Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/3038/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3038/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1702,35 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1702,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в УПФУ в Перевальському районі Луганської області зареєстровано ТОВ "Триал" .

В порушення п.1 ст.19; п.2 та п.6 ст.20 ЗУ №1058 ТОВ "Триал" не в повному обсязі сплатило нараховані страхові внески. На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі страхувальниками або органами Пенсійного фонду, управлінням прийняті рішення про застосування до ТОВ "Триал" фінансових санкцій та нарахування пені № 26 від 26.02.2007 на суму 49,13 грн.; № 134 від 14.08.2007 на суму 71,85 грн., № 176 від 18.10.2007 на суму 95,27 грн.; № 210 від 19.08.2008 на суму 1375,74 грн., № 388 від 29.07.2013 на суму 10,36 грн.

Управлінням було надано платнику розстрочку сплати штрафів та пені ( борг на суму 1691,99 грн. з липня 2009 року до травня 2014 року ( договір № 9 від 27.07.2009).

Відповідачем не сплачувалась чергова частка розстрочення заборгованості протягом трьох звітних базових періодів. Листом № 18725/03-07 від 22.10.2010 повідомило відповідача, що договір №9 про розстрочення нарахованих сум штрафів та пені достроково розірвано у зв'язку з несплатою чергової частки розстроченої заборгованості протягом 3-х місяців.

Враховуючи вищевикладене, станом на 01.04.2014 ТОВ "Триал" має заборгованість перед УПФУ в Перевальському районі по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1702,35 грн.

Відповідно до ч.3 ст.106 ЗУ №1058 УПФУ в Перевальському районі відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу №Ю-27 від 05.112.2003 року на суму 1702,35 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у 10-денний термін у повному обсязі не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені в сумі 1702,35 грн.

Ухвалою суду від 21 травня 2014 року вирішено розглядати справу в порядки письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Триал" , і.к. 31481239, правовий статус - юридична особа.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі - Закон №1058).

Згідно пункту 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного ЗУ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що позивачем до відповідача були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21.06.2004 року по 20.11.2009 року до спірних правовідносин застосовуються норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як платник страхових внесків відповідач зареєстрований в УПФУ в Перевальському районі Луганської області та з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 6 ст. 20 ЗУ № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 ЗУ № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями,крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗУ № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

П.2 ч.9 ст.106 ЗУ №1058 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну сплату страхових внесків до ТОВ "Триал" позивачем застосовані фінансові санкції та нарахована пеня рішеннями № 26 від 26.02.2007 на суму 49,13 грн.(а.с.12-14); № 134 від 14.08.2007 на суму 71,85 грн.( а.с.15-16), № 176 від 18.10.2007 на суму 95,27 грн.(а.с.17-18); № 210 від 19.08.2008 на суму 1375,74 грн.( а.с.19-21), № 388 від 29.07.2013 на суму 10,36 грн.( а.с.23).

27 липня 2009 року позивачем за заявою відповідача було прийнято рішення розстрочити суми : штрафів -1360,54 грн. та пені -331,45 грн. ( а.с.25).

27 липня 2009 року між сторонами було укладено договір про розстрочення №9 (а.с.26 -27).

Листом від 22.10.2010 року № 18725/03-07 позивачем було повідомлено відповідача про розірвання вищезазначеного договору у зв'язку з порушенням його умов - не сплачувалась чергова частка розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.9 а.с.28).

Відповідно до ст.106 Закону України №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України №1058 позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 05.12.2013 № Ю-27 на суму 1702,35 грн. ( фінансові санкції -1362,63 грн., пеня -339,72 грн.)(а.с.10,11).

Зазначена вимога у встановлений чинним законодавством строк не оскаржена.

Згідно картки особового рахунку страхувальника заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків та пені становить 1702,35 грн. ( а.с.8,9).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1702,35 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" ( і.к.31481239) на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області ( 94300, м.Перевальськ, вул.Леніна,39 «а», р/р 25605301750 ЛОУ Ощадбанку м.Луганська, МФО 304665, код 21792593) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені на суму 1702,35 грн. ( одна тисяча сімсот дві гривні 35 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.М. Чиркін