Рішення
від 13.05.2014 по справі 910/602/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 910/602/14

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді - Заєць Д.Г., Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "САМБАР",

14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, 145

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарські шампіньйони",

09351, Київська обл., Володарський р-н, с. Рачки, вул. Леніна, 53

про стягнення 170 011,94 грн.

за участю представників:

позивача - Костюк О.П. (витяг з договору від 03.10.2013 № АО - 5/13 про надання правових (адвокатських) послуг);

відповідача - Панченко Р.С. (наказ про призначення директором від 02.08.2010 № 13).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "САМБАР" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарські шампіньйони" (далі - відповідач) про стягнення 163 663,57 грн., з яких: 152 960,00 грн. основного боргу, 8 691,26 грн. пені та 2 012,31 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 13.11.2012 № 13/11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.02.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2997/14 від 18.02.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2014.

У судове засідання 18.02.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.01.2014 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.03.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4243/14 від 11.03.2014) відповідачем подано письмові пояснення, відповідно до яких ним визнано суму основного боргу, 3 % річних та частково заперечено пеню за видатковими накладними, поставка за якими здійснювалася за межами спірного Договору.

У судовому засіданні 11.03.2014 оголошено перерву до 13.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4336/14 від 13.03.2014) відповідачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4470/14 від 13.03.2014) позивачем подано додаткові докази, необхідні для розгляду справи, вказані докази долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4503/14 від 13.03.2014) надійшла заява позивача про зміну підстави позову, відповідно до якої позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 22.01.2013 № 01/13, а не договором купівлі-продажу від 13.11.2012 № 13/11, що вказаний у позовній заяві, строк дії якого закінчився 31.12.2012 та за яким відсутня заборгованість.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказану заяву, відповідно до вимог частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подано до початку розгляду справи по суті та вона відповідає вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу, зміну підстави позову прийнято господарським судом.

У судовому засіданні 13.03.2014 оголошено перерву до 18.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6311/14 від 07.04.2014) позивачем подано заяву про зміну підстави позову та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої збільшено розмір позовної вимоги про стягнення основного боргу до 160 165,00 грн.

Позовні вимоги позивача, відповідно до заяви про зміну підстави позову, обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 22.01.2013 № 01/13 та за видатковими накладними від 07.08.2013 № РН-0000071, від 19.08.2013 № № РН-0000072.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказану заяву, відповідно до вимог частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подано до початку розгляду справи по суті та вона відповідає вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу, зміну підстави позову прийнято господарським судом.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 170 011,94 грн., з яких: 160 165,00 грн. - основний борг, 7 684,37 грн. - пеня, 2 162,57 грн. - 3 % річних.

У судовому засіданні 18.03.2014 оголошено перерву до 20.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4972/14 від 20.03.2014) відповідачем подано контррозрахунок розміру заборгованості та платіжні доручення як докази часткових сплат за спірними видатковими накладними, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Вказані докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 у справі № 910/602/14 призначено колегіальний розгляд справи та передано справу до Відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу суду для визначення складу колегії суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 справу № 910/602/14 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: Саванчук С.О. - головуючий суддя, судді - Заєць Д.Г., Лутак Т.В., розгляд справи призначено на 13.05.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8717/14 від13.05.2014) позивачем подано додаткові докази для обґрунтування позовних вимог, вказані докази долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.05.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач частково заперечив позов з підстав, що викладені у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.05.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "САМБАР" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Володарські шампіньйони" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу від 22.01.2013 № 01/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця пророщений субстрат для вирощування печериць (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, кількість товару зазначається в накладних, які оформлюються при передачі товару покупцеві під час кожної поставки та є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна товару встановлюється в національній валюті в розмірі 1 350,00 грн./т та відображається в накладних, якими оформлюється передача товару покупцеві під час поставки.

Покупець здійснює оплату вартості товару, що поставляється за цим Договором у наступному порядку:

- авансовий платіж у відсотковому співвідношенні від вартості кожної замовленої партії товару на момент його прийому-передачі, на підставі виставлених рахунків. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з поточного рахунку покупця.

- повний розрахунок здійснюється у відсотковому співвідношенні від вартості кожної замовленої партії товару протягом 21 календарного дня з моменту доставки товару покупцю. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з поточного рахунку покупця (пункт 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.5. Договору, загальна сума Договору визначається, виходячи з цін на товар та загальної кількості товару, поставленого відповідно до умов Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.07.2013 (пункт 9.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими разом з позовною заявою в матеріали справи видатковими накладними: від 05.09.2013 № РН-0000054 на суму 51 075,00 грн., від 15.06.2013 № РН-0000057 на суму 43 150,00 грн., від 09.07.2013 № РН-0000063 на суму 36 500,00 грн., від 17.07.2013 № РН-0000063 на суму 49 550,16 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач вказаний товар отримав.

Крім того, після закінчення дії Договору - 31.07.2013, позивачем здійснено поставку товару відповідачу згідно з видатковими накладними від 07.08.2013 № РН-0000071 на суму 34 700,00 грн., від 19.08.2013 № № РН-0000072 на суму 47 250,00 грн. а відповідачем за довіреностями від 07.08.2013 № 134 та від 19.08.2013 № 135 вказаний товар отримано.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей.

Крім того, до матеріалів справи додано копії рахунків-фактур від 05.06.2013 № СФ-0000055, від 13.06.2013 № СФ-0000056, від 09.07.2013 № СФ-0000061, від 17.07.2013 № СФ-0000065, від 07.08.2013 № СФ-0000071, що скріплені підписом уповноваженої особи позивача.

За вказаними видатковими накладними позивачем поставлено відповідачу товар всього на суму 262 225,00 грн. За твердженнями позивача, з урахуванням часткових сплат, що здійснені відповідачем, за вищезазначеними видатковими накладними у відповідача наявна заборгованість у розмірі 152 960,00 грн.

У ході судового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої збільшено розмір позовної вимоги про стягнення основного боргу з 152 960,00 грн. до 160 165,00 грн.

Вказане збільшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує банківською довідкою від 17.02.2014 № 28/104 про рух коштів по рахунку позивача з інформацією про надходження грошових коштів від відповідача за період з 13.11.2012 до 17.07.2014.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 170 011,94 грн., з яких: 160 165,00 грн. - основний борг, 7 684,37 грн. - пеня, 2 162,57 грн. - 3 % річних.

Відтак, за твердженнями позивача, з урахуванням часткових сплат, здійснених відповідачем, за вищезазначеними видатковими накладними, копії яких додано позивачем до позовної заяви, у відповідача наявна заборгованість за спірними поставками у розмірі 160 165,00 грн.

У відзиві на позовну заяву від 07.03.2014 № 32 відповідач визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 152 960,16 грн. за наступними видатковими накладними: від 20.05.2013 № РН-0000051, від 05.06.2013 № РН-0000054, від 09.07.2013 № РН-0000063, від 17.07.2013 № РН-0000067 та від 07.08.2013 № РН-0000071.

Відтак, відповідачем заперечено існування заборгованості перед позивачем за такими накладними: від 15.06.2013 № РН-0000057 та від 19.08.2013 № РН-0000072. Крім того, відповідачем вказується про існування заборгованості за видатковою накладною від 20.05.2013 № РН-0000051.

Як доказ вказаних тверджень, відповідачем додано до матеріалів справи копії платіжних доручень, у призначеннях платежу яких як підстава платежу зазначений відповідний рахунок-фактура, за яким здійснено сплату. Платіжні доручення підтверджують часткові сплати відповідача за весь період спірних правовідносин.

Крім того, відповідачем у якості доказу часткових сплат за спірними поставками додано копії виписок з банківських установ, в яких відкрито поточні банківські рахунки відповідача, за весь період спірних відносин з позивачем.

Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку про сплату відповідачем заборгованості у повному обсязі за двома спірними накладними від 15.06.2013 № РН-0000057 на суму 43 150,00 грн. та від 19.08.2013 № РН-0000072 на суму 47 250,00 грн., про наявність заборгованості за якими зазначано у позовній заяві, та про наявність заборгованості за видатковою накладною від 20.05.2013 № РН-0000051.

Позивачем додано до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість по рахунку позивача за період з 01.01.2013 до 07.05.2014, відповідно до якої кінцеве сальдо становить 152 960,16 грн. Вказана оборотно-сальдова відомість сформована станом на 08.05.2014, скріплена підписом головного бухгалтера позивача та відбитком печатки підприємства.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копію акту звірки взаємнорозрахунків сторін станом на 31.12.2013, який підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому зазначено про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 152 960,16 грн.

Відтак, сторони дійшли згоди про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за видатковими накладними від 20.05.2013 № РН-0000051 у розмірі 13 000,00 грн., від 05.06.2013 № РН-0000054 у розмірі 51 075,00 грн., від 09.07.2013 № РН-0000063 у розмірі 22 250,00 грн., від 17.07.2013 № РН-0000067 у розмірі 34 685,16 грн., від 07.08.2013 № РН-0000071 у розмірі 31 950,00 грн., що разом складає 152 960,16 грн.

Докази повної оплати відповідачем спірної заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські виписки по рахунку відповідача, платіжні доручення - у якості письмових доказів для встановлення розміру та призначень перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2013, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача та відбитками його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 152 960,16 грн. основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою та підлягає задоволенню. Позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 7 204,84 грн., відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, яка за розрахунком позивача, відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, складає 7 684,37 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відзиві на позовну заяву від 07.03.2014 № 32 відповідач частково заперечує позовну вимогу про стягнення пені за видатковими накладними, поставка за якими здійснена після закінчення дії Договору від 22.01.2013 та визнає нарахування пені тільки за видатковою накладною від 09.07.2013 № РН-0000063.

З урахуванням заперечень відповідача, суд зазначає, що за межами спірного Договору здійснено поставки за двома видатковими накладними від 07.08.2013 № РН-0000071 та від 19.08.2013 № РН-00000072.

Зважаючи на вищевикладене, суд перерахував розрахунок пені, що наданий позивачем у розмірі 7 684,37 грн. та дійшов висновку про відмову у стягненні пені за видатковими накладними, поставка за якими здійснена за межами спірного Договору. Вірний розмір пені складає 6 019,44 грн., а вимога про стягнення пені у розмірі 1 664,93 грн. задоволенню не підлягає.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі пункту 5.5. Договору, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3 % річних у розмірі 2 162,57 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних за вказані періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 2 162,57 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 152 960,16 грн., пені у розмірі 6 019,44 грн. та 3 % річних у розмірі 2 162,57 грн., підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 7 204,84 грн. та пені у розмірі 1 664,93 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарські шампіньйони" (09351, Київська обл., Володарський р-н, с. Рачки, вул. Леніна, 53, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33774433) на користь Приватного підприємства "САМБАР" (14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, 145, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35108838) 152 960 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 16 коп. основної заборгованості, 6 019 (шість тисяч дев'ятнадцять) грн. 44 коп. пені, 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 57 коп. та 3 225 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 73 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.05.2014.

Головуючий суддя С.О. Саванчук

Судді Д.Г. Заєць

Т.В. Лутак

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення13.05.2014
Оприлюднено29.05.2014
Номер документу38894367
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/602/14

Рішення від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 20.03.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 20.03.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 18.02.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні