/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2010 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Продавець або Постачальник) (разом - сторони) було укладено договір № МЦС-20Т (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 75 000,96 грн., що становить 100% вартості товару по Договору згідно рахунку-фактури № МС-0000073 від 20.07.2010р., однак поставку товару Постачальник на користь Покупця не здійснив та коштів за непоставлений товар в повному обсязі не повернув, зокрема перерахував лише 29 000,00 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором поставки в розмірі 46 000,96 грн., тобто 75 000,96 грн. - 29 000,00 грн., що становить суму недоперерахованих коштів попереднього платежу за непоставлений товар.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання зобов'язань за Договором щодо поставки товару та не повернення коштів за непоставлений товар.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 19 липня 2010 року між сторонами укладено договір № МЦС-20Т згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

За п. 4.2. Договору розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку-фактури.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2010 року, на підставі рахунку-фактури № МС-0000073 від 20.07.2010р., Покупець перерахував на користь Постачальника 75 000,96 грн., як 100% плати за товар по Договору, що підтверджується банківською випискою від 20.07.2010р. (копія виписки в справі).

У відповідності до п. 2.1. Договору товар поставляється партіями у кількості, відповідно до потреб Покупця на підставі усної заявки, на протязі терміну дії Договору, тобто до 31.12.2010р. (п. 9.1. /термін дії Договору/).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що поставку товару на користь Покупця Продавець не здійснив, в той же час частково повертав кошти за непоставлений товар.

Судом установлено, що в вересні та листопаді 2010 року Продавець перерахував на користь Покупця 29 000,00 грн. за непоставлений товар, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями №№: 564, 645 та 662 (копії документів в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що в липні та серпні 2013 року повторно Покупець звертався до Продавця з вимогою № 140 від 03.07.2013р. та претензією № 20 від 16.08.2013р. відповідно в яких зауважив на обставинах необхідності повернення сплачених коштів за товар в розмірі 46 000,96 грн. (копії листів в справі). Факт направлення Покупцем вказаних вимог на адресу Продавця підтверджується описами вкладення в цінні листи з відмітками поштових штемпелів про відправку кореспонденції (копії описів в справі).

Позивач зауважує на тому, що поставку товару Постачальник на користь Покупця не провів, коштів за непоставлений товар в розмірі 46 000,96 грн. не повернув.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаної ухвали контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар в більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві № 46 від 22 квітня 2014 року, станом на травень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими, в силу ст.ст. 665, 670, 693 Цивільного кодексу України, є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 46 000,96 грн., з розрахунку: 75 000,96 грн. /100% суми попереднього платежу за товар/ - 29 000,00 грн. /частково повернені кошти/.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що Покупець пред'явив Продавцю вимогу щодо повернення коштів 03.07.2013р., з чого, по суті, випливає грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем щодо повернення коштів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 989,44 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання в частині неповернення грошових коштів за товар, в межах 182 (сто вісімдесят два) днів прострочення, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 46000.96 07.08.2013 - 12.08.2013 6 7.0000 % 0.038 %* 105.87 46000.96 13.08.2013 - 04.02.2014 176 6.5000 % 0.036 %* 2883.57 Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням того, що Покупець пред'явив Продавцю вимогу щодо повернення коштів 03.07.2013р., з чого, по суті, випливає грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем щодо повернення коштів, стягненню з відповідача, на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 1 576,39 грн. втрат від інфляції, що складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.08.2013 - 31.03.2014 46000.96 1.034 1576.39 47577.35 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 50 566,79 грн. з них основного боргу - 46 000,96 грн. (сорок шість тисяч гривень 96 копійок), пені - 2 989,44 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 44 копійки) та індексу інфляції - 1 576,39 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість гривень 39 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 780,41 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" (ідентифікаційний код 36405990, адреса: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 101, МФО 321767, р/р 26000010035022 в ВАТ «ВТБ БАНК» м. Києва), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «АС» (ідентифікаційний код 33595554, адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 5, МФО 300142, р/р 26001013455001 в ПАТ «Укрінбанк»), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 46 000,96 грн. (сорок шість тисяч гривень 96 копійок), пені - 2 989,44 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 44 копійки), індексу інфляції - 1 576,39 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість гривень 39 копійок) та судові витрати - 1 780,41 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 41 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/7412/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.05.2014р.

Суддя О.В. Котков