Постанова

від 27.05.2014 по справі 915/159/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р.Справа № 915/159/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням в.о. голови суду №789 від 06.05.2014р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Устинов В.В. довіреність № 32/01-14 від 14.01.14р.

від відповідача: Черних О.В. довіреність № б/н від 03.12.12р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кримцемент"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2014р.

по справі № 915/159/14

за позовом дочірнього підприємства "Кримцемент"

до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Андріївське"

про стягнення 177959 грн. 13 коп.

В С Т А Н О В И В :

10.02.2014р. дочірнє підприємство "Кримцемент" (далі по тексту ДП "Кримцемент") звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Андріївське" (далі по тексту ТОВ ВП "Андріївське") про стягнення 177959,13 грн., з яких 68639,42 грн. - сума основного боргу, 49319 грн. 71 коп. - штраф, що виник в результаті несвоєчасного виконання Відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за договором №177/11-13 від 12.11.2013 р.

27 березня 2014 року від ДП "Кримцемент" до місцевого господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача лише штраф у розмірі 49319 грн. 71 коп. (а.с. 51), оскільки відповідач сплатив основний борг.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.04.2014р. по справі № 915/159/14 позов задоволено частково, з ТОВ ВП "Андріївське" на користь ДП "Кримцемент" стягнуто штраф в сумі 10000 грн., а також судовий збір у сумі 3559 грн. 20 коп., в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду прийнято з огляду на те, що відповідач прострочив оплату основного боргу, що є підставою для стягнення штрафу відповідно із умовами договору №177/11-13 від 12.11.2013 р., однак суд 1 інстанції відповідно із п.3 ст.83 ГПК України, а також ч.1 ст.233 ГК України враховуючи ступень виконання зобов'язання відповідачем, а саме повну сплату боргу; надмірно великий розмір штрафу та у зв'язку із помилковим трактуванням відповідачем умов Специфікації, зменшив розмір стягуваного штрафу до 10000 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Кримцемент" через господарський суд Миколаївської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2014р. по даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП "Кримцемент" посилається на те, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що сплата основної суми боргу та помилкове трактування відповідачем умов Специфікації є підставами для зменшення суми штрафу.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.14 р. без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, між ДП "Кримцемет" та ТОВ ВП "Андріївське" 12.11.2013 р. було укладено договір №177/1-13 (далі по тексту Договір) (а.с.9).

Відповідно до п. 1.1 Договору, на підставі даного Договору Позивач (Постачальник) зобов'язується поставити погоджену продукцію, іменовану в подальшому "Товар", а Відповідач (покупець) зобов'язується оплатити і прийняти її у відповідності до умов даного Договору.

Асортимент, кількість, умови і строки поставки Товару, а також інші необхідні умови і строки поставки Товару, а також інші необхідні умови вказуються в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного Договору, які будуть являться його невід'ємною частиною (п. 1.2).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна на поставлений по даному Договору Товар встановлюється в національній валюті України і вказується в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, поставка Товару здійснюється автомобільним (залізничним) транспортом на умовах, передбачених в Специфікаціях до даного Договору і Заявках на відповідну партію Товару, у відповідності з термінами правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Під партією товару в термінах даного договору розуміється кількість товару, об'єднане одною транспортною (залізничною) накладною (п. 4.2).

Датою поставки є дата, вказана в товаротранспортних документах вантажовідправником (п. 4.3).

Товар, поставлений за даним Договором, буде вважатися поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем: по кількості - відповідно до товаросупровідними документами (п. 4.4.1); по якості - відповідно до документів про якість партії Товару (паспорт якості, сертифікат якості, та ін.), що передаються одночасно з поставкою Товару (п. 4.4.2).

Оплата вартості відповідної партії Товару здійснюється Покупцем у відповідності до умов, що визначені в Специфікації (Додатку) до даного Договору, на відповідну партію Товару (п.6.1).

Сторони несуть один перед одним відповідальність, передбачену даним Договором (Специфікацією, Додатком які є невід'ємною частиною даного Договору) та чинним законодавством України.

Як вбачається з додатку № 1 Специфікації № 1 від 12.10.2013 р. до Договору (а.с. 12), відвантаження Товару здійснюється в рамках даного Договору на підставі письмової Заявки Покупця. Поставка відповідної партії Товару здійснюється протягом 10 календарних днів від дати отримання заявки Покупця. Умови оплати: відстрочка платежу 3 календарних дні від дати відвантаження товару, а саме дати штемпеля в залізничній накладній. Ліміт заборгованості за поставлений Товар: 60000 грн. один залізничний вагон. Відповідальність: у випадку прострочки оплати вартості Товару, більше ніж на 5 банківських днів від строків, вказаних в Специфікації (Додатку) до даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 50% від вартості відповідної партії Товару. Сплата штрафу не звільняє Покупця від сплати вартості отриманого Товару, з урахуванням втрат від інфляції, 3% річних, а також відшкодування збитків, спричинених несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань. У випадку якщо борг покупця за поставлений товар перевищує вказаний в даному Додатку ліміт заборгованості або за наявності простроченої заборгованості, Постачальник має право не виконувати відвантаження Товару за заявками Покупця.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №6055 від 03.12.2013р. (а.с. 13) вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу обумовлений ними товар на суму 98 639 грн. 42 коп., який відповідачем отримано в повному обсязі.

Як вбачається з доданої до матеріалі справи накладної та календарних штемпелів на ній, Товар був відвантажений позивачем 03.12.2013р. та отриманий відповідачем 07.12.2013р.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що датою поставки являється, дата, указана в товаротранспортних документам Вантажовідправником.

З огляду на вищевикладене, датою поставки Товару є 03.12.2013 р.

Оскільки товар Відповідачу було відвантажено 03.12.2013 р., то строк виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем настав 07.12.2013 р.

За таких обставин, кінцевою датою оплати відповідачем поставленого товару є 07.12.2013 р.

Відповідно до додатку № 1 Специфікації № 1 від 12.10.2013 р. до Договору, у випадку прострочення оплати вартості Товару, більше чим на 5 банківських від строків, указаних в Специфікації к даному договору, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 50 % від вартості відповідної партії Товару.

Тож відповідач повинен сплатити штраф у разі несплати вартості Товару у строк до 13.12.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив поставлений Товар 17.12.2013 р. у сумі 30 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 676, 30.01.2014 р. у сумі 5000 грн. відповідно до платіжного доручення № 29, 12.02.2014 р. у сумі 3000 грн. відповідно до платіжного доручення №40, 28.02.2014 р. у сумі 2000 грн. відповідно до платіжного доручення № 12, 19.03.2014 р. у сумі 58639 грн. 42 коп. відповідно до платіжного доручення № 58, що загалом складає повну вартість поставленого товару.

Внаслідок прострочення відповідачем сплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано штраф відповідачу у розмірі 49 319 грн. 71 коп., тобто 50% від загальної вартості поставленої партії товару.

Статтями 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і в установлений строк. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 233 ГК України, якою визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається із наявних матеріалів справи нарахований позивачем розмір штрафу майже досягав суми основного боргу, заявленого до стягнення у первісних позовних вимогах, тобто є надмірно великим. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, або заяви позивача, які б свідчили, що він в результаті прострочення відповідачем оплати основного боргу зазнав збитків.

Проте, матеріали справи свідчать про ступень виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме повну оплату відповідачем основного боргу на момент прийняття судом 1 інстанції рішення по даній справі.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, враховуючи надмірно великий розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення, відсутність доказів щодо збитків позивача у зв'язку із простроченням відповідачем оплати основного боргу, ступінь виконання відповідачем свого обов'язку, який дорівнює повній сплаті основного боргу, а також загальні засади судочинства щодо справедливості, добросовісності та розумності, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції прийняв правильне рішення та зменшив розмір стягуваного штрафу до 10000 грн.

Судова колегія погоджується із доводами скаржника, що неправильне тлумачення умов договору відповідачем не може бути підставою для зменшення штрафу, але вищенаведені обставини, про які йшлося вище, є достатньою підставою для зменшення штрафу.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ДП «Кримцемент» підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.14 р. - без змін, оскільки по суті є правильним.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кримцемент" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.14 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.05.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.