Рішення

від 22.05.2014 по справі 910/5566/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5566/14 22.05.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЗБУТ»

про стягнення 16 679, 35 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЗБУТ» (надалі -відповідач) про стягнення 16 679, 35 грн., з яких 46, 50 грн. - пені; 32, 35 грн. - 3 % річних; 0, 50 грн. - індекс інфляції; 15 000, 00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відкриття рахунку у цінних паперах №Д-174 від 22.09.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

14.04.2014 р. судове засідання не відбулося через участь судді Бондарчук В.В. на загальних зборах суддів Господарського суду міста Києва відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Ухвалою суду від 14.04.2014 р. призначено розгляд справи на 28.04.2014 р.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, причин неявки суду е повідомили.

Суд відзначає, що позивач обізнаний про розгляд даної справи 22.05.2014р., що підтверджується розпискою ( в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідач двічі повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.04.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. та від 28.04.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 30.04.2014 р. При цьому, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 01.04.2014 р. з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Щодо ухвали суду від 28.04.2014 р. - повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.05.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2009 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЗБУТ» укладено договір про відкриття рахунку у цінних паперах Д-174 умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних відповідачу цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком.

Відповідно до п. 2.3.2. відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача згідно з розцінками, умовами та строками, передбаченими даним договором та тарифами позивача.

Згідно з п.п. 3.1 та 3.2. договору відповідач оплачує послуги позивача згідно з даним договором відповідно до затверджених тарифів позивача та відповідно до виставленого позивачем рахунку. Абонентська плата за обслуговування рахунку у цінних паперах та плата за зберігання цінних паперів на рахунок відповідача за поточний місяць нараховується позивачем останнього місяця та сплачується відповідачем щомісячно до 15 числа наступного місяця.

За порушення умов та терміну оплати, що передбачені розділом 3 даного договору, відповідач виплачує за вимогою позивача пеню у розмірі 0, 5 відсотків від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 6.6. договору).

Пунктом 6.7. договору визначено, що прострочення платежу більш ніж на 20 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов договору, в зв'язку з чим сторона, що не виконала умови даного договору, крім пені, за вимогою іншої сторони повинна сплатити іншій стороні штраф у розмірі 1 000, 00 грн.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом невизначеного строку (п. 8.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані, передбачені договором послуги на загальну суму 1 600, 00 грн., що підтверджується актами-рахунками №Д-002883 від 31.10.2013 р., №Д-002582 від 30.09.2013 р., №Д-002295 від 30.08.2013 р., №Д-001974 від 31.07.2013 р., №Д-001655 від 27.06.2013 р., №Д-001344 від 31.05.2013 р., №Д-001107 від 30.04.2013 р., №Д-00780 від 29.03.2013 р., №Д-00527 від 28.02.2013 р., №Д-00209 від 31.01.2013 р., №Д-003055 від 29.12.2012, №Д-002797 від 30.11.2012 р., №Д-002502 від 31.10.2012 р., №Д-002271 від 28.09.2012 р, №Д-002025 від 31.08.2012 р., №Д-001724 від 31.07.2012 р. (в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1 600, 00 грн.

05.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №16-3/17-76 від 04.06.2013 р., в якій позивач просить сплатити суму боргу протягом 7 (семи) робочих днів від дати отримання претензії, що підтверджується копією фіскального чеку №9908 від 05.06.2013 р. та описом вкладення (копії в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 1 600, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 46, 50 грн. - пені, 32, 35 грн. - 3 % річних, 0,50 грн. - індексу інфляції та 15 000, 00 грн. - штрафу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про відкриття рахунку у цінних паперах Д-174 від 22.09.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав всі передбачені договором послуги на загальну суму 1 600, 00 грн.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 1 600, 00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про відкриття рахунку у цінних паперах Д-174 від 22.09.2009 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 600, 00 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 46, 50 грн. - пені, 32, 35 грн. - 3 % річних та 0,50 грн. - індексу інфляції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем проведено нарахування пені понад подвійну облікову ставку Національного банку України.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сумі пені в розмірі 19, 82 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, розрахунок проведений з моменту виникнення прострочення грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 32, 35 грн. - 3 % річних, 0,50 грн. - індексу інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 000, 00 грн. - штрафу відповідно до п. 6.7. договору про відкриття рахунку у цінних паперах Д-174 від 22.09.2009 р.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу, та встановив, що в останньому допущену помилку у нарахуванні суми штрафу та розрахунком суду обґрунтованою є сума штрафу у розмірі 1 000, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЗБУТ» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17, ідентифікаційний код - 36352944), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12, ідентифікаційний код - 00039002) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 19 (дев'ятнадцять) грн. 82 коп. - пені, 32 (тридцять дві) грн. 35 коп. - 3 % річних, 0 (нуль) грн. 50 коп. - індексу інфляції, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. - штрафу та 290 (двісті дев'яносто) грн. 56 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.05.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.