Ухвала

від 15.05.2014 по справі 826/17959/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17959/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Медмаркет Сервіс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003882250 від 16.07.2013, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Приватне підприємство "Медмаркет Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003882250 від 16.07.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права та вважає постанову суду першої інстанції незаконною.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, у червні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Медмаркет Сервіс» (код ЄДРПОУ 30348513) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Діамант Делюкс» (код ЄДРПОУ 37401164) за період з 01.01.2011р. по 30.04.2013р..

За результатами якої складено Акт від 27.06.2013 №458/22-509/30348513, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 201.1, 201.6 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року за №1333/20071, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2,5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995р. №168/704.

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 484,00 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2012 року у сумі 1 306,00 грн., за червень 2012 року у сумі 1 178,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013р. №0003882250, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3 105 грн. в тому числі в сумі 2 484,0 грн. - основного платежу, та в сумі 621,0 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки вбачається, що до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надійшла постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 29.03.2013р., по матеріалам досудового розслідування за №320121101000000073 від 30.11.2012року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Як свідчать матеріали перевірки, 21.12.12 прокуратурою Шевченківського району м.Києва, кримінального провадження за №32012110100000099, №32012110100000100, №32012110100000101, №32012110100000102, №32012110100000103 об'єднані з кримінальним провадженням №32012110080000073 та СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України.

21.03.2013р. в рамках кримінального провадження проведено обшук за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 3 кв. 4 за результатами якого виявлено та вилучено печатки підприємств серед яких ТОВ «Діамант Делюкс», ТОВ «Гранд Інвест Плюс» та документи фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств по взаємовідносинах з підприємствами контрагентами, що підтверджує факт використання реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам господарської діяльності.

27.03.2013р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за фактом фіктивного підприємництва серед ТОВ «Діамант Делюкс», ТОВ «Гранд Інвест Плюс» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яке об'єднано з кримінальним провадженням №32012110100000073.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що податковий кредит відповідно до податкових накладних, які виписані ТОВ «Діамант Делюкс», не можуть бути використані позивачем в податковому обліку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що товар, отриманий позивачем, не є обмеженням в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даного товару, також, не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між ПП Медмаркет Сервіс» (Покупець) в особі директора Денисенка С.А. та ТОВ «Діамант Делюкс» (Продавець) в особі директора Непотрібний О.І. були укладені договори купівлі - продажу від 02.04.2012р. №0204, від 17.04.2012р. №1704, від 03.05.2012р. №0305, від 23.05.2012р. №2305, від 06.06.2012р. №0606, за умовами даних договорів Продавець передає у власність Покупця товар, а Покупець сплачує найменування товару в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації або рахунках-фактурах, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами.

На виконання умов договору позивачем отримано від ТОВ «Діамант Делюкс» податкові накладні від 03.04.2012р. №0304/12, від 18.04.2012р. №1804/12, від 03.05.2012р. №0305 (не була включена до складу податкового кредиту), від 23.05.2012р. №2305/12 (не була включена до складу податкового кредиту), від 06.06.2012р. №0606/12 (не була включена до складу податкового кредиту).

Суми податку на додану вартість зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ та даним реєстру податкових накладних.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що документально підтверджено спільні дії сторін при укладенні та виконанні договорів були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договорів купівлі - продажу, що підтверджує фактичне здійснення господарських операцій, тому договір не має ознак фіктивності.

Крім того, колегія суддів, зазначає, що інформація про контрагента позивача ТОВ «Діамант Делюкс» в базі «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» - відсутня, тобто на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та має свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.