cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2014 року Справа № 904/10090/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання : Губенко Ю.Е.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10090/13
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та пені у загальному розмірі 467 409, 34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Криворізька міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" про стягнення з останнього на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради заборгованості по орендній платі за землю за період з серпня 2010 року по липень 2013 року у сумі 448 824, 72 грн. та пені у сумі 18 584, 62 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10090/13 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" на користь Криворізької міської ради 386 516, 18 грн. заборгованості по орендній платі за землю, 2 932, 44 грн. пені, 7 788, 97 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції виходив з обставин зміни розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки у зв'язку з затвердженням рішенням Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, згідно з якою базова вартість одного квадратного метра земель міста з 01.06.2010 року становить 150, 00 грн. за квадратний метр землі, неналежного виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендних платежів, розрахованих виходячи з розміру зміненої нормативної грошової оцінки землі, відповідно, оплати відповідачем орендної плати у меншому розмірі, ніж підлягав оплаті, наявності різниці між сумою орендної плати, яка підлягала сплаті, та сумою орендної плати, яка фактично відповідачем сплачена. Місцевим господарським судом стягнута заборгованість з орендної плати, вирахувана як різниця між орендною платою, яка підлягала оплаті, та орендною платою, яка фактично відповідачем оплачена, за період з листопада 2010 року по липень 2013 року включно. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення боргу з орендної плати (щодо решти заявленої до стягнення суми) місцевий господарський суд відмовив з тих підстав, що позивач не в повній мірі врахував при розрахунку боргу з орендної плати здійснені відповідачем оплати протягом січня - липня 2013 року, а також у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, за вимогами щодо стягнення орендної плати за серпень - жовтень 2010 року. Врахувавши розмір заборгованості з орендних платежів, яка підлягає стягненню, та спеціальний строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені, наведені вимоги місцевим господарським судом задоволені частково, пеня стягнута у зв'язку з прострочення оплати орендних платежів за січень - липень 2013 року.
Частково не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість цього рішення в частині задоволених позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" просить його скасувати у наведеній частині та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неправомірність прийняття місцевим господарським судом як доказу по справі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 1/270 від 16.06.2010 року), підготовленої на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", оскільки зазначене рішення міської ради, на підставі якого визначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та з урахуванням якої здійснено перерахунок розміру орендної плати, у судовому порядку визнано нечинним. Відповідно, за доводами відповідача, з 01.11.2011 року (дата набрання законної сили постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою визнано нечинним рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884) по 26.02.2013 року (дата винесення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою визнано нечинним рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 та якою роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року) зазначене рішення міської ради було нечинним і за цей період розрахунок орендної плати мав здійснюватися на підставі Податкового кодексу України як для земель, щодо яких нормативна грошова оцінка не проведена. Щодо вимог про стягнення боргу з орендної плати за період з 2010 року по 01.01.2011 року відповідач зазначає, що відповідно до договору оренди земельної ділянки зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а враховуючи, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є невід'ємною частиною договору, однак відповідні зміни до нього щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не вносились, підстави для застосування нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки (довідки, наданої позивачем) відсутні. Також, відповідач вважає, що наявність заборгованості з орендної плати має підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. Однак така довідка про наявність боргу відповідача в матеріалах справи відсутня, що, на думку відповідача, не враховано місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідач посилається на ті обставини, що в оскаржуваному судовому рішенні не наведені також підстави відхилення таких доказів, наданих відповідачем, як акт від 23.05.2011 року, довідка Криворізької центральної ОДПІ від 30.01.2014 року, лист Криворізької північної ОДПІ від 30.01.2014 року, що підтверджують відсутність заборгованості відповідача зі сплати податків, у тому числі з орендної плати за землю. Отже, за доводами відповідача, наявність його заборгованості з орендної плати належним чином не доведена, відповідно, не підлягає стягненню і пеня.
Позивач, відповідач та третя особа явку своїх повноважних представників у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не забезпечили. Про дату, час та місце проведення судових засідань зазначені учасники судового провадження повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення вказаним особам поштових відправлень, якими останнім направлені відповідні ухвали апеляційного господарського суду.
Відповідно до письмового відзиву на апеляційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, вважає скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою. Позивач зазначає, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Зокрема, за доводами позивача, пунктом 12 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено, що у разі зміни базової вартості 1 кв.м земель міста, розмір та сума орендної плати переглядаються без внесення змін до договору. Як стверджує позивач, у зв'язку з прийняттям Криворізькою міською радою рішення від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яким змінено базову вартість 1 кв.м земель міста, розмір орендної плати, яка повинна сплачуватись відповідачем, підлягає перегляду. Позивач посилається на ті обставини, що дія зазначеного рішення Криворізької міської ради, відповідно до прийнятих в порядку адміністративного судочинства судових рішень у справі про оскарження цього рішення, припинена тільки на бюджетний період з 2014 року, тобто протягом 2010-2013 років рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010р. № 3884 було чинним та підлягало застосуванню при визначенні розміру орендної плати за спірним договором, починаючи з червня 2010 року. Доводи відповідача про відсутність заборгованості по сплаті податкових зобов'язань з орендної плати, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки податкові зобов'язання, на які йдеться посилання в апеляційні скарзі, визначаються та декларуються землекористувачами на власний розсуд. Саме у зв'язку з тим, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою, що підлягає сплаті, не відповідає сплаченим та задекларованим відповідачем сумам, і виникла заявлена до стягнення заборгованість. Також, позивач вважає правомірним нарахування відповідачу орендної плати за період фактичного користування спірною земельною ділянкою після припинення дії договору оренди земельної ділянки, оскільки наведене відповідає умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів клопотання про проведення розгляду справи, призначеного на 24.04.2014 року, без участі його представника.
Третя особа відповідно до письмових заперечень, що надійшли до апеляційного господарського суду електронною поштою 08.05.2014 року, просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду, прийняте в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, та повністю задовольнити позов Криворізької міської ради. Так, третя особа зазначає, що спірна земельна ділянка надана відповідачу в оренду для розміщення готельного комплексу після реконструкції гуртожитку на вул. Кропивницького, 21б у Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Договором оренди земельної ділянки передбачено, що протягом місяця після отримання документів, що засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, відповідач зобов'язаний одержати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати до відповідної районної інспекції міста уточнене податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю; перерахунок орендної плати за землю виконується з дати видачі зареєстрованого свідоцтва про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. На теперішній час, як зазначає третя особа, на спірній земельній ділянці знаходиться готельний комплекс, але відповідач обчислює та сплачує до бюджету орендну плату за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.11.2008 року № 175, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена для використання земельної ділянки під реконструкцію гуртожитку для розміщення готельного комплексу, без врахування вимог рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884, яким змінена базова вартість 1 кв.м земель міста з 01.06.2010 року.
В письмових запереченнях третя особа навела клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги у справі з 24.04.2014 року на 22.05.2014 року.
У судовому засіданні 22.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2009 року Криворізька міська рада (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).
Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2009 року за № 040910800642.
Згідно з п. 1 Договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 22.04.2009 року № 3203 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення готельного комплексу після реконструкції гуртожитку, яка знаходиться на вул. Кропивницького, 21б у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.
Відповідно до пунктів 2, 4 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0, 3228 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:055:0009.
Договір укладено на два роки. Після закінчення строку Договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов Договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п. 6 Договору).
Розділом Договору "Орендна плата" (пункти 7 - 14) визначені умови щодо розміру орендної плати, форми її внесення, строку оплати, підстав та порядку зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підстав та порядку зміни розміру та суми орендної плати, відповідальності за порушення строків оплати орендної плати, визначення особи, на яку покладається обов'язок по обчисленню суми орендної плати.
Так, відповідно до п. 7 Договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет України" на поточний рік (п. 9 Договору).
Пунктом 10 Договору сторони погодили, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.
Пункт 12 Договору передбачає, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до Договору у разі:
зміни умов господарювання, передбачених Договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки);
зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;
в інших випадках, передбачених законодавством та цим Договором.
Відповідно до п. 14 Договору орендар (крім громадян) самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.
Згідно з п. 33 Договору орендар зобов'язаний протягом місяця після отримання документів, що засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, одержати в управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати до відповідної міжрайонної державної податкової інспекції міста уточнене податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю. Перерахунок орендної плати за землю виконується з дати видачі зареєстрованого свідоцтва про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Відповідно до п. 18 Договору після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку. Обов'язок орендаря повернути земельну ділянку по закінченні терміну оренди, припиненні чи розірванні Договору з оформленням акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки встановлює також п. 33 Договору.
Неповернення земельної ділянки за актом приймання-передачі не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" цього Договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки (п. 21 Договору).
Пунктом 37 Договору визначено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який Договір було укладено.
Враховуючи погоджений сторонами строк дії Договору (два роки) та дату державної реєстрації Договору (27.07.2009 року), дія Договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, припинилась 27.07.2011 року.
Доказів продовження строку дії Договору чи його поновлення у встановленому порядку матеріали справи не містять. Обставини припинення договірних відносин з оренди землі між позивачем та відповідачем 27.07.2011 року, виходячи з матеріалів справи, не заперечується учасниками судового провадження.
Рішенням Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" затверджена відповідна технічна документація, згідно з якою базова вартість одного квадратного метра земель становить 240, 05 грн./кв.м земель. Цим же рішенням визнано за доцільне застосування зазначеної базової вартості одного квадратного метра земель здійснити в три етапи, перший з яких - з 01.06.2010 року у розмірі 150 грн./кв.м.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року у справі № 2а-423/10 вказане рішення Криворізької міської ради визнано нечинним.
Зазначена постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 2а-423/10/0408 заяву Криворізької міської ради про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року задоволено; роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ( ч.ч. 1, 2, ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу (п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).
Підпунктом 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України (редакція на дату закінчення періоду нарахування орендної оплати, заявленої до стягнення) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Також, частина 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю", який втратив чинність з 01.01.2011 року, але який був чинний на дату укладення спірного Договору та на який в частині визначення розміру орендної плати міститься посилання в пункті 7 Договору, визначала, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 04.06.2008 року, та яка виключена (втратила чинність) з 01.01.2011 року, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Умовами Договору (п. 7) встановлено, що річна орендна плата вноситься орендарем у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Отже, мінімальний розмір річної орендної плати за спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала стаття 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяв з 04.06.2008 року до 01.01.2011 року.
Системний аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами і доповненнями.
Як встановлено вище, Договір укладено строком на 2 роки і строк його дії закінчився 27.07.2011 року. При цьому як в силу положень п. 37 Договору, так і в силу приписів ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", закінчення строку дії Договору, на який його було укладено, має наслідком припинення дії Договору.
У свою чергу, пункт 6 Договору включає умови, які унеможливлюють його автоматичну пролонгацію (поновлення) після закінчення строку дії Договору; поновлення Договору здійснюється лише на підставі відповідного рішення Криворізької міської ради. Втім, враховуючи матеріали справи, таке рішення позивачем не приймалось.
Окрім того, порядок поновлення договору оренди землі врегульований положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". В порядку, передбаченому наведеною правовою нормою, поновлення спірного Договору не здійснювалось.
Таким чином, Договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 27.07.2011 року, що позбавляє позивача права вимагати внесення платежу, правова природа якого за змістом заявлених позовних вимог - орендна плата, що передбачена умовами цього Договору, після припинення його дії.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Також, за приписами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Як встановлено вище, відповідач користувався спірною земельною ділянкою на підставі укладеного з позивачем Договору оренди земельної ділянки, термін дії якого закінчився 27.07.2011 року.
Після наведеної дати спірну земельну ділянку відповідач у відповідності з умовами Договору не звільнив та міській раді не повернув, продовжує нею користуватися, що відповідачем не спростовано при розгляді справи.
Відповідно до ст. 1. Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними), та що може бути підставою для застосування передбачених законодавством наслідків самовільного зайняття земельної ділянки.
Проте, умовами Договору (п. 21) встановлено обов'язок відповідача сплачувати плату за фактичне користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та у розмірі орендної плати, визначеному Договором, у випадку неповернення земельної ділянки за актом приймання-передачі після припинення дії Договору.
Оскільки, як зазначено вище, чинне законодавство передбачає, що плата за землю може справлятись лише у формі земельного податку та орендної плати, обумовивши Договором обов'язок відповідача оплачувати фактичне користування земельною ділянкою після припинення дії Договору та у розмірі орендної плати - у трикратному розмірі земельного податку, сторонами Договору встановлено плату за землю, яка по своїй суті є орендною платою, однак за відсутності для цього правових підстав.
У зв'язку з тим, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди земельної ділянки, спірний Договір, який припинив свою дію, не може бути підставою для нарахування орендної плати після припинення дії Договору.
В той же час, відповідач не є орендарем чи іншим землекористувачем спірної земельної ділянки в розумінні чинного законодавства, оскільки правові підстави для використання відповідачем спірної земельної ділянки відсутні.
З закінченням строку дії договору оренди землі припиняється як право орендодавця на нарахування орендної плати у передбаченому договором розмірі за період поза межами дії договору, так і відповідний обов'язок орендаря сплачувати орендну плату, встановлену умовами цього договору, отже, підстави для внесення орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, незважаючи на те, що це передбачено умовами договору оренди, відсутні, а правові наслідки неповернення орендованої земельної ділянки передбачені статтею 34 Закону України "Про оренду землі".
Апеляційний господарський суд, зважаючи на свободу договору, як одну із загальних засад цивільного законодавства, та приймаючи до уваги можливість визначення умов договору на розсуд сторін, вважає за необхідне щодо спірного Договору зазначити наступне.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Однак свобода договору, визначення його умов не повинні суперечити вимогам законодавства, яким умови спірного Договору в частині встановлення плати за користування землею після закінчення строку дії Договору, не передбаченої законодавством, не відповідають.
За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору. При цьому зазначена правова норма не надає права сторонам розповсюдити умови договору на період часу після припинення його дії.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне також зазначити, що особливості регулювання земельних відносин як щодо передачі в оренду земельних ділянок, так і щодо оплати орендної плати, наслідків неповернення орендарем орендованої земельної ділянки з оренди після закінчення строку дії договору оренди землі, визначаються виключно земельним законодавством та не можуть встановлюватись умовами договорів про надання в користування (оренду) земельних ділянок всупереч цьому законодавству.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" (редакція як на дату укладення спірного Договору, так і на час вирішення спору у даній справі місцевим господарським судом) типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Однак, і Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, з урахуванням змін до нього, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 780, не визначає таких наслідків неповернення орендарем з оренди земельної ділянки після припинення строку дії договору оренди землі як сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою поза межами строку дії договору.
В силу положень ч. 4 ст. 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору.
Без врахування наведених вище правових норм позивач звернувся до господарського суду з позовом як про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період дії спірного Договору оренди земельної ділянки, так і про стягнення заборгованості з плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати за період після закінчення строку дії Договору, визначивши, що заборгованість з плати за фактичне користування земельною ділянкою є заборгованістю з орендної плати, а не про стягнення збитків чи шкоди, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі позивача орендної плати за період з 28 липня 2011 року по липень 2013 року включно.
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
За умовами Договору (пункт 7) річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також, як передбачає пункт 10 Договору, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до Договору.
Відповідно до довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.06.2010 року від 16.02.2010 року № 1/270, яка підготовлена Управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка використовується для розміщення готельного комплексу, площею 3 228 кв.м по вул. Кропивницького, 21б, Жовтневий район у м. Кривому Розі, користувачем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер", становить 5 839 452, 00 грн. Тобто, річний розмір орендної плати, розрахований на підставі зазначеної довідки, складає: 175 183, 56 грн. (5 839 452, 00 грн. х 1% = 58 394, 52 грн. х 3 = 175 183, 56 грн.), а розмір орендної плати за місяць за вказану земельну ділянку становить 14 598, 63 грн. (175 183, 56 грн. : 12 = 14 598, 63 грн.).
Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" на будівлю саме готельного комплексу, загальною площею 4 469, 3 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 21б, визнано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2009 року у справі № 38/34-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності (рішення суду роздруковане з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень).
Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до Договору у разі, зокрема, зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, а обов'язок щодо самостійного обчислення суми орендної плати щороку за станом на 1 січня, в силу положень, наведених, у пункті 14 Договору, покладається (щодо спірних відносин) на орендаря, тобто на відповідача.
Отже, орендна плата протягом визначеного позивачем спірного періоду, за який виник борг з орендної плати та який обмежується строком дії Договору, підлягала оплаті відповідачем у розмірі 14 598, 63 грн. за кожен місяць оренди.
Враховуючи умови Договору щодо строку оплати орендної плати (п. 9 Договору), які відповідають приписам пункту 287.3. статті 287 та пункту 288.7. статті 288 Податкового кодексу України, а щодо орендної плати за серпень - грудень 2010 року відповідали приписам ст. 17 Закону України "Про плату за землю" (необхідність такої відповідності щодо земельної ділянки комунальної власності вбачається з положень частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі"), строк оплати орендної плати за період оренди з серпня 2010 року по 27 липня 2011 року включно є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи (платіжних документів (а.с. 60-70, т. 1)), за кожен місяць вказаного періоду відповідач оплатив орендну плату у сумі 2 131, 28 грн., у тому числі і за грудень 2010 року, тоді як в розрахунку заборгованості з орендної плати, наданому позивачем, зазначено про оплату відповідачем орендної плати за грудень 2010 року у сумі 2 131, 24 грн.
Доказів оплати решти суми орендної плати за спірний період оренди відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу з орендної плати за землю за наведений період у сумі 147 724, 51 грн. (12 467, 35 грн. (різниця між розміром орендної плати, який підлягав оплаті в період оренди з серпня 2010 року по червень 2011 року - 14 598, 63 грн., та який фактично оплачувався - 2 131, 28 грн.) х 11 місяців = 137 140, 85 грн. + 10 583, 66 грн. (різниця між розміром орендної плати, який підлягав оплаті за 27 днів оренди липня 2011 року, - 12 714, 94 грн. (14 598, 63 грн. : 31 х 27 = 12 714, 94 грн.), та який фактично оплачений - 2 131, 28 грн.)) = 147 724, 51 грн.) у встановленому порядку не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Враховуючи, що орендна плата підлягала оплаті щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, та дату звернення позивача з позовом до суду (24.12.2013р.), позивач звернувся з вимогами до відповідача про стягнення орендної плати за період серпень - жовтень 2010 року з пропущенням позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач при розгляді справи місцевим господарським судом заявив про застосування позовної давності щодо нарахування боргу з 01.08.2010р. по 20.12.2010р. та пені з 01.01.2010р. по 20.12.2012р., подав відповідну письмову заяву (а.с.104, 115-116, т. 1).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Отже, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі позивача заборгованості з орендної плати за період оренди з листопада 2010 року по 27 липня 2011 року включно у сумі 110 322, 46 грн. (147 724, 51 грн. - 12 467, 35 грн. х 3 (різниця в орендній платі за серпень - жовтень 2010 року) = 110 322, 46 грн.), позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період оренди з серпня по жовтень 2010 року включно у сумі 37 402, 05 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропущенням позовної давності.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо непоширення на спірні орендні правовідносини дії рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 року № 3884, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року по справі № 2а-423/10/0408 роз'яснено, що дія вказаного рішення Криворізької міської ради може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року. З огляду на викладене, факт визнання нечинним зазначеного рішення, не впливає на правовідносини щодо стягнення заборгованості з орендних платежів, яка виникла в попередніх роках.
Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо необхідності внесення змін до Договору у випадку зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки як такі, що спростовуються положеннями пунктів 10 та 12 Договору.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Пунктом 13 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.
У зв'язку з тим, що частина заявленої позивачем до стягнення пені за прострочення оплати орендних платежів розрахована від суми заборгованості, нарахування якої судом визнано необґрунтованим (з 28 липня 2011 року по червень 2013 року включно), а також враховуючи положення ст. 266 ЦК України та сплив спеціальної позовної давності щодо решти заявленої до стягнення пені, розрахованої у зв'язку з несвоєчасною оплатою орендної плати за серпень 2010 року - 27 липня 2011 року, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Отже, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також допущеної помилки при визначенні боргу з орендної плати за грудень 2010 року (врахування оплати у сумі 2 131, 24 грн.), місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого і помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі позивача заборгованості з орендної плати за період з 28 липня 2011 року по липень 2013 року включно у сумі 276 193, 72 грн. (386 516, 18 грн. - 110 322, 46 грн.) та пені у сумі 2 932, 44 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про стягнення з відповідача на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі позивача заборгованості з орендної плати за період оренди з листопада 2010 року по 27 липня 2011 року включно у сумі 110 322, 46 грн.
З урахуванням зміни розміру суми позовних вимог, що підлягають задоволенню за заявленим позовом, підлягає скасуванню рішення місцевого господарського суду і в частині розподілу судових витрат, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 206, 45 грн.
На підставі встановлених вище обставин справи, зазначених приписів законодавства, колегія апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги, щодо наявності підстав для відмови в позові в повному обсязі, доводи третьої особи щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також доводи позивача щодо правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно розміру задоволених за скаргою вимог - у сумі 2 791, 26 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10090/13 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10090/13 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд. 8, ідентифікаційний код 34684964) на користь територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) заборгованість по орендній платі у сумі 110 322 (сто десять тисяч триста двадцять дві) грн. 46 коп. та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 206 (дві тисячі двісті шість) грн. 45 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій бізнес партнер" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд. 8, ідентифікаційний код 34684964) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 26 коп.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Повна постанова складена 27.05.2014р.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2014 |
Оприлюднено | 29.05.2014 |
Номер документу | 38901983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні