Постанова

від 26.05.2014 по справі 820/5617/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2014 р. Справа № 820/5617/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.11.2013 р. №0003691500 у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність спірного рішення ДПІ, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач вважає, що ДПІ у Зміївському районі не мала правових підстав для проведення у листопаді 2013 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р.

Позивач наполягав на реальності укладених між КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" та ПП "Грона-Л" договорів поставки, посилаючись на первинні документи (видаткові та податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні).

Відповідач, ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях, проти позову заперечував, посилаючись на порушення вимог абз. а) пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.5 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188, пункту 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на дані Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 р., відповідно до яких між платниками КП /807/ (код ЄДРПОУ 08326540 та ПП "Грона - Л" ( Код ЄДРПОУ 32131068) рахується розбіжність по податковому кредиту в розмірі 52085,0 грн. Також відповідач зазначає, що ПП "Грона-Л" (код ЄДРПОУ 32131068) було надано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 р., яка має статус документа як сумнівний або "недійсний".

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" щодо правомірності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт від 18.11.2013 р. №477/15/08326540.

На підставі вказаного акту перевірки КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 р. №0003691500.

Податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2013 р. №0003691500 згідно з п. 54.3 ст.54, п. 201.6 ст.201 Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 65106 грн., у тому числі за основним платежем - 52085,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13021,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за грудень 2010 р. встановлено завищення КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" суми податкового кредиту на 52085 грн. по податкових накладних, отриманих від ПП "Грона-Л" (код ЄДРПОУ 32131068).

Згідно до підпункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, граничний термін отримання податковим органом податкової декларації за грудень 2010 року є 20 січня 2011 року.

Згідно пункту 200.10 татті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, останнім днем проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року є 19 лютого 2011 року.

Судом встановлено, що ДПІ у Зміївському районі не мала правових підстав для проведення у листопаді 2013 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період грудень 2010 року між платниками КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" та ПП "Грона-Л" існує розбіжність по податковому кредиту в розмірі 52 085,00 грн. ПП "Грона-Л" податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за грудень 2010 р. було надано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, проте вказана звітність має статус документа як сумнівний або «недійсний».

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно матеріалів справи, на момент здійснення господарської операції ПП "Грона-Л" був зареєстрований платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ ПП "Грона-Л" (код ЄДРПОУ 32131068) анульовано 24.03.2011 р. за ініціативою податкового органу, що відповідачем незаперечується.

Судом встановлено, що КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" у грудні 2010 р. укладено господарські Договори поставки №1207-1 від 07.12.2010р., № 1207-2 від 07.12.2010 р., №1207-3 від 07.12.2010 р. та №1213 від 13.12.2010 р. із ПП "Грона-Л".

На підставі вказаних договорів позивач придбав електротовари відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних на загальну суму 312510 грн., у тому числі ПДВ - 52085,00 грн.

Виконання зобов'язань КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" підтверджується банківськими виписками про сплату.

Транспортування придбаних електротоварів позивач здійснив власним транспортом на підставі товарно-транспортних накладних від 16.12.2010 р. та від 23.12.2010 р.

Вказані документи підтверджують, що Договори поставки №1207-1 від 07.12.2010р., № 1207-2 від 07.12.2010 р., №1207-3 від 07.12.2010 р. та №1213 від 13.12.2010 р., укладені між КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" та ПП "Грона-Л." є реально укладеними. Господарські зобов'язання за укладеними договорами відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.

Судом встановлено, що придбані електротовари позивач оприбуткував на склад та в подальшому використав у господарській діяльності.

Приватне підприємство "Грона-Л" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №04424948, та перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у грудні 2010 р. виписувати податкові накладні на адресу підприємства позивача, а позивач мав право віднести суми ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вказаного підпункту Податкового кодексу України позивач мав право на нарахування податкового кредиту по придбаним електротоварам, оскільки їх придбано для ведення господарської діяльності .

Право на нарахування податкового кредиту у позивача виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання казенним підприємством електротоварів.

Первинні документи, які були складені з посиланням на зазначені вище правочини, складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, не мають дефектів форми та змісту .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що перевіркою неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52085,00 грн. та безпідставно застосовано штрафну (фінансову) санкцію 13021,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами за перевіряємий період.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-12, ст..ст.158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.11.2013 р. №0003691500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29, код ЄДРПОУ 08326540, п/р 260010000970, ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Зміїв, МФО 350589) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя І.С. Нуруллаєв