Рішення

від 22.05.2014 по справі 911/1364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р. Справа № 911/1364/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Васильківської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-ЛТД»

про стягнення 213644,17 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Кривша Я.А., довір. № 639/09-28 від 29.08.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Васильківська міська рада Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення 213644,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 11.12.2007 р. в частині внесення орендної плати за орендовану земельну ділянку.

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 213644,17 грн. заборгованості за договором оренди землі, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 22.05.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 05.05.2014 р. та 22.05.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11 грудня 2007 року між Васильківською міською радою Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Либідь-ЛТД» був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:11:010:0004), яка знаходиться по вул. Зарічна в м. Василькові Київської області, згідно рішення сімнадцятої сесії Васильківської міської ради п'ятого скликання № 09.31-17-V від 06.04.2007 р.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,50 га.

У відповідності з п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3876950,00 грн.

Пунктом 7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки, що становить 116308,50 грн. на рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати щомісяця протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2012 р. у справі № 14/039-12 за позовом Васильківської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-ЛТД» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було задоволено позовні вимоги та внесено зміни до договору оренди від 11.12.2007 р. земельної ділянки площею 5,50 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3210700000:11:010:0004, що знаходиться за адресою: вул. Зарічна, м. Васильків, Київська область, укладеного між Васильківською міською радою та ТОВ «Либідь-ЛТД», зареєстрованого у Васильківському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за № 040732600049, замінивши у пункті 7 договору положення « 3,0 відсотка» на « 5,0 відсотків».

Отже, з урахуванням рішення господарського суду Київської області від 13.06.2012 р. у справі № 14/039-12, п. 7 договору передбачає, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 5,0 відсотків нормативної грошової оцінки, що становить 243122,76 грн.

Як слідує з позову, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконав належним чином.

Васильківською міською радою було направлено на адресу ТОВ «Либідь-ЛТД» листи, у тому числі - № 64/01.01-20вих від 13.02.2013 р., № 520/09-29 від 18.07.2013 р., № 180 від 21.11.2013 р. щодо обов'язку сплатити орендну плату згідно договору оренди № 040732600049 від 11.12.2007 р.

Однак, станом на 01 лютого 2014 року за відповідачем згідно договору № 040732600049 від 11.12.2007 р. рахувалась заборгованість з орендної плати в сумі 213644,17 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за оренду земельної ділянки, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. З метою формування джерел коштів для фінансування заходів по її раціональному використанню та охороні встановлена плата за використання земельних ресурсів.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 792 ЦК України та ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Спеціальним законом, що регулює оренду землі, є Закон України «Про оренду землі», частиною першою статті 2 якого встановлено, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поряд з цим, згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 96 Земельного кодексу України зобов'язує землекористувачів, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як слідує з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 01.03.2014 р., позивачем було розраховано до сплати відповідачеві орендну плату в сумі 426273,64 грн. за період з травня 2012 року до лютого 2014 року, а саме - за травень 2012 року в сумі 12155,47 грн., за червень 2012 року в сумі 12155,47 грн., за липень 2012 року в сумі 17018,33 грн., за серпень 2012 року в сумі 20260,23 грн., за вересень 2012 року в сумі 20260,23 грн., за жовтень 2012 року в сумі 20260,23 грн., за листопад 2012 року в сумі 20260,23 грн., за грудень 2012 року в сумі 20260,23 грн., за січень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за лютий 2013 року в сумі 20260,23 грн., за березень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за квітень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за травень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за червень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за липень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за серпень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за вересень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за жовтень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за листопад 2013 року в сумі 20260,23 грн., за грудень 2013 року в сумі 20260,23 грн., за січень 2014 року в сумі 20260,23 грн., за лютий 2014 року в сумі 20260,23 грн., виходячи зі ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з травня 2012 року до 13.06.2012 р. та ставки 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період після 13.06.2012 р.

Відповідач за період з травня 2012 року по лютий 2014 року частково сплачував орендну плату на загальну суму 212629,47 грн., з урахуванням 1074,77 грн. переплати, у зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Либідь-ЛТД» перед Васильківською міською радою Київської області станом на 01.03.2014 р. за договором № 040732600049 від 11.12.2007 р. становить 213644,17 грн.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення оплати за орендовану землю згідно з договором № 040732600049 від 11.12.2007 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного та встановлення судом наявності заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за землю в сумі 213644,17 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Васильківської міської ради Київської області у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-ЛТД» (03058, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Вадима Гетьмана, 34, код 21450612) на користь Васильківської міської ради Київської області (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 2, код 34627780) - 213644 (двісті тринадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 17 коп. основного боргу, 4272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 88 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 27.05.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна