Рішення

від 13.05.2014 по справі 911/710/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 911/710/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Квазар",

04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3

до Дочірнього підприємства "Пелікан",

07540, Київська обл., м. Березань, вул. Радянська, 47-А

про стягнення 36 137,78 грн.

за участю представників:

позивача - Миронюк В.П. (довіреність від 31.07.2013 № 201/А);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Квазар" (далі - позивач) до Дочірнього підприємства "Пелікан" (далі - відповідач) про стягнення 36 137,78 грн., з яких: 15 688,02 грн. основного боргу, 1 098,39 грн. пені, 235,37 грн. 3 % річних та 19 116,00 грн. неустойки за користування майном за час прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна та надання послуг від 29.04.2011 № 114/Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.03.2014.

У судове засідання 18.03.2014 представники сторін не з'явилися, розгляд справи відкладено на 29.04.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8090/14 від 29.04.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2014.

У судове засідання 29.04.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2014 не виконав.

У судовому засіданні 29.04.2014 представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору у зв'язку з необхідністю надання йому додаткового часу для отримання нових доказів своїх вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2014 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2014 розгляд справи відкладено на 13.05.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8693 від 12.05.2014) позивачем подано уточнення до позовної заяви, з розрахунками кожної позовної вимоги окремо в додатку.

У судове засідання 13.05.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.05.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Квазар" (далі - орендодавець) та Дочірнім підприємством "Пелікан" (далі - орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг від 29.04.2011 № 114/Д (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар отримує в строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, будівля № 21 і будівля «Склади № 21» (далі - об'єкт оренди), згідно акту приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору, приймання-передача об'єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною Договору. Об'єкт оренди вважається переданим (повернутим) в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.

На виконання умов Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано приміщення в оренду, що підтверджується підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками підприємств актом приймання-передачі в оренду приміщень від 29.04.2014 та актом вводу в експлуатацію орендованих приміщень від 29.04.2014. Копії долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 5.1.1. Договору, розмір місячної орендної плати на дату укладення даного Договору становить - 1 770,00 грн., ПДВ - 354,00 грн., всього - 2 124,00 грн. Розмір орендної плати за кв.м./міс., площа об'єкта оренди, розмір місячної плати за суборенду та місце розташування об'єкта оренди зазначаються у Інвентаризаційній відомості оплати площ. Копія інвентаризаційної відомості обліку площ станом на 01 травня 2011 року долучена до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 5.2.1. Договору, орендар повинен відшкодувати орендодавцю витрати за спожиті комунальні послуги (споживання електроенергії, опалення, споживання води, приймання стічних вод тощо), інші послуги (телекомукаційні послуги, технологічні гази, вентиляція і т.і.), якими він користується на об'єкті оренди (далі - плата за комунальні, інші послуги) та експлуатаційні витрати (перепускний та внутрішньо-об'єктний режим, обслуговування ліфтів, вивіз побутового сміття, прибирання, проведення дератизації і дезінфекції приміщень орендаря тощо), (далі - плата за експлуатаційні витрати).

Відповідно до пункту 5.3. Договору, оплата за комунальні, інші послуги та експлуатаційні витрати здійснюється орендарем щомісячно на підставі акту виконаних робіт, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 30 квітня 2012 року. Після закінчення терміну дії Договору і відсутності письмових заперечень сторін, Договір може бути продовжений за згодою сторін в письмовому вигляді.

Додатковою угодою від 02.04.2012 № 68/511 термін дії Договору продовжено до 30.04.2013.

За твердженнями позивача, після закінчення вищевказаного терміну дії Договору, він сторонами не продовжувався. Доказів протилежного до матеріалів справи не додано. Відтак, суд дійшов висновку, що термін дії Договору закінчився 30.04.2013.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч вказаних приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав зобов'язань зі сплати орендних платежів та комунальних послуг, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість у сумі 15 688,02 грн. за період з 01 грудня 2012 року до 30 квітня 2013 року.

Позивачем до матеріалів справи додані оригінали актів виконаних робіт та наданих послуг від 28.12.2012 № 29/1212 за грудень 2012 року на суму 3 246,64 грн., від 31.01.2013 № 29/0113 за січень 2013 року на суму 3 395,88 грн., від 28.02.2013 № 29/0213 за лютий 2013 року на суму 3 242,10 грн., від 29.03.2013 № 29/0313 на суму 3 175,86 грн., від 30.04.2013 № 29/0413 на суму 2 628,34 грн. Вказані акти підписані в односторонньому порядку орендодавцем та скріплені печаткою підприємства.

До матеріалів справи додано докази направлення на адресу відповідача зазначених актів виконаних робіт та наданих послуг та додаткової угоди від 30.04.2013 № 186/511, відповідно до змісту якої орендодавець відмовляється від продовження терміну дії Договору, а саме: фіскальний чек від 17.02.2014 з описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не сплачено позивачу заборгованість з орендної плати та наданих комунальних послуг за період з 01.12.2012 до 30.04.2013, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» від 07.05.2014 № 1789/07, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (копія у матеріалах справи).

Зважаючи, що вказана довідка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято її до уваги в якості письмового доказу невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 688,02 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцю здійснюється за двостороннім актом, затвердженим представниками сторін, впродовж 2-х днів з дня закінчення строку дії Договору, його припинення чи розірвання.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми Цивільного кодексу України, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19 116,00 грн. неустойки за користування майном за час прострочення з 01 травня 2013 року до 31 січня 2014 року у розмірі місячної орендної плати, встановленої Договором.

Судом враховано, що передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині 2 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки, термін дії Договору закінчився 30.04.2013 та станом на 31.01.2014 об'єкт оренди не повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 19 116,00 грн. неустойки за користування майном за час прострочення - з 01.05.2013 до 31.01.2014.

При вирішенні питання про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди судом враховано правову позицію, що викладена у підпункті 5.4. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12.

Позивач, на підставі пункту 6.2.13. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1 098,39 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 1 098,39 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога нарахована надмірно, вірний розмір пені складає 1 097,61 грн., а вимога про стягнення пені у розмірі 0,78 грн. задоволенню не підлягає.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних в розмірі 235,37 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 235,37 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, в ході судового розгляду, позивачем заявлено клопотання про включення до судових витрат у справі 500 грн., що сплачені позивачем за отримання на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2014 банківської довідки про надходження коштів від відповідача на рахунок позивача.

Як доказ сплати вказаних коштів, позивач надає меморіальний ордер від 08.05.2014 № 49756750 на суму 500 грн. із призначенням платежу: «сплата комісії за надання довідки за індивідуальним запитом клієнта на вимогу державних органів».

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи; витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Відповідно до призначення платежу, який зазначено у меморіальному ордері від 08.05.2014 № 49756750, неможливо встановити за яку саме довідку та за вимогою якого державного органу позивачем сплачено комісію банку за надання довідки. Відтак, суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача не можуть бути віднесені до судових витрат у даній справі, відтак, у задоволенні клопотання позивача судом відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Пелікан" (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Радянська, 47-А, код ЄДРПОУ 30048701) на користь Публічного акціонерного товариства "Квазар" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038) 15 688 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 02 коп. основної заборгованості, 1 097 (одна тисяча дев'яносто сім) грн. 61 коп . пені, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 37 коп. 3 % річних, 19 116 (дев'ятнадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 00 коп. неустойки за користування майном за час прострочення та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.05.2014.

Суддя С.О. Саванчук