Постанова

від 19.05.2014 по справі 901/652/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 901/652/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року

у справі № 901/652/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом заступника прокурора міста Ялта

до відповідача -1 Алупкінської міської ради

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс"

про визнання недійсними рішення та договору оренди

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року заступник прокурора міста Ялта звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Алупкінської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", просив відновити строк звернення з позовом; визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради № 10 від 12.10.2009 року; визнати недійсним укладений 28.01.2010 року між відповідачами договір оренди земельної ділянки площею 6 га (кадастровий № 0111970200:01:005:0362) вартістю 22 073 524,3 грн. строком на 49 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу, яка розташована за адресою: м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим (т. 1, а.с. 3-10).

Позовні вимоги мотивовано порушенням норм земельного законодавства при прийнятті спірного рішення та, відповідно, укладенні оспорюваного договору.

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 року у справі призначалась судова технічна експертиза та зупинялось провадження у справі (т. 2, а.с. 146-148, 149-150).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року (головуючий Куртлушаєв М.І., судді Пєтухова Н.С., Дворний І.І.) у задоволенні позову відмовлено (т. 3, а.с. 30-38).

Судовий акт мотивовано недоведеністю прокурором позовних вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року (головуючий Проценко О.І., судді Воронцова Н.В., Котлярова О.Л.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено (т. 3, а.с. 88-98).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що при прийнятті спірного рішення Алупкінською міською радою було порушено приписи земельного законодавства.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року скасувати, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року залишити в силі та передати справу на новий розгялд до апеляційної інстанції (т. 3, а.с. 110-120).

Також доданим до касаційної скарги клопотанням товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" просило зупинити виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року до закінчення перегляду справи в порядку касації (т. 3, а.с. 130).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.03.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.03.2014 року, у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення відмовлено (т. 3, а.с. 108-109).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/103 від 28.03.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 3, а.с. 131).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року розгляд касаційної скарги відкладено на 07.04.2014 (т. 3, а.с. 132-133).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/117 від 04.04.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Євсіков О.О., Картере В.І. (т. 3, а.с. 138).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 року продовжено строк розгляду касаційної скарги, розгляд справи відкладено на 19.05.2014 року (т. 3, а.с. 140-141).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/192 від 12.05.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 19.05.2014 року представники відповідачів - Алупкінської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів - Алупкінської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Алупкінської сільської ради № 10 від 12.10.2009 року було затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс"; передано в оренду строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" земельну ділянку загальною площею 6,0000 га у тому числі по угіддям - 6,000 га землі, які використовуються у комерційних цілях (гр. 42); код цільового використання - 1.11.6 - землі іншої комерційної діяльності; встановлено щодо порядку користування земельною ділянкою правове обмеження (охорона зелених насаджень - 6,0000 га, охоронна зона водоводів - 0,0840 га, зона обмеження забудови за межами "Червоної лінії" вулиці - 0,1486 га) (т. 1, а.с. 11).

На підставі вказаного рішення 28.01.2010 року між Алупкінською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 6,000 га для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу (т. 1, а.с. 12-17).

Згідно розділу 2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка, яка розташована в м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим кадастровий № 0111970200:01:005:0362 загальна площа земельної ділянки складає 6,0000 га (за довідкою ф. 6- зем. "Відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, у тому числі ін. відкриті землі" - стр. 123, гр. 67,71 ф. 6-зем.).

Пунктом 3 договору передбачено, що його укладено на 49 років.

Вказаний договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки ЯВ КРФ ДП "УДЗК" на підставі чого в Державному реєстрі земельних ділянок було зроблено запис від 05.03.2010 року № 041000700004.

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.01.2009 року спірна земельна ділянка була передана товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" (т. 1, а.с. 21).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2012 року у кримінальній справі № 11053120005 ОСОБА_4, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських обов'язків, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість підписав і видав рішення № 5/9 від 27.07.2007 року про дозвіл виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та № 10 від 12.10.2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо передачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" земельної ділянки площею 6,00 га за адресою: м. Алупка, Південнобережний спуск, район школи-інтернату для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого та культурно-розважального комплексу, договір оренди земельної ділянки від 05.09.2010 року і акт прийому-передачі до нього в порушення ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України (в редакції до 02.12.2010 року), ст. ст. 38, 48, 61 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про курорти" оскільки згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, введеного в дію постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 136 від 15.06.1993 року зазначена земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави (т. 1, а.с. 74-102).

Місцевий господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість причино-наслідкового зв'язку між встановленими обставинами за вироком суду та недійсністю рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 42 від 01.07.2013 року функціональна зона, в якій розташована спірна земельна ділянка відповідно Генерального плану Великої Ялти є ландшафтно-рекреаціною, а розміщення на території ландшафтно-рекреаційної зони об'єкта з цільовим призначенням "спортивно-оздоровчий, культурно-розважальний комплекс" не є порушенням діючих містобудівельних норм і правил; до передачі земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" категорія земель щодо цієї земельної ділянки не була встановлена та зміни категорії земель при наданні ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" в оренду не проводилося, присвоєння категорії передбачалося але не відбулося; спірна земельна ділянка у 100 метровій та 2-х кілометровій зонах охорони Чорного моря не розташована; за своєю категорією земельна ділянка до особливо цінних чи заповідних земель не відноситься, у зв'язку з тим, що грунтове обстеження цієї земельної ділянки не проводилося, то зробити висновок про віднесення ділянки за складом ґрунтів до особливо цінних земель не надається можливим; передача земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" по затвердженій Алупкінською міською радою землевпорядній документації, відповідно до діючих як на момент затвердження землевпорядної документації, так і на даний час державних інструкцій норм та правил не суперечить Генеральному плану Великої Ялти (т. 2, а.с. 155-173).

Місцевий господарський суд посилаючись на приписи ч. 5 ст. 42 ГПК України прийняв зазначений висновок як належний та допустимий доказ.

Місцевий господарський суд, не встановивши правових підстав, які б свідчили про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, дійшов висновку про відмову у позові у зазначеній частині.

Враховуючи, що позовні вимоги щодо визнання недійсності договору оренди є похідними від визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, у задоволенні яких відмовлено, суд першої інстанції відмовив і у задоволенні інших позовних вимог.

Згідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційною інстанцією встановлено, що зі змісту вищезазначеного вироку суду рішення № 5/9 від 27.07.2007 року про дозвіл на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало підставою для прийняття рішення Алупкінської міської ради від 12.10.2009 року № 10 "Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" земельної ділянки для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу" є такими, що прийняті у порушення вимог законодавства та порушують інтереси держави.

Також зі змісту вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2012 року у кримінальній справі № 11053120005 земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення, тоді, як у проекті землеустрою спірна земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення, що суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки фактично спірним рішенням Алупкінської міської ради було змінено цільове призначення земельної ділянки, яку було передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс".

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 12.10.2009 року) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Частинами 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 12.10.2009 року) передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 12.10.2009 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що згідно висновку комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29.10.2010 року № 1651, 3065, яку було проведено в рамках кримінальної справи № 11053120005 відвід земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу" суперечить Генеральному плану Великої Ялти, та, відповідно, законодавству у сфері містобудування (т. 1, а.с. 24-65).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 12.10.2009 року) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Апеляційна інстанція, встановивши, що земельна ділянка, яка передана товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" у встановленому ЗК України порядку не вилучалась та її цільове призначення не змінювалось, тобто, встановивши невідповідність рішення Алупкінської міської ради № 10 від 12.10.2009 року законодавству, дійшла висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору є похідними від вимоги про визнання недійсним спірного рішення, яка задоволена, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позову і у вказаній частині.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Апеляційна інстанція встановила, що поставлені перед судовими експертами питання та відповіді у висновку судової земельно-технічної експертизи № 42 від 01.07.2013 року мають правовий характер, що у розумінні статті 41 ГПК України є неприпустимим та відповіді, надані експертами в рамках проведеної експертизи суперечать матеріалам справи і, відповідно, не можуть бути прийняти до уваги.

Враховуючи зазначене апеляційна інстанція дійшла висновку, що місцевим господарським судом необгрунтовано було призначено судову експертизу при наявності в матеріалах справи вже проведеного експертного дослідження, який містить в собі відповіді на питання, що виникають при розгляді даного спору та інших належних і допустимих доказів, зокрема, вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2012 року у кримінальній справі № 1-534/11.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про неприюдиціальність вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.11.2012 року у кримінальній справі № 1-534/11 є необгрунтованими з огляду на приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України.

Також не можуть братись до уваги доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", обгрунтовані висновком судової земельно-технічної експертизи № 42 від 01.07.2013 року, оскільки апеляційний господарський суд відхилив даний висновок.

Доводи заявника касаційної скарги про невірне застосування апеляційною інстанцією ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України є неспроможними, оскільки зазначена норма застосовувалась в редакції, чинній станом на 12.10.2009 року та відповідність чи невідповідність спірного рішення нормам законодавства встановлювалась саме на вказану дату.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 901/652/13-г залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков