Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/3014/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3014/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Автотранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 17 095,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Автотранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 17 095,60 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме у відповідача у 2013 році замість 2 інвалідів працював один. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції на користь Державного бюджету у розмірі 17 029,17 грн. У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у розмірі 66,43 грн. Загальна сума заборгованості відповідача складає 17 095,60 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

У судове засідання сторони не прибули, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

21 травня 2014 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону №875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 №42, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, звіт подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ), який підписано відповідачем особисто, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2013 році складала 48 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2, кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників - 817,40 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 17 029 грн. (а. с. 6).

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі №3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.

Як вбачається із відповіді Свердловського міськрайцентру зайнятості від 09.04.2014 № 12/3-1549, відповідач ТОВ "Восток-Автотранс" протягом 2013 року звіт за формою 3-ПН «Про наявність вакансій» для працевлаштування інвалідів надавав (а. с. 15).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 17 029,17 грн. (а. с. 5). Вказана сума розрахована з урахуванням розміру фонду оплати праці штатних працівників, який за 2013 рік склав 817 400,00 грн., у зв'язку з чим, сума середньорічної заробітної плати штатного працівника склала 17 029,17 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону №875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію ст.ст. 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 66,43 грн. (а. с. 5). Загальна сума заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню в судовому порядку, становить 17 095,60 грн.

Враховуючи, що ТОВ "Восток-Автотранс" не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, суд вважає, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Автотранс" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в розмірі 17 095,60 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Автотранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 17 095,60 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Автотранс" (код 35562269, адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, 70а) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції у розмірі 17 029, 17 грн. (сімнадцять тисяч двадцять дев'ять гривень 17 копійок) та пеню у розмірі 66,43 грн. (шістдесят шість гривень 43 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 26 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна