Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/3171/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3171/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання: Запорожцевій І.В.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп-Сервіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 23 153,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп-Сервіс» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 23 153,00грн. Вказаний борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання визначеного в податкових деклараціях від 19.10.2013 №9366434775 та від 30.01.2014 №9089150243. З метою стягнення суми податкового боргу податковим органом були здійснені відповідні заходи, а саме направлено податкову вимогу від 05.12.2013 №172-15

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належний чином, надав до суду 21 травня 2014 року, до початку розгляду справи клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за відсутності представника податкового органу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений з урахуванням вимог ч.11 ст.35 КАС України належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугатоп-Сервіс» зареєстровано в якості юридичної особи. (а.с.9-10,11). Матеріалами справи підтверджено що ТОВ «Лугатоп-Сервіс» перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України, ТОВ «Лугатоп-Сервіс» зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лугатоп-Сервіс» було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період вересень 2013 року, жовтень 2013 року, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.10.2013 №9366434775 відповідно до якої платником податку визначено суму грошового зобов'язання за вересень 2013 року в сумі 17134,00грн. (а.с.14-15)

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 30.01.2014 №9089150243 відповідно до якої платником податку визначено суму грошового зобов'язання за жовтень 2013 року в сумі 6933,00грн. (а.с.16-17)

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «Лугатоп-Сервіс» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначену у податкових деклараціях, повністю не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23153,00 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості та карткою особового рахунку. (а.с.20,21,22,23)

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ДПІ в Жовтневому районі м Луганська на адресу ТОВ «Лугатоп-Сервіс»» було направлено податкову вимогу від 05.12.2013 №172-15 з повідомленням про податковий борг що утворився станом на 04.12.2013 в сумі 16220,00грн. (а.с.18) Проте, на адресу ДПІ в Жовтневому районі м Луганська, за закінченням терміну зберігання повернулось поштове відправлення із податковою вимогою, направлене на адресу відповідача, а відтак у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, податкова вимога від 14 січня 2013 року № 1 вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога від 05.12.2013 №172-15, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог ст. 89 Податкового кодексу України податковою інспекцією прийнято 05 грудня 2013 року рішення №25 про опис майна платника податків ТОВ «Лугатоп-Сервіс» у податкову заставу. (а.с.19)

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 23 153,00грн з податку на додану вартість, який в добровільному порядку та в установлені строки підприємством не сплачений, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку що позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтований та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп-Сервіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 23 153,00грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп-Сервіс» (91034, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 94а, код 37287541) суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 23 153,00грн. (двадцять три тисячі сто п'ятдесят три гривні 00коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови..

Постанову у повному обсязі складено та підписано 26 травня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда