Постанова

від 20.05.2014 по справі 808/4673/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року (15 год. 52 хв.)Справа № 808/4673/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Степаненко Т.В.,

від відповідача: Воронкова Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Капітал 2006»

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення №0000552202 від 25.04.2013,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Приватного підприємства «Капітал 2006» (далі - «Капітал 2006», позивач) до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Пологівська ОДПІ, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552202 від 25.04.2013.

Ухвалою суду від 02.10.2013 було допущено заміну відповідача - Пологівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби на його правонаступника - Пологівську міжрайонну державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинах позивача з ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі», оскільки послуги, отримані від ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі» використовувалися в господарській діяльності позивача, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій. Зазначає, що податковий орган безпідставно посилається на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2012 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, оскільки зазначеним вироком не встановлено умисел у позивача. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує. Зазначає, що до Пологівської МДПІ Запорізької області ДПС надійшла службова записка від ВПМ Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС про можливе ухилення від сплати податків ПП «Капітал 2006» (код ЄДРПОУ 34472494) з ПП «Буджол» (код ЄДРПОУ 36912184) за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 та ПП «Оскомфі» (код ЄДРПОУ 36973771) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 з копією постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 вересня 2012 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 статті 205 Кримінального кодексу України гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом установлені наступні обставини.

На підставі наказу Пологівської МДПІ від 26.03.2013 №248, повідомлення №43 від 26.03.2013 та тимчасового посвідчення №1500 від 01.10.2012 виданого Пологівською МДПІ Запорізької області ДПС, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Гугля Антоном Валерійовичем, згідно із підпунктом 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Капітал 2006» (ПП «Капітал 2006») щодо документального підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання ПП «Буджол» (код ЄДРПОУ 36912184) за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 та ПП «Оскомфі» (код ЄДРПОУ 36973771) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011.

За результатами перевірки Пологівською МДПІ складено Акт від 09.04.2013 №240/2201/34472494 (далі - Акт перевірки) висновками якого встановлено наступні порушення :

1. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) на загальну суму 3676 грн. в тому числі по періодам: у квітні 2010 року на суму 1838 грн., у жовтні 2010 року на суму 1838 грн.;

2. п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) на загальну суму 15769 грн. в тому числі по періодам: у січні 2011 року на суму 7517 грн., у лютому 2011 року на суму 8252 грн.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, було прийнято податкове повідомлення - рішення:

- від 25.04.2013 № 0000552202 в частині визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 24306,25 грн., в т.ч. за основним платежем 19445 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -4861,25 грн.

Позивач вважає висновки Акту перевірки - безпідставними і такими, що не ґрунтуються на чинному законодавству, а у зв'язку з помилковими висновками акту, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2013р. № 0001242212 є неправомірним та підлягає скасуванню. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вищезазначеного Акту перевірки, до Пологівської МДПІ Запорізької області ДПС надійшла службова записка від ВПМ Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС про можливе ухилення від сплати податків ПП «Капітал 2006» (код ЄДРПОУ 34472494) з ПП «Буджол» (код ЄДРПОУ 36912184) за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 та ПП «Оскомфі» (код ЄДРПОУ 36973771) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 з копією постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 вересня 2012 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 статті 205 Кримінального кодексу України гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6

Пологівською МДПІ надіслано запит до ПП «Капітал 2006» від 12.12.2012 №2264/7/22-116. На запит Пологівської МДПІ було надані первинні документи (завірені копії документів): податкові накладні, накладні, квитанції до прибуткового касового ордера, акт списання запчастин, які були використані, згідно з якими у період, що звірявся ПП «Капітал 2006» уклало договори (усні домовленості) купівлі-продажу автозапчастин з ПП «Оскомфі» та ПП «Буджол».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В підпункті 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до абзацу першого та другого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до статті 22 ПК України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту після 01.01.2011 встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що: в квітні 2010 року ПП «Буджол» (код ЄДРПОУ 36912184) виписало ПП «Капітал 2006 податкову накладну від 30.04.2010 на загальну суму 11028,1 грн., в тому числі ПДВ 1838,02 грн.; в січні та лютому 2011 року ПП «Оскомфі» (код ЄДРПОУ 36973771) виписало на адресу ПП «Капітал 2006» наступні податкові накладні: 012101 від 21.01.2011 та № 022502 від 25.02.2011 на загальну суму 78841,66 грн., в тому числі ПДВ 15768,33 грн.

Також, з наданої до матеріалів справи постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2012 по справі №0818/5673/2012 за обвинуваченням гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України судовим рішенням встановлено, що ПП «Оскомфі» за період з 01.07.2010 по 01.06.2011 незаконно сформувало податковий кредит підприємствам - контрагентам, зокрема, ПП «Капітал 2006» (ідентифікаційний код 344724908152) на суму 22750,61 грн. та ПП «Буджол» за період з 01.06.2008 по 01.09.2010 р. незаконно сформувало податковий кредит підприємствам - контрагентам, зокрема, ПП «Капітал 2006» (ідентифікаційний код 344724908152) на суму 3676,04 грн. Вказана постанова суду набрала законної сили 24.09.2012 р.

Суд, не приймає посилання представника позивача на те, що постановою суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії питання щодо винності цієї особи у вчиненні інкримінованого їй злочину не вирішується, а факт наявності злочину та обставини його вчинення не встановлюються, у зв'язку з цим реальність та законність правочинів, вчинених ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі», судом при розгляді вищезазначеної кримінальної справи не з'ясовувалася, з огляду на наступне.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 44 Кримінального кодексу України, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Відповідно до пункту 4 статті 6 Кримінально - процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду кримінальної справи №0818/5673/2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя) кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб.

Згідно до статті 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» передбачено звільнення від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку. Статтею 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільнено від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 89 Кримінального кодексу України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Закон України «Про амністію у 2011 році» може бути застосований виключно до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину та на підставах визначених законом.

Стосовно посилань представника позивача на те, що зазначеною постановою суду не встановлено умисел у позивача, та наявність постанови суду про визнання протизаконними дії контрагента та притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 205 Кримінального кодексу України не є підставою для визнання всіх угод такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, суд зазначає, що зі змісту постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя вбачається, що при розгляді справи досліджувалися господарські операції ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі», створені гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, та судом встановлено, що з моменту державної реєстрації, зокрема, ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі» вказані підприємства фінансово-господарської діяльності фактично не здійснювали, а діючі від їх ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 займались прикриттям незаконної діяльності по конвертуванню грошових засобів з безготівкової форми в готівкову, з метою ухилення від сплати податків різними підприємствами, шляхом складання підставних документів щодо проведених операцій і наданих послугах за грошову винагороду. Так судом було встановлено, що гр. ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_6,, скоївши злочин передбачений ч.2 ст.205 КК України, своїми діями спричинили великий матеріальний збиток державі, а саме з метою прикриття незаконної діяльності ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі», направленої на умисне ухилення від сплати податків, використовуючи печатку та реквізити зазначених підприємств в період з 01.01.2008 по 15.06.2011, незаконно сформували податковий кредит підприємствам - контрагентам, зокрема, ПП «Капітал 2006» (ідентифікаційний код 315337108272) на суму 26426,65 грн.

Також суд при прийнятті рішення враховує Постанову Верховного Суду України від 5 березня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

В даній справі, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, Верховний Суд України вказав, зокрема, що податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною другою статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про наявність порушень, викладених в акті перевірки, а позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми коштів по господарських операціях з ПП «Буджол» та ПП «Оскомфі».

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина третя статті 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства «Капітал 2006».

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко