Рішення

від 27.05.2014 по справі 908/1546/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/17/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 Справа № 908/1546/14

м.Запоріжжя

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс", код з ЄДР - 30321507, м.Запоріжжя

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Завод металопластикових вікон", код з ЄДР - 32889901, м.Запоріжжя

про стягнення заборгованості

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників :

- позивача - Борисенкова В.С. ( за довіреністю)

- відповідача - не з'явився

Установив:

До господарського суду 08.05.2014 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс", м.Запоріжжя, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Завод металопластикових вікон", м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором поставки з урахуванням інфляційних втрат у розмірі - 8.924 грн., трьох процентів річних у розмірі - 704 грн. 14 коп. та 572 грн. 11 коп. пені, а всього - 10.200 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12 травня 2014р. порушено провадження у справі № 908/1546/14, судове засідання призначене на 27 травня 2014 року о 10-00 год.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про час та місце проведення якого повідомлений в установленому законом порядку, відзиву на заяву не надав.

Суд ухвалою від 12 травня 2014р. зобов'язав сторін провести звірку взаєморозрахунків за вказаною у позові поставкою, для чого зобов'язав позивача забезпечити явку уповноваженого представника до відповідача для проведення звірки, підписаний представниками сторін акт надати суду.

Позивачем на виконання ухвали суду представлено копію акту звірки з доказами його надсилання відповідачеві, а також копію акту виходу за юридичною адресою відповідача - ТОВ «Завод металопластикових виробів», що свідчить про відсутність відповідача за юридичною адресою.

Позивачем 26.05.2014р. подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 8.924 грн. заборгованості за договором поставки з урахуванням інфляційних втрат та 703,41 грн. - 3% річних.

По суті позивачем заявлено про зменшення позовних вимог, ці дії позивача господарському процесуальному законодавству не суперечать та заяву подано до початку розгляду справи по суті. Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом.

Суд, враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача - згідно зі статтею 75 ГПК України.

За клопотанням представника позивача судове засідання відбулося без застосування засобів технічної фіксації.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, застосування позивачем норм матеріального і процесуального права при поданні позову, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" (далі-позивач) за усною домовленістю поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод металопластикових вікон" (далі-відповідач) за видатковою накладною від 18.08.2011р. № ЗКП0002955 товар - склопакети у кількості - 48,346 кв.м. вартістю - 8.605грн. 59 коп. з урахуванням ПДВ. Ця угода позивачем виконана у повному обсязі, що підтверджується довіреністю № 256 від 18 серпня 2011р., виданою представникові відповідача - Кувалдіну Д.В., на отримання ним вищезгаданих склопакетів, та рахунком-фактурою № ЗКП0002918 від 15.08.2011р., виставленою позивачем для оплати відповідачеві на суму - 8.605грн. 59 коп.

Однак відповідач взятого зобов'язання з оплати товару не виконав.

В подальшому - 15 листопада 2013р. позивачем надіслана відповідачеві претензія з вимогою сплатити заборгованість, що утворилася за вищезгаданими накладною та рахунком - фактурою, на яку відповідач не відреагував, боргу за поставлений товар не сплатив, чим порушив договірні зобов'язання та закон.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір або інші правочини.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За статтею 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами угоди про поставку товару на суму - 8.605грн. 59коп. Зміст вказаного правочину (предмет, ціна) зафіксований вищезазначеною видатковою накладною № ЗКП0002955 від 18.08.2011р.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою, викладеною у статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій йдеться мова про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. у справі №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України при винесенні постанови від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10).

Таким чином, враховуючи те, що видатковою накладною на суму 8.605грн. 59коп. строк оплати отриманого товару не передбачений, у відповідача виник обов'язок сплати отриманого товару в день його отримання, тобто, в день підписання видаткової накладної - 18.08.2011р.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався. Таким чином, сума неоплаченого товару становить - 8.605грн. 59коп.

За положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідачем докази оплати отриманого товару не надані, вимога позивача про стягнення 8.605грн. 59коп. основного боргу підлягає задоволенню.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем трьох процентів річних та встановлено, що ним невірно визначено суму, на яку нараховані три проценти річних.

Три проценти річних слід розраховувати виходячи з суми основного боргу без урахування індексу інфляції, тобто, з 8.605,59 грн., а не з 8.924 грн., як це невірно зроблено позивачем.

За підрахунками суду стягненню підлягають три проценти річних у розмірі - 677,60 грн. В іншій частині вимога позивача по стягненню трьох процентів річних задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню - 1.719,76 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Завод металопластикових вікон", код з ЄДР - 32889901 (69035 м.Запоріжжя просп. Маяковського, 11), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс", код з ЄДР - 30321507 (69063 м.Запоріжжя вул.Ілліча, 34), 8.605 (вісім тисяч шістсот п'ять) грн. 59 коп. основного боргу, 318 (триста вісімнадцять) грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 60 коп. - три проценти річних та 1.719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 76 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписано та оформлено згідно з вимогами статті 85 ГПК України 27.05.2014 р.