Рішення

від 26.05.2014 по справі 920/707/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2014 Справа № 920/707/14

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Надежда Ритейл», м. Полтава

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Вид -Б», м. Суми

про стягнення 41 732 грн. 40 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача : Тереховський Д.О., довіреність № 1458 від 10.10.2013р.

Крисько Г.В., довіреність № 933 від 10.10.2013р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 41 732 грн. 40 коп., яка виникла за неналежне виконання умов договору № 182р\ск купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картами, укладеного між сторонами 01.04.2013р., в тому числі: 32 913 грн. 74 коп. - основна заборгованість, 2 666 грн. 11 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 6 152 грн. 55 коп. - 30 % річних, а також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Представники позивача у дане судове засідання подали заяву б/н від 26.05.2014р., в якій просять суд долучити до матеріалів справи докази відправлення відповідачу Акт звірки взаємних розрахунків та копію Акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.08.2013р. по 26.05.2014р. Дані документи оглянуті у судовому засіданні та долучаються до матеріалів справи.

Відповідач у дане судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 28.04.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 15.05.2014р. направлялись відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та матеріалах справи, а саме: 40000, м. Суми, вул. СКД, 36/1. Ухвала про порушення провадження по справі від 28.04.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 15.05.2014р. до суду не повернулись, поштових повідомлень про отримання відповідачем вищевказаних ухвал до суду також не надходило.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає відповідача повідомленим належним чином та можливим розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.04.2013р. був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картами за № 182р/ск, відповідно до розділу 3 якого продавець (позивач) протягом строку дії цього договору зобов`язується за замовленням покупця (відповідача) поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (повне господарське відання) покупця (відповідача) нафтопродукти (товар) в асортименті: дизельне пальне, дизельне пальне - євро, бензин А-98, А-95, А-95-євро, А-95 ventus, А-92, А-92 turbo, А-80, а також газ пропан - бутан, газ пропан - бутан - євро належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), що відповідає державним стандартам, у кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід`ємними частинами цього договору, а покупець (відповідач) зобов`язується приймати товар на АЗС та оплачувати його на умовах цього договору. Відпуск нафтопродуктів здійснюється позивачем на автозаправних станціях при пред`явленні відповідачем смарт-карти та використанні встановленого на автозаправній станції РОS-терміналу.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що при укладенні договору позивач передає відповідачу обумовлену кількість паливних карток ТОВ «Надежда Ритейл» системи «Petrol Plus» («Смарт-карти»). Вартість однієї одиниці смарт-карти, що передається позивачем відповідачу, складає 60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 10 грн. Оплата вартості смарт-карти здійснюється на умовах 100% передоплати шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно п. 5.1 позивач зобов`язаний поставляти відповідачу товар за цінами, визначеними у накладних.

Пунктом 6.1 встановлений обов`язок відповідача своєчасно оплачувати позивачу вартість товару.

У відповідності до п. п. 8.1 - 8.3 договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу вартість товару в строк, зазначений в рахунку - фактурі, на умовах 100% попередньої оплати. Сторони допускають, що в ході виконання цього договору позивач має право здійснити відпуск товару за відсутності передоплати. При цьому, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату придбаного товару не пізніше двох банківських днів з моменту отримання від позивача товару, якщо інше не встановлено договором про внесення змін до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок позивача. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 182р/ск від 01.04.2013 року, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до договору № 182р/ск від 01.04.2013р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № 13852 від 31.08.2013р., № 17409 від 30.09.2013р., № 21036 від 31.10.2013р., підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 26-28), а також довіреностями від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р. (а. с. 23-25).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 182р/ск від 01.04.2013р. виконав частково, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар склала 32 913 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 32 913 грн. 74 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 182р/ск від 01.04.2013р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 2 666 грн. 11 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 11.2 договору № 182р/ск від 01.04.2013р., згідно якого за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (заборгованості) за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання, а позивач в такому випадку має право відмовитись від виконання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 182р/ск від 01.04.2013р., позивач просить стягнути з відповідача 6 152 грн. 55 коп. 30% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 11.5 договору № 182р/ск від 01.04.2013р. передбачено, що у випадку прострочення відповідачем терміну здійснення взаєморозрахунку, передбаченого цим договором, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних (інший розмір процентів встановлений договором) виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 30% річних у сумі 6 152 грн. 55 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вид -Б» (40000, м. Суми,

вул. СКД, 36/1, код 35384142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Надежда Ритейл» (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 19-б, код 38561493) 32 913

грн. 74 коп. основного боргу, 2 666 грн. 11 коп. пені, 6 152 грн. 55 коп. 30% річних, 1

827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД