Рішення

від 27.05.2014 по справі 904/2318/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/2318/14 За позовом: публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

До відповідача: Верхівцевського житлово-комунального господарства, м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Про: стягнення 158 323,58 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Шаровський С.А., довіреність №225/1001 від 18.05.2013 року, юрисконсульт відділу з правового забезпечення продаж крупним споживачам департаменту з правового забезпечення продаж

Від відповідача : Чабанова Р.Б., доручення №103 від 26.05.2014 року, головний бухгалтер

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вих. №10404/1001 від 14.05.2014 року) просить стягнути з Верхівцевського житлово-комунального господарства заборгованість за активну електроенергію у сумі 141 105,63 грн., 3% річних за прострочення сплати за активну електроенергію у сумі 4 997,68 грн., інфляційні втрати у сумі 9 581,06 грн., пеню за прострочення оплати за активну електроенергію у сумі 2 639,21 грн., судовий збір у сумі 3 263,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 30 від 01.08.2008 року в частині своєчасної та повної оплати спожитої активної електроенергії у період з жовтня 2012 року по березень 2013 року та у період з травня 2013 року по грудень 2013 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість: за активну електроенергію у сумі 141 105,63 грн.

За несвоєчасну оплату активної електроенергії за період з травня по березень 2013 року на підставі п. 4.2.1 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 639,21 грн. за загальний період з 03.08.2013 року по 14.05.2014 року. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.11.2012 року по 14.05.2014 року у сумі 4 997,68 грн. та втрати від інфляції у сумі 9 581,06 грн.

06.05.2014 року від Верхівцевського житлово-комунального господарства надійшло (електронною поштою) пояснення (вих. №91 від 30.04.2014 року), в яких позовні вимоги у сумі 162 509,08 грн. визнало та просило розглянути справу без участі його представника.

27.05.2014 року Верхівцевським житлово-комунальним господарством подано клопотання (вих. №104 від 27.05.2014 року), в якому у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем просить не нараховувати на суму боргу 3% річних, інфляційних втрат та пені. Відповідач зазначає, що не має змоги здійснювати оплату електричної енергії, у зв'язку з арештом коштів.

Розгляд справи був відкладений з 06.05.2014 року на 27.05.2014 року.

У судовому засіданні 27.05.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та Верхівцевським житлово-комунальним господарством (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 30, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 108,0 кВт, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8, 9.8.1 договору).

Постачальник зобов'язується постачати електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" (п.2.2.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до договору), Акт про прийняття-передавання товарної продукції (за вимогою споживача), Акт з контролю електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються за кожною точкою обліку (п.7.6 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується Актами про використану електричну енергію Верхівцевським житлово-комунальним господарством:

- за жовтень 2012 року у кількості 19 235 кВАр*г;

- за листопад 2012 року у кількості21 821 кВАр*г;

- за грудень 2012 року у кількості 16 563 кВАр*г;

- за січень 2013 року у кількості 17 766 кВАр*г;

- за лютий 2013 року у кількості 15 657 кВАр*г;

- за березень 2013 року у кількості18 739 кВАр*г;

- за травень 2013 року у кількості 10 456 кВАр*г;

- за червень 2013 року у кількості 11 816 кВАр*г;

- за липень 2013 року у кількості 3 457 кВАр*г;

- за серпень 2013 року у кількості 3 624 кВАр*г;

- за вересень 2013 року у кількості 3 761 кВАр*г;

- за жовтень 2013 року у кількості 3 479 кВАр*г;

- за листопад 2013 року у кількості 3 669 кВАр*г;

- за грудень 2013 року у кількості 4 224 кВАр*г.

Копії підписаних актів про використану електричну енергію споживачем знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії на підставі самостійно отриманого постачальника рахунка протягом доби після підписання акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно з п. 2.2 цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 цього додатку, протягом п'яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

У разі несвоєчасного подання акту про використану електричну енергію споживач забезпечує остаточний розрахунок за спожиту електроенергію протягом п'яти/десяти операційних банківських днів з дня закінчення розрахункового періоду (п'ять днів - для споживачів, які самостійно здійснюють платежі за електроенергію; 10 днів - для споживачів, які розраховуються через головну організацію розташовану в іншому місці).

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату активної електроенергії:

- № 30/10 від 24.10.2012 за жовтень 2012 року на суму 20 886,90 грн. (отриманий споживачем 24.10.2012 року);

- № 30/11/1 від 26.11.2012 року за листопад 2012 року на суму 23 354,24 грн. (отриманий споживачем 27.11.2012 року);

- № 30/12/1 від 26.12.2012 за грудень 2012 року на суму 18 071,99 грн. (отриманий споживачем 27.12.2012 року);

- № 30/1/1 від 28.01.2013 року за січень 2013 року на суму 18 653,84 грн. (отриманий споживачем 28.01.2013 року);

- № 30/2/1 від 26.02.2013 року за лютий 2013 року на суму 16 927,54 грн. (отриманий споживачем 26.02.2013 року);

- № 30/3/1 від 02.04.2013 року за березень 2013 року на суму 18 024,47 грн. (отриманий споживачем 04.04.2013 року);

- № 30/5/1 від 28.05.2013 року за травень 2013 року на суму 11 697,53 грн. (отриманий споживачем 28.05.2013 року);

- № 30/6/1 від 01.07.2013 року за червень 2013 року на суму 13 165,80 грн. (отриманий споживачем 01.07.2013 року);

- № 30/7/1 від 29.07.2013 року за липень 2013 року на суму 4 190,51 грн. (отриманий споживачем 29.07.2013 року);

- № 30/8/1 від 28.08.2013 року за серпень 2013 року на суму 4 130,08 грн. (отриманий споживачем 28.08.2013 року);

- № 30/9/1 від 26.09.2013 року за вересень 2013 року на суму 3 999,49 грн. (отриманий споживачем 26.09.2013 року);

- № 30/10/1 від 29.10.2013 року за жовтень 2013 року на суму 3 987,53 грн. (отриманий споживачем 04.11.2013 року);

- № 30/11/1 від 27.11.2013 року за листопад 2013 року на суму 4 159,98 грн. (отриманий споживачем 27.11.2013 року);

- № 30/12/1 від 27.12.2013 року за грудень 2013 року на суму 4 769,77 грн. (отриманий споживачем 27.12.2013 року).

Копії вказаних рахунків та докази їх отримання знаходяться в матеріалах справи.

Верхівцевське житлово-комунальне господарство своєчасно не здійснило розрахунки за спожиту активну електричну енергію за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року та за період з травня по грудень 2013 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 141 105,63 грн. за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року та за період з травня 2013 року по грудень 2013 року.

З огляду на положення п. 4 додатку №3 "Порядок розрахунків" до договору строк оплати спожитої активної електричної енергії за спірний період (з жовтня 2012 року по березень 2013 року та за період з травня по грудень 2013 року) є таким, що настав.

Згідно з актом звіряння взаєморозрахунків заборгованість Верхівцевського житлово-комунального господарства за активну електроенергію за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року та за період з травня по грудень 2013 року складає 141 105,63 грн., копія акту звірки міститься в матеріалах справи (а.с. 77).

06.05.2014 року від Верхівцевського житлово-комунального господарства надійшло (електронною поштою) пояснення (вих. №91 від 30.04.2014 року), в яких позовні вимоги у сумі 162 509,08 грн. визнало.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 141 105,63 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

За прострочення оплати активної електроенергії за період з травня по грудень 2013 року позивач нарахував та просить стягнути пеню (по кожному рахунку окремо) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 2 639,21 грн. за загальний період з 03.08.2013 року по 14.05.2014 року.

Порядок застосування штрафних санкцій передбачений статтею 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 2 302,68 грн. згідно з наступним розрахунком:

- за травень 2013 року за період з 03.08.2013 року по 05.12.2013 року у сумі 405,28 грн.;

- за червень 2013 року за період з 03.08.2013 року 09.01.2014 року у сумі 753,88 грн.;

- за липень 2013 року за період з 06.08.2013 року по 31.01.2014 року у сумі 267,93 грн.;

- за серпень 2013 року за період 05.09.2013 року по 95.03.2014 року у сумі 159,60 грн.;

- за вересень 2013 року за період з 05.10.2013 року по 04.04.2014 року у сумі 155,80 грн.;

- за жовтень 2013 року за період з 12.11.2013 року по 06.05.2014 року у сумі 141,83 грн.;

- за листопад 2013 року за період з 06.12.2013 року по 14.05.2014 року у сумі 177,39 грн.;

- за грудень 2013 року за період з 07.01.2014 року по 14.05.2014 року у сумі 240,97 грн.

При цьому, господарський суд враховує, що, з урахуванням приписів п.4 Додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" (розрахунок протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку), прострочення за липень 2013 року виникло з 06.08.2013 року, прострочення за жовтень 2013 року виникло з 12.11.2013 року.

27.05.2014 року Верхівцевським житлово-комунальним господарством подано клопотання (вих. №104 від 27.05.2014 року), в якому у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем просить не нараховувати на суму боргу 3% річних, інфляційних втрат та пені. Відповідач зазначає, що не має змоги здійснювати оплату електричної енергії, у зв'язку з арештом коштів.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є комплексне обслуговування об'єктів у житлово-комунальній сфері), господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 25 % від належної до стягнення, що буде становити 1 727,01 грн. (2 302,68 грн. х 75%).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати активної електричної енергії позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.11.2012 року по 14.05.2013 року у сумі 4 997,68 грн.

Оскільки при підрахунку 3% річних позивачем допущену арифметичну помилку, а саме у визначенні дати прострочення за липень 2013 року (зазначено прострочення з 03.08.2013 року, а прострочення виникло 06.08.2013 року) та за жовтень 2013 року (зазначено прострочення з 06.11.2013 року, а прострочення виникло з 12.11.2013 року), позовні вимоги про стягнення 3% річних за загальний період з 01.11.2012 року по 14.05.2014 року підлягають задоволенню частково у сумі 4 995,31 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути втрати від інфляції за період з 01.11.2012 року по 14.05.2014 року у сумі 9 581,06 грн.

Оскільки прострочення виконання має місце є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції у сумі 9 581,06 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення/не нарахування 3% річних та збитків від інфляції як необґрунтоване, оскільки стягнення 3% річних та збитків від інфляції передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України як плата за прострочення грошового зобов'язання, чинним законодавством не передбачене право господарського суду зменшувати/звільняти від сплати 3% річних та збитків від інфляції.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 157 409,01 грн. (141 105,63 грн. - заборгованість за активну електроенергію + 4 995,31 грн. - 3% річних + 9 581,06 грн. - втрати від інфляції + 1 727,01 грн. - пеня).

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог без урахування зменшення неустойки у сумі 3 159,69 грн. (2% від суми 157 984,68 грн. ((141 105,63 грн. - заборгованість за активну електроенергію + 4 995,31 грн. - 3% річних + 9 581,06 грн. - втрати від інфляції + 2 302,68 грн. - пеня).

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за вих. №10404/1001 від 14.05.2014 року (по факту зменшення розміру позовних вимог до 158 323,58 грн.), враховуючи приписи п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі 97,29 грн. (3 263,76 грн. (сплачена сума судового збору) - 3 166,47 грн. (2% від суми 158 323,58 грн.), сплачений у складі судового збору відповідно до платіжного доручення № 231945 від 01.04.2014 року на суму 351,88 грн.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Верхівцевського житлово-комунального господарства (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, 52А, ідентифікаційний код 30895871) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за активну електроенергію у сумі 141 105,63 грн., 3% річних у сумі 4 995,31 грн., втрати від інфляції у сумі 9 581,06 грн., пеню у сумі 1 727,01 грн., судовий збір у сумі 3 159,69 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код 23359034) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 97,29 грн. (дев'яносто сім гривень 29 коп.), перерахований на підставі платіжного доручення №231946 від 01.04.2014 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено - 27.05.2014 року.