Постанова

від 26.05.2014 по справі 914/1117/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 914/1117/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущак О.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» вих. №07/4-2796 від 15.04.2014 року (вх. №01-05/2191/14 від 08.05.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.04.2014 року

у справі №914/1117/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», м. Львів

про визнання укладеним договору

Представники сторін :

від позивача: Шуневич Т.П., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України суд не отримував. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.2014 року у цій справі (суддя Іванчук С.В.) на підставі п.2, п.3 ч.1 ст.63 ГПК України повернено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (надалі ПАТ «Львівгаз») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» (надалі ТОВ «Укренерго») про визнання договору №2014/ТП-ПР-1 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2014 року укладеним. Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відсутністю повного найменування організаційно-правової форми відповідача та його ідентифікаційного коду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, зокрема, що суд вправі був витребувати від сторони документи необхідні для вирішення спору по суті. Також скаржник вказує, що в позовній заяві зазначено організаційно-правову форму відповідача у скороченому варіанті та його найменування. Окрім цього, позивач звертає увагу, що ним в позовній заяві обґрунтовано обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. ПАТ «Львівгаз» просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 04.04.2014 року Господарського суду Львівської області на підставі п.2, п.3 ч.1 ст.63 ГПК України повернено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (надалі ПАТ «Львівгаз») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» (надалі ТОВ «Укренерго») про визнання договору №2014/ТП-ПР-1 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2014 року укладеним. Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відсутністю повного найменування організаційно-правової форми відповідача та його ідентифікаційного коду.

Стаття 63 ГПК України визначає виключний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду: у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес (п.2); у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (п.3).

Відповідно до ч.1 ст.90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 року№368/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 року №367/20680 (Вимоги).

Відповідно до п.1.1 Вимог найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Статтею 54 ГПК України визначено форму і зміст позовної заяви. Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 згаданої статті позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Вказана норма процесуального закону не визначає обов'язок позивача вказувати повне найменування юридичної особи, зокрема, повне найменування її організаційно-правової форми.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що зазначення скороченого найменування організаційно-правової форми (абревіатури) не порушенням вимоги щодо змісту позовної заяви в розумінні п.2 ч.2 ст.54 ГПК України.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії позовної заяви, позивач наводить обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (недосягнення згоди щодо п.10.4 спірного Договору). Окрім цього, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, зокрема, в абзаці третьому описово-мотивувальної частини (а.с.1) фактично перейшов до розгляду справи по суті.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а отже, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.7 ст.106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105, 106 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» задоволити. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.04.2014 року у справі №914/1117/14 скасувати, а матеріали справи передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.