Рішення

від 19.05.2014 по справі 922/1290/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/1290/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максим", м. Харків, до приватного підприємства "Технік - магістраль", м. Харків, про стягнення 41280,49 грн. за участю представників:

позивача - Грищенко В.М. (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Максим", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Технік-магістраль", про стягнення основної заборгованості за товар у сумі 39339,28 грн., 3% річних у сумі 2520,94 грн., інфляційних втрат у сумі 420,27 грн. Позивач просить також покласти на відповідача судові витрати, що складаються з витрат на оплату судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрат на відправлення копії позовної заяви відповідачу в сумі 13,56 грн.

В слуханні справи 24.04.2014р. оголошена перерва до 19.05.2014р. об 11:00 год.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання 24.04.2014р., про дату, час та місце проведення якого був повідомлений ухвалою суду від 04.04.2014р. про порушення провадження у даній справі, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не повідомив про причини неявки в судове засідання 24.04.2014р., відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався, суд у судовому засіданні 24.04.2014р. дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Про оголошену в слуханні справи перерву відповідач був повідомлений листом суду, отримання якого підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не повідомив про причини неявки в судове засідання 19.05.2014р., відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.11.2011р. між ТОВ "Максим" (продавець, позивач) та ПП "Технік-магістраль" (покупець, відповідач) був укладений договір № 17, за умовами якого продавець зобов'язався передати в власність покупця металопродукцію, а покупець, відповідно, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 Договору партією товару вважається кількість а асортименті та за ціню, що вказані в видаткових накладних, які оформлюються по факту відвантаження товару покупцю на кожну окрему поставку.

Згідно з п. 4.3 Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% передплати, при цьому датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, що передбачено п. 4.4 Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору строк поставки складає 20 робочих днів.

Позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату продукції, а саме рахунок № 816 від 21.11.2011р. на суму 14999,68 грн. та № 890 від 26.12.2011р. на суму 33339,60 грн.

Як зазначає позивач відповідачем частково була здійснена передплата, а саме 22.11.2011р. у сумі 5000,00 грн.

Незважаючи на те, що попередня оплата не була здійснена відповідачем, позивач поставив на адресу відповідача продукцію на загальну суму 48339,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № 768 від 30.12.2011р., № 769 від 30.12.2011р. та довіреністю на отримання товару.

Як зазначає позивач, відповідачем 05.10.2012р. була здійснена частково оплата товару на суму 5000,00 грн., решта суми не сплачена.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача за отриманий товар складає 38339,28 грн.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, оскільки відповідачем не була здійснена 100% передплата, однак товар був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем, то у відповідача виник обов'язок по оплаті товару одночасно з його прийняттям, а саме 30.12.2011р., що не було ним здійснено.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 38339,28 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого нараховані річні складають 2520,94 грн., а інфляційні втрати - 420,27 грн.

Суд зазначає, що позивачем вірно розраховані інфляційні втрати на суму заборгованості 38339,28 грн. за період з січня 2012р. по лютий 2014р., такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Стосовно розрахунку 3% річних суд зазначає, що позивачем зазначений період нарахування з 30.12.2011р. по 10.03.2014р. та визначена кількість днів прострочення - 800, період нарахування позивачем невірно зазначений з 30.12.2011р., оскільки таке право виникло з 31.12.2011р., однак кількість днів прострочення визначена вірно така кількість днів прострочення відповідає періоду з 01.01.2012р. по 10.03.2012р., а отже 3% річних розраховані позивачем вірно.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд зазначає, що згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд вважає, що до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи можна віднести і витрати, що поніс позивач на відправлення копії позовної заяви відповідачу, які складають 13,56 грн. та підтверджуються фіскальним чеком, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрати на відправлення копії позовної заяви відповідачу в сумі 13,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Технік - магістраль" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 8, код 36226839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Максим" (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 1, кв. 140, код 32564242, р/р 26004052296906 в відділенні № 2 ХГРУ "ПриватБанк", м. Харків, МФО 351533) основну заборгованість у сумі 38339,28 грн., інфляційні втрати в сумі 420,27 грн., 3% річних у сумі 2520,94 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., витрати на відправлення копії позовної заяви в сумі 13,56 грн.

Повне рішення складено 22.05.2014 р.

Суддя В.О. Яризько