Рішення

від 28.05.2014 по справі 913/1138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 травня 2014 року Справа № 913/1138/14

Провадження №9пн/913/1138/14

за позовом Першої міської лікарні , м. Стаханов Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Клінічно лікувально-діагностичного центру медичної допомоги «Гіппократ» , м. Стаханов Луганської області

про звільнення нежитлового приміщення

cуддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Білоцерковський С.В., дов. № 445 від 05.05.2014 ,

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, Перша міська лікарня, звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути йому у тижневий термін з дня набрання чинності судовим рішенням за актом приймання-передачі вбудоване нежитлове приміщення площею 198,87 кв. м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому одержано, звільнивши від будь-якого майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений 22 грудня 2007 року між ним та відповідачем договір оренди комунального майна № 192/91, згідно з яким позивач надав у строкове платне користування, а відповідач прийняв вбудоване нежитлове приміщення площею 198,87 кв. м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16а, строком до 22.10.13.

Починаючи з 28 жовтня 2011 року позивач звертався до відповідача з питанням щодо зміни договору стосовно приведення розміру орендної плати у відповідність до рішення Стахановської міськради № 343/8 від 28.1011, яке відповідач відмовляв розглядати.

21 жовтня 2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою щодо укладення договору оренди на новий термін, користуючись переважним правом, в свою чергу позивач погодився на це, оскільки відповідачем було сплачено нову оцінку обкатів оренди.

У подальшому 8 листопада 2013 року позивач направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди, в якому зазначив, що в разі не підписання запропонованого проекту додаткової угоди чи у разі невиконання дій з узгодження цього проекту відповідач має звільнити займане приміщення, оскільки договір оренди закінчився.19 грудня 2013 року відповідач надіслав на адресу позивача листа за № 64, яким відхилив пропозицію щодо укладення додаткової угоди, посилаючись на те, що договір є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач вважає, що позиція відповідача у спірних відносинах є безпідставною, оскільки не здійснення дій щодо узгодження запропонованого проекту додаткової угоди по суті є відмовою від подовження строку дії договору оренди.

Позивачем був направлені на адресу відповідача листи від 08.01.14, від 07.02.14 та від 13.03.14 з вимогами звільнити займані приміщення у зв'язку з відсутністю договірних взаємовідносин, однак відповідач листом від 15.01.14 відмовився від звільнення.

Позивач звертає увагу, що після закінчення терміну договору оренди та з урахуванням наданого часу на узгодження запропонованих умов договору плата за оренду приміщень була повернута відповідачу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши матеріали справи та фактичні обставини, вислухавши учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, до якого відноситься об'єкт оренди за спірним договором, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон про оренду ), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України ), Господарським кодексом України (далі - ГК України ).

Відповідно до пункту 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 Закону про оренду орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону про оренду та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону про оренду, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом встановлено, що 22 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди комунального майна № 192/91 (а.с. 12 - 14), згідно з яким за відповідним актом (а.с. 16) позивач надав у строкове платне користування, а відповідач прийняв вбудоване нежитлове приміщення площею 198,87 кв. м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16а, строком до 22.11.10.

До спірного договору оренди у подальшому вносились зміни щодо адреси об'єкту оренди, відшкодування податку на землю та строку договору (а.с. 42 - 44).

Остаточний строк оренди був визначений додатковою угодою від 08.11.10 - до 22 жовтня 2013 року .

Умовою 9.2 договору встановлено, що строк оренди може бути змінено лише за згодою сторін у відповідності з чинним законодавством України.

Умовою 9.12 договору передбачено, що після закінчення строку його дії він може бути продовжений на підставі письмовою заяви орендаря (відповідача) та додаткової угоди, підписаної сторонами.

Пунктом 9.14 договору визначено, що його умови на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, при цьому у випадку недосягнення домовленості відносно умов договору, переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Починаючи з 28 листопада 2011 року й до 2 жовтня 2013 року позивач звертався до відповідача з питанням щодо зміни договору (а.с. 58 - 67) стосовно приведення розміру орендної плати у відповідність до рішення Стахановської міськради № 343/8 від 28.10.11 (а.с. 45 - 57), яке відповідач відмовляв розглядати (а.с. 68, 69).

21 жовтня 2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою щодо укладення договору оренди на новий термін (а.с. 114), користуючись переважним правом, в свою чергу позивач погодився на це, оскільки відповідачем було сплачено нову оцінку обкатів оренди.

Позивач посилається на ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) та п. 2 Методики оцінки обкатів оренди , затв. Постановою КМУ від 10.08.95 № 629, згідно з яким оцінка об'єкта оренди обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Остання оцінка об'єкту оренди у спірних відносинах була проведена 31.10.07.

У подальшому 8 листопада 2013 року позивач направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди (а.с. 115 - 116), в якому зазначив, що в разі не підписання запропонованого проекту додаткової угоди чи у разі невиконання дій з узгодження цього проекту відповідач має звільнити займане приміщення, оскільки договір оренди закінчився.

16 грудня 2013 року відповідач надіслав на адресу позивача листа за № 64, яким відхилив пропозицію щодо укладення додаткової угоди (а.с. 117).

Позивач вважає, що позиція відповідача у спірних відносинах є безпідставною, оскільки не здійснення дій щодо узгодження запропонованого проекту додаткової угоди по суті є відмовою від подовження строку дії договору оренди.

Позивачем був направлені на адресу відповідача листи від 08.01.14, від 07.02.14 та від 13.03.14 з вимогами звільнити займане приміщення у зв'язку з відсутністю договірних взаємовідносин, однак відповідач листом від 15.01.14 відмовився від звільнення цього приміщення.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону про оренду норми якого є спеціальними, враховуючи правовий статус майна - комунальне майно, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України також унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

При цьому законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові у справі №2/385 після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.

Відтак, в даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту викладених вище правових норм та правової позиції Верховного Суду України випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору .

Однак, слід враховувати, що законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору.

Оскільки до закінчення строку дії спірного договору оренди (22.10.13) позивач (орендодавець) протягом листопада 2011 року - жовтня 2013 року повідомляв відповідача (орендаря) про необхідність зміни договору оренди, що в силу наведених вище норм свідчить про наявність заперечень орендодавця та відсутність досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору оренди, цей договір припинив свою дію 22 жовтня 2013 року.

Враховуючи ці обставини, суд погоджується з доводами позивача про те, що за приписами ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону про оренду відповідача було позбавлено переважного права на укладення спірного договору, оскільки сторони не дійшли згоди щодо розміру орендної плати.

Згідно з імперативною нормою ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з наведеного, суд вважає доводи прокурора такими, що доведені належними доказами та обґрунтовані у відповідності з чинним законодавством, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб, тому позов слід задовольнити.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Клінічно лікувально-діагностичного центру медичної допомоги «Гиппократ» , 94016, Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, код 31349015 , повернути позивачу, Першій міській лікарні , 94016, Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, код 26403238 , у тижневий термін з дня набрання чинності судовим рішенням за актом приймання-передачі вбудоване нежитлове приміщення площею 198,87 кв. м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому одержано, звільнивши від будь-якого майна.

3. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Клінічно лікувально-діагностичного центру медичної допомоги «Гиппократ» , 91016, Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, код 31349015 , на користь позивача, Першої міської лікарні , 91016, Луганська обл., м. Стаханов, провул. Лісовий, буд. 16, код 26403238 , витрати зі сплати судового збору в сумі 3945,82 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане 28.05.14.

Суддя А.Г. Ворожцов