Рішення

від 20.05.2014 по справі 910/5592/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5592/14 20.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акко Інтернешнл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен. Ті. Констракшн»

про стягнення 115 003,39 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Лебедєва-Ровенчук О.І. (представник за довіреністю від 08.05.2014р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акко Інтернешнл» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен. Ті. Констракшн» (надалі також - відповідач) заборгованості по оплаті вартості наданих послуг в розмірі 115 033,39 грн., з яких 105 081,60 грн. - основний борг, 5 988,21 грн. - пеня, 2 115,29 грн. - інфляційні втрати та 1 848,29 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість наданих позивачем послуг у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно №910/5592/14, розгляд призначено на 13.05.2014р.

В судове засідання 13.05.2014р. представник від відповідача не з'явився, розгляд справи було відкладено до 20.05.2014р.

В судове засідання 20.05.2014р. представники від відповідач не з'явились повторно.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 20 травня 2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2012 року між відповідачем та позивачем було укладено Договір №107 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого позивач надає площу для проведення виставки Retro&Exotica Motor Show (далі - виставка), яка проходитиме на території Виставкового Центру «АККО Інтернекшнл» за адресою: Україна, м. Київ, 03067, проспект Перемоги, 40-б; з 12по 14 квітня 2013р., а також надає послуги, пов'язані з проведенням виставки.

Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач проводить виставки в зазначені терміни (п. 1.1.) та здійснює оплату за надані виставкові площі, згідно з умовами п. 4.4. Договору.

Вартість всіх послуг по даному Договору є договірною і визначається по взаємній згоді сторін. Вартість 1 м кв. /брутто день/ площі, яка буде забудована (обладнана), складає 8,42 грн., без урахування ПДВ. (п. 3.1. та 3.2. Договору).

Розрахунки за Договором проводитимуться відповідачем прямим банківським переказом сум що належать до оплати, на підставі відповідних рахунків-фактур, належним чином підписаних та засвідчених печаткою позивача. (п. 4.1. Договору).

Вартість оренди 2 600,00 грн. м.кв. брутто для забудови (обладнання) вистави (п. 2.1.1.) складає 87 568,00 грн.. без урахування ПДВ. Вартість Договору складає 87 568,00 грн., крім того ПДВ 20% 17 513,60 грн. Загальна вартість Договору - 105 081,60 грн. (п. 4.2. та п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору відповідач перераховує на рахунок позивача авансовий платіж в розмірі:

- 21 016,32 грн. - до 01 лютого 2013р.

- 63 048,96 грн. - до 05 квітня 2013р.

- 21 016,32 грн. - протягом 5 робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням всіх додаткових угод здійснюється відповідачем з позивачем, згідно виставлених позивачем рахунків протягом 5 банківських днів з дати вказаної в кожному рахунку. (п. 4.6. Договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до закінчення всіх зобов'язань по даному Договору. (п. 10.2. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили перелік додаткового обладнання та послуги з зазначенням ціни з урахуванням ПДВ.

Позивачем, на виконання вимог умов Договору, було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 105 081,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвіченою копією Акта надання послуг від 15.04.2013р.

Прийняття відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується підписом генерального директора відповідача та печаткою товариства на зазначеному акті надання послуг.

Додатковою угодою №1 до Договору від 14.06.2013р., а саме п. 1., сторони зазначили, що у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати позивачу вартості оренди, визначеної п. 4.3. Договору, та наявності у відповідача заборгованості в сумі - 105 081,60 грн., сторони дійшли згоди щодо можливості зміни умов Договору в частині строків та порядку оплати заборгованості шляхом її погашення відповідно до встановленого ними у цій Угоді графіку на умовах, викладених нижче.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди №1 до Договору від 14.06.2013р. сторони домовились пункт 4.4 Договору викласти в такій редакції: «Відповідач погашає заборгованість по орендній платі, сплачуючи її частинами в сумі та у строки, приведені нижче у графіку, не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому укладено цю Угоду та остаточний платіж здійснити не пізніше 15 жовтня 2013 року. Відповідач зобов'язується сплатити усю вартістю оренди по Договору у розмірі - 105 081,60 грн. до 15 жовтня 2013 року. Відповідач погашає заборгованість у строки та в сумах, визначених у графіку: - до 25 липня 2013 року - 20 000,00 грн.; - до 25 серпня 2013 року - 30 000,00 грн.; - до 25 вересня 2013 року - 35 000,00 грн.; - до 15 жовтня 2013 року - 20 081,60 грн. Відповідач зобов'язується забезпечити своєчасну сплату частин суми заборгованості по орендній платі у строки, визначені цією Угодою.

Додаткова угода №1 до Договору від 14.06.2013р., відповідно до п. 6., набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін і є невід'ємною частиною Договору.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не було проведено розрахунок за отримані згідно Договору послуги на суму в розмірі 105 081,60 грн., у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору від 14.06.2013р., прострочення грошового зобов'язання відповідача по оплаті вартості наданих позивачем послуг почалось:

- на суму в розмірі 20 000,00 грн. з 26 липня 2013р.;

- на суму в розмірі 30 000,00 грн. з 26 серпня 2013р.;

- на суму в розмірі 35 000,00 грн. з 26 вересня 2013р.;

- на суму в розмірі 20 081,60 грн. з 16 жовтня 2013р.

Відповідачем на виконання умов Договору у встановлені строки не було оплачено вартість послуг наданих позивачем, отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 105 081,60 грн. , оскільки строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент винесення рішення настав.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача, на підставі Договору, вартості наданих останнім послуг в розмірі 105 081,60 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в справі №910/5592/14 про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 105 081,60 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 5 988,21 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.3. Договору позивач має права нарахувати і стягнути з відповідача пеню у розмірі 1% від суми недоотриманого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент, за який сплачується пеня.

Пунктом 3 Додатково угоди №1 до Договору сторони п. 5.3. Договору виклали в наступній редакції: «За порушення відповідачем строку погашення сум заборгованості, відповідач має право нарахувати і стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день такого прострочення, починаючи з 26 числа місяця (з 16 числа у жовтні) виникнення прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому позовні вимоги в справі №910/5592/14 щодо стягнення на користь позивача з відповідача суми пені в розмірі 5 988,21 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 1 848,29 грн. та суму інфляційних втрат в розмірі 2 115,29 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом визнаного їх обґрунтованими, а тому, позовні вимоги в справі №910/5592/14 про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 1 848,29 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 115,29 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/5592/14 позовні підлягають задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 105 081,60 грн., суми пені в розмірі 5 988,21 грн., суми 3% річних в розмірі 1 848,29 грн. та суми інфляційних втрат в розмірі 2 115,29 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача в розмірі 2 300,66 грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен. Ті. Констракшн» (код ЄДРПОУ 35394014, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акко Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 19257351, адреса: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 40-Б) суму основної заборгованості у розмірі 105 081,60 грн. (сто п'ять тисяч вісімдесят одна гривня 60 копійок), пеню в розмірі 5 988,21 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 21 копійка), 3% річних в розмірі 1 848,29 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень 29 копійок), інфляційні втрати в розмірі 2 115,29 грн. (дві тисячі сто п'ятнадцять гривень 29 копійок) та судовий збір у розмірі 2 300,66 грн. (дві тисячі триста гривень 66 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2014р.

Суддя С.М. Морозов