Рішення

від 22.05.2014 по справі 0805/4154/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1711/14 Головуючий у 1 інстанції: Беспалько Т.Д.

2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22" травня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області, треті особи: Відділ держкомзему у Вільнянському району Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на 1/2 часту земельної ділянки в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку та 3/4 частини будинку, грошові внески, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_3, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, треті особи: Вільнянська державна нотаріальна контора, Відділ держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська РДА, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування.

У позові, який неодноразово уточнювався, зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8, після її смерті залишилась спадщина, до складу якої вкючалися земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,4221 га та прості іменні акції ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

Після смерті матері позивач фактично прийняв спадщину, оскільки ще за життя мати передала йому сертифікат простих іменних акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів» серії ZFZ № 7458, випуску 06.11.2000 року.

Відповідачу ОСОБА_7., яка є його сестрою, мати залишила державний акт на земельну ділянку.

Звернувшись у серпні 2012 року до нотаріальної контори із заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, довідався, що у 2004 року спадщину без його відома оформила відповідач, зазначивши, що у спадкове майно складає лише земельна ділянка та акцій в ВАТ „Петромихайлівське". На підставі поданої 19.12.2003 року заяви, відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину по закону, яке було видано 20.05.2004 року.

В вказаній заяві про прийняття спадщини відповідач не зазначила коло інших спадкоємців, а саме, його, а також ОСОБА_4, ОСОБА_9, і таким чином переоформила земельну ділянку лише на себе і отримала державний акт.

Посилаючись на те, що позивачу ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, чим порушені його права, як спадкоємця після смерті ОСОБА_8, просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_7. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року; визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЗП № 026422 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, виданий 02.08.2004 року на ім'я ОСОБА_7; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У листопаді 2012 року ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6- дочки померлого ОСОБА_10, про визнання права власності на земельну ділянку та 3/4 частини будинку АДРЕСА_1, грошові внески, посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_8, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входили: 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 Вільнянського району Запорізької області, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, земельна ділянка площею 4,4241 га та вклади в колишньому Ощадбанку СРСР.

За життя, 06 червня 2001 року, мати склала заповіт, відповідно до якого заповідала їй земельний пай згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЗП № 0207992 в ВАТ «Петромихайлівське» Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, розміром 5,65 га в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай, що знаходиться в ВАТ «Петромихайлівське».

Хоча після складання заповіту мати оформила державний акт на право приватної власності на землю серія IV № 014071, вважає, що за життя мати фактично заповіла їй виділену в натурі земельну ділянку площею 4,4241 га, а інших спадкоємців позбавила права спадкування саме на це майно.

У грудні 2003 року вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. ЇЇ брат ОСОБА_10 був непрацездатним і відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) мав право на обов'язкову долю у спадщині. Інші спадкоємці, у тому числі ОСОБА_4, з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_10 помер, після смерті його смерті спадкоємицею стала його донька ОСОБА_6

Отже на підставі заповіту їй перейшло право власності на всю земельну ділянку (пай) площею 4,4241 га, на яку вона вже оформила свої спадкові права, а в порядку спадкування за законом їй також належить 1/2 частина земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, 3/8 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/2 суми вкладу в Ощадбанку СРСР.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом: право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, розташованої по АДРЕСА_1; право власності на 3/8 частини будинку АДРЕСА_1 Вільнянського району Запорізької області та право власності на 1/2 суми вкладу в Ощадбанку СРСР.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2012 року прийнято зустрічну позову заяву ОСОБА_7 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_4 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_7 померла.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2012 року зупинено провадження у справі до встановлення кола осіб, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_7

Ухвалами Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 липня 2013 року відновлено провадження у справі, залучено до участі у справі ОСОБА_2 у якості правонаступника ОСОБА_7

У жовтні 2013 року ОСОБА_2, як правонаступник ОСОБА_7, уточнив зустрічну позовну заяву та просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, розташовану по АДРЕСА_1; визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 Вільнянського району Запорізької області; визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на суми вкладу в колишньому Ощадному банку СРСР.

В період розгляду справи ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, неодноразово уточнював позовні вимоги, зазначивши, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 на 3/4 частки спірної земельної ділянки площею 4,4241 га став її син ОСОБА_2, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.07.2013 року, а спадкоємцем 1/4 частки спірної земельної ділянки став її чоловік ОСОБА_5, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.07.2013 року.

В той же день 12.07.2013 року був укладений нотаріально посвідчений договір про розподіл спадкового майна, згідно якого спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення перейшла у власність ОСОБА_2 і за ним зареєстровано право власності на цю земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини, остаточно просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_7. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3 /4 частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12.07.2013 року ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 901; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1 / 4 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12.07.2013 року ОСОБА_5 та зареєстроване в реєстрі за № 907; визнати частково недійсним договір про розподіл спадкового майна, укладений 12.07.2013 року в державній нотаріальній конторі Запорізького району Запорізької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в частині земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 026422 зареєстрований в реєстрі за № 909; визнати недійсним та скасувати державний актр серії ЗП № 026422 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, кадастровий № 2321586800:05:001:0048, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, виданий 02.08.2004 року на ім'я ОСОБА_7; скасувати в державному реєстрі Запорізького РУЮ Запорізької області державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області на ім'я ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 га, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області, третя особи: відділ держкомзему у Вільнянському районі, Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування - задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ВВС № 639754 від 20 травня 2004 року № 1773, видане Вільнянською державною нотаріальною конторою ОСОБА_7 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4.4241 гектарів після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 гектари, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12.07.2013 року ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 901.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4.4241 гектари, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради, Вільнянського р-ну, Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 026422, видане державною нотаріальною конторою Запорізького району Запорізької області 12.07.2013 року ОСОБА_5 та зареєстроване в реєстрі за № 907.

Визнано частково недійсним договір про розподіл спадкового майна, укладений 12.07.2013 року в державній нотаріальній конторі Запорізького району Запорізької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в частині земельної ділянки сільськогосподарською призначення площею 4,4241 гектари, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та посвідченої державним актом серії ЗП № 026422, зареєстрований в реєстрі за № 909.

Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЗП № 026422 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4.4241 гектари, кадастровий № 2321586800: 05:001:0048, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, виданий 02 серпня 2004 року на ім'я ОСОБА_7.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 гектари, кадастровий № 2321586800:05:001:0048, розташовану території Петро-Михайлівської сільського ради Вільнянського району Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку та 3/4 частини будинку, грошові внески - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову ОСОБА_3, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_4, відмовити і задовольнити його зустрічну позовну заяву.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково первісний позов, поданий представником ОСОБА_4, суд виходив з того, що позивачем доведено факт прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_8, а тому за ним необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1 /2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,4241 гектари, яка входила до складу спадкового майна.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд, зокрема, послався на те, що ОСОБА_7 після смерті матері претендувала лише на спадкове майно у вигляді земельної ділянки на території Петро-Михайлівської сільської ради та акції в ВАТ „Петромихайлівське", а на інше спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, розташованої по АДРЕСА_1, вона не претендувала. Будинок же за вказаною адресою заповідав ОСОБА_4 його батько ОСОБА_13, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а на теперішній час право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_10, отже твердження ОСОБА_2 про те, що зазначене майно було успадковано його матір"ю ОСОБА_7, не відповідають дійсності.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_7, правонаступником якої є її син ОСОБА_2, являлися ОСОБА_13 і ОСОБА_8.

До спадкоємців першої черги після смерті батьків відносилися також ОСОБА_10, правонаступником якого є ОСОБА_6, та ОСОБА_9

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року(а.с.56) і після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася з 1 /2 частини будинку АДРЕСА_1 Вільнянського району, враховуючи, що зазначений будинок належав до спільної власності подружжя, а тому за правилами ст.ст. 28, 29 КпШС 1 /2 його частина належала дружині ОСОБА_8

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_13 з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_4.(а.с.91), інші спадкоємці першої черги, які мали право на обов"язкову частку у спадщині, а саме, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, на вказане спадкове майно не претендували(а.с.92, 93).

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року(а.с.56).

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Цей Кодекс набрав чинності 01 січня 2004 року.

Згідно роз"яснень п.1 постанови Верховного Суду україни № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

По справі встановлено, що на момент смерті ОСОБА_8 її син ОСОБА_10 разом зі своєю дочкою ОСОБА_6 були зареєстровані та постійно проживали у АДРЕСА_1. Вказані обставни підтверджуються даними про реєстрацію цих осіб за названою адресою з 22.05.1997 року і не заперечувались сторонами.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.06.2007 року ОСОБА_10 був визнаний недієздатним , його опікуном згідно рішення опікунської ради при виконавчому комітеті Петро-Михайлівської сільської ради від 30.07.2007 року була призначена ОСОБА_6

Згідно довідки виконавчого комітету Володимирівської сільської ради Запорізького району від 27.04.2009 року, з 2000 року і на момент смерті спадкодавець ОСОБА_8 мешкала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, разом із дочкою ОСОБА_7.(а.с.60).

Після смерті матері до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, а не за заповітом, 19.12.2003 року звернулась ОСОБА_7, яка зазначила у заяві, що спадкове майно складається лише з земельної ділянки на території Петро-Михайлівської сільської ради та акцій в ВАТ „Петромихайлівське"(а.с.14).

Як вбачається з матеріалів оглянутої цивільної справи № 2-476/2009 року, у березні 2009 року від імені ОСОБА_6, а після уточнення позову у квітні 2009 року - від імені ОСОБА_10 було подано позов до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті батьків у виді будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,575 га, яка належала ОСОБА_8

Згідно заяви ОСОБА_7, яка міститься в матеріалах справи, з вказаним позовом вона була ознайомлена 28 квітня 2009 року і проти нього не заперечувала.

Ухвалене по даній справі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2009 року про задоволення позову у вересні 2012 року було оскаржено ОСОБА_7, скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 жовтня 2012 року із залишенням позовної заяви ОСОБА_10 без розгляду, як такої, що подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності(а.с.65-68).

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР, яка була чинна на момент смерті ОСОБА_8 та на яку посилався суд при розгляді спору по суті, для прибдання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР прийняття частини спадщини є прийняттям всієї спадщини, при цьому для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно з ч.1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Між тим, в обгрунтування факту прийняття спадщини ОСОБА_4 посилався лише на те, що за життя матері ОСОБА_8 отримав від неї сертифікат простих іменних акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів» серії ZFZ № 7458, випуску 06.11.2000 року. При цьому не заперечував, що протягом шести місяців після смерті матері будь-яких дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини у розумінні ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, не вчиняв і на них у позові не посилався, на момент смерті матері разом з нею не проживав, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом не звертався.

Факт отримання ОСОБА_4 від матері ОСОБА_8 за її життя сертифіката акцій суд помилково розцінив, як дію по прийняттю спадщини первісним позивачем, не врахувавши, що спадкуванням вважається перехід майна лише після смерті його власника ( спадкодавця), згідно ч.2 ст. 548 ЦК УРСР, лише з моменту відкриття спадщини, отже тільки з дня смерті спадкодавця, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві.

Таким чином, отримання ОСОБА_4 сертифіката акцій ВАТ „Запорізький завод феросплавів" за життя матері не може бути способом прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті його матері.

Виходячи з встановлених обставин справи, після смерті ОСОБА_8 в порядку, передбаченому правилами ст. 549 ЦК УРСР, спадщина була прийнята лише ОСОБА_7 шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори та ОСОБА_10 шляхом фактичного вступу у володіння будинком та земельною ділянкою площею 0,575 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1.

Доказів того, що протягом шести місяців після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4 були здійснені дії, які б свідчили про намір прийняти спадщину, по справі не надано, з вимогами про надання додаткового строку на прйняття спадщини, який закінчився 15.05.2004 року, у зв"язку із пропуском його з поважних причин до суду він в порядку ст. 1272 ЦК України також не звертався і такі вимоги по даній справі не заявляв.

За правилами ч.2 ст. 553 ЦК УРСР вважається, що від спадщини відмовився той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу), а за змістом ст. 562 ЦК УРСР суб"єктами поділу спадкового майна являються лише ті спадкоємці, що прийняли спадщину.

Зважаючи ж на те, що факт прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 доведений не був, то за вказаних обставин правових підстав для задоволення первісного позову, заявленого від імені та в інтересах ОСОБА_4, у тому числі щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом та про поділ лише частки залишеного після смерті ОСОБА_8 спадкового майна у виді земельної ділянки сільськогосподарською призначення площею 4,4241 гектари, у суда не було.

Не можна погодитися і з висновками суду щодо підстав відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2, який є правонаступником первісного позивача ОСОБА_7, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права, без наведення належного правового обгрунтування відмови.

Вирішуючи питання про набуття ОСОБА_7 права власності на частину спадкового майна після смерті матері у виді частини будинку та земельної ділянки для ведення особистого господарства, про наявність якого на момент смерті ОСОБА_8 їй було відомо, суд виходив з того, що спадщина була прийнята нею шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, в якій у складі спадку було зазначено не все майно, а лише його частка у виді земельної ділянки площею 4,4221 га та акцій в ВАТ „Петромихайлівське".

Оскільки за положеннями ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР прийняття частини спадщини є прийняттям всієї спадщини, то все спадкове майно, у тому числі як ділянка площею 4,4221 га та акцій в ВАТ „Петромихайлівське", так і частка будинку та ділянка площею0,575 га, були прийняті як ОСОБА_7, так і ОСОБА_10

Із наданих в засіданні апеляційного суду пояснень ОСОБА_6, яка є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_10, вбачається, що після смерті ОСОБА_8 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 була домовленість про поділ спадкового майна.

Зазначені обставини підтверджуються як змістом поданої ОСОБА_7 19.12.2003 року заяви до нотаріальної контори, так і заяви від 28 квітня 2009 року стосовно позову, який заявлявся ОСОБА_10

Як передбачено ч.1 ст. 562 ЦК УРСР, поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

Із зустрічним позовом про визнання права власності та поділ частини спадкового майна ОСОБА_7 звернулася до суду у листопаді 2012 року, тобто через 9 років після фактичного поділу всього спадкового майна між нею та ОСОБА_10. Однак на ці обставини суд уваги не звернув і доводи відповідачів за зустрічним позовом про пропуск позовної давності, про застосування якої було заявлено, належним чином не перевірив, а лише зазначив, що сторонами не був пропущений строк прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Правової оцінки тому, що свідоцтво про право на частину спадщини у виді земельної ділянки та акцій в ВАТ „Петромихайлівське" обізнана про наявність також іншого майна після смерті матері ОСОБА_7 отримала 20.05.2004 року, суд також не надав, у зв"язку з чим безпідставно не застосував до заявлених у листопаді 2012 року позовних вимог зустрічного позову правові наслідки закінчення строку позовної давності.

Викладене свідчить про те, що при вирішенні спору за первісним та зустрічним позовами суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувані рішення в порядку ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні заявленого представником ОСОБА_4- ОСОБА_3, позові слід відмовити з підстав недоведеності, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, правонаступником якої є ОСОБА_2 - з підстав пропуску строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області, треті особи: Відділ держкомзему у Вільнянському району Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на 1/2 часту земельної ділянки в порядку спадкування, та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку та 3/4 частини будинку, грошові внески, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: