Постанова

від 14.05.2014 по справі 802/1196/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 травня 2014 р. Справа № 802/1196/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

позивача: Тихонюк С.Л.

відповідача: Голодняк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Білопільський"

до: Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції

про: визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Білопільський" (далі - СВК «Білопільський», позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (далі - РС Козятинського МУЮ Вінницької області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 17.02.2014 року від імені позивача, на підставі довіреності - Борачук Н.М. подала до відповідача заяву та документи для проведення державної реєстрації прав, а саме права оренди на земельну ділянку, що розташована: Вінницька область, Козятинський район, с/рада Білопільська, кадастровий номер земельної ділянки 0521480400:03:001:0263. 26.02.2014 року останнім відмовлено в державній реєстрації іншого речового права, з підстав передбачених ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", про що прийнято рішення №11213522 від 26.02.2014 року. Підставою відмови слугувало те, що Договір оренди землі від 27.12.2012 року не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 року №200, зокрема - не підписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки.

З такою позицією державного реєстратора позивач не погоджується, оскільки Договір оренди землі відповідає усім вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» та Закону України «Про оренду землі». Крім того, оскільки передача земельної ділянки орендарю здійснюється відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки то акт може бути підписаний після реєстрації права оренди, що аж ніяк не свідчить про невідповідність договору оренди вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, дії державного реєстратора є протиправними, що є наслідком не дотримання вимог діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала щодо заявленого адміністративного позову з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с. 26-27).

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.02.2014 року Борачук Н.М., яка діє на підставі довіреності б/н від 11.11.2013 року звернулась від імені СВК «Білопільський» до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5474682, для проведення державної реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки, на земельну ділянку, що розташована: Вінницька область, Козятинський район, с/рада Білопільська, кадастровий номер земельної ділянки 0521480400:03:001:0263.

До поданої заяви були додано всі необхідні документи для здійснення реєстрації, а саме: договір оренди землі від 27.12.2012 року (а.с.7-9); план (викопіювання) земельної ділянки (а.с.10); кадастровий план земельної ділянки (а.с. 11); акт визначення меж земельної ділянки на місцевості (а.с. 12); розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки (а.с. 14).

26.02.2014 року державним реєстратором РС Козятинського МУЮ Вінницької області прийнято рішення №11213522 про відмову СВК «Білопільський» у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд виходить з таких підстав.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону передбачено перелік речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітуту); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону.

Статтею 16 Закону передбачений відповідний порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Так, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч.3 ст.16).

Частина 2 статті 9 цього Закону передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом) та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. У разі потреби реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

В силу п.1 ч.1 ст.19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі. Таким є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом досліджено Договір оренди землі від 27.12.2012 року укладений між СВК «Білопільський» (орендар) із Козятинською РДА (орендодавець) та встановлено, що пунктом 19 передбачено: «Передача земельної ділянки орендарю здійснюється відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки» (а.с.7-8).

Як встановлено в судовому засіданні та як вбачається з рішення №11213522 від 26.02.2014 року, підставою відмови СВК «Білопільський» у державній реєстрації прав та їх обтяжень слугувало те, що державним реєстратором встановлено: «договір не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 року №200 (далі - Постанова №200), зокрема, не підписаний сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки».

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 року №200 передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно п.20 умов Типового договору: «Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у

---

після державної реєстрації цього договору за актом її (строк) приймання-передачі».

Враховуючи вище зазначені норми законодавства, суд не вбачає законних підстав відмови державним реєстратором позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Оскільки, вимогами Постанови №200 чітко вказано, що акт приймання передачі має бути підписаний після реєстрації права оренди, в той час, як державний реєстратор зазначає в оскаржуваному рішенні №11213522 протилежне. Тобто, дії державного реєстратора суперечать нормам чинного законодавства

У судовому засіданні представник відповідача погодилась з тим, що договір оренди землі від 27.12.2014 року не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, проте про причини порушення умов складання такого договору з порушенням норм законодавства, для здійснення державної реєстрації права оренди, пояснити не змогли.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

У зв'язку з чим, суд констатує факт порушення процедури прийняття та розгляду документів, які в свою чергу зумовили прийняття протиправного рішення.

З огляду на це, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Враховуючи, що у відповідача були відсутні підстави для винесення рішення про відмову у реєстрації права оренди земельної ділянки та з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати реєстраційну службу Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області вирішити питання щодо реєстрації земельної ділянки 0521480400:03:001:0263 за сільськогосподарським виробничим кооперативом "Білопільський" на підставі документів поданих 26.02.2014 року.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №11213522 від 26.02.2014 року реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати реєстраційну службу Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області вирішити питання щодо реєстрації земельної ділянки 0521480400:03:001:0263 за сільськогосподарським виробничим кооперативом "Білопільський" на підставі документів поданих 26.02.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 (сімдесят три гривні) грн. 08 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Томчук Андрій Валерійович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: