Рішення

від 27.05.2014 по справі 927/553/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

27 травня 2014 року Справа № 927/553/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Відділ культури і туризму райдержадміністрації ,

вул. Комсомольська, 27. смт. Козелець, 17000

Предмет спору: про стягнення 1812,12 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

від позивача: Рябчук С.В. - провідний юрисконсульт (довіреність №10 від 2 січня 2013 року);

від відповідача: Боришполець Л.М.- начальник відділу (розпорядження № 263 від 24 червня 1997 року) (після перерви не з'явився).

Рішення приймається після оголошеної перерви в судовому засіданні 15 травня 2014 року.

Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано позов до Відділу культури і туризму райдержадміністрації про стягнення 1812,12 грн. боргу, в тому числі 1657,42 грн. заборгованості по абонентській платі за період травень, червень 2012 року, 88,89 грн. 3% річних, 65,73 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №6-0007 від 1 жовтня 2003 року.

Ухвалою суду від 06 травня 2014 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15 травня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за червень 2012 року.

В судовому засіданні 15 травня 2014 року суд зобов'язав сторони провести звірку взаєморозрахунків.

19 травня 2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог з документами, в якому представник повідомив суд, що при підготуванні позовної заяви позивачем помилково була врахована оплата за травень 2012 року в сумі 828,71грн., яка була здійснена відповідачем 28 грудня 2012 року, в липень 2012 року. В зв'язку з чим, правильний період, який необхідно зазначити в позовній заяві це період з травня 2012 року по липень 2012 року включно, з урахуванням оплати за травень 2012 року в сумі 828,71грн. В зв'язку з уточненням періоду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 0,01грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача 1657,42грн. заборгованості за абонентську плату, 88,88грн. 3% річних та 65,73грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

26 травня 2014 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав заборгованість за червень - липень 2012 року в сумі 1657,42 грн., зазначив, що сторони звірили розрахунки по договору №6-0007 від 1 жовтня 2003 року, про що надано суду акт звіряння, та просив суд розглянути справу без участі його представника. Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

Враховуючи клопотання відповідача, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив:

01 жовтня 2003 року між відкритим акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" (виробник, позивач) та Відділом культури Козелецької районної державної адміністрації (споживач, відповідач) укладено договір № 6-0007 на постачання теплової енергії (далі -договір) (а.с. 8-9).

01 вересня 2004 року, 01 січня 2006 року, 20 вересня 2008 року, 01 травня 2012 року між сторонами були підписані додаткові угоди до договору № 6-0007 від 01 жовтня 2003 року.

Згідно п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди від 20 вересня 2008 року виробник бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію у вигляді опалення, а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди від 20 вересня 2008 року, тарифи/двоставкові тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи/двоставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Відповідно до умов п. 1.3. договору в редакції додаткової угоди від 01 травня 2012 року, розмір щомісячної плати по договору (загальна вартість послуг) на момент укладання додаткової угоди від 1 травня 2012 року до цього договору становить (з урахуванням ПДВ), зокрема, протягом міжопалювального періоду 17645,50 грн., у тому числі: абонентська плата в сумі 828,71 грн. (за 260,6 кв. метрів). У разі наявності (встановлення) приладів обліку споживання гарячої води, остаточна вартість послуг, в міжопалювальний період визначається з урахуванням їх показань та складається з абонентської плати за 260,6 кв. метрів. Абонентська плата в міжопалювальний період нараховується незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку теплової енергії. Розмір щомісячної плати по цьому договору змінюється без укладення додаткових угод за умови зміни, в установленому законодавством порядку, тарифів/двоставкових тарифів.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку № 1 (музей площею 260,6 кв.м., будинок культури площею 898,2 кв.м. та гараж площею 154,5 кв.м.), який є невід'ємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Додатковою угодою до договору від 01 травня 2012 року було внесено зміни до додатку №1 договору, відповідно до якого об'єктом опалювання є музей ткачества площею 260,6 кв.м.

Згідно п. 3.2.21. договору в редакції додаткової угоди від 20 вересня 2008 року, споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно протягом року здійснювати всі платежі, передбачені цим договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника у відповідності до п. 1.3 та в порядку, визначеному у цьому договорі.

Порядок розрахунків передбачений п.п. 6.4., 6.5. договору в редакціях додаткової угоди від 20 вересня 2008 року.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за травень, червень та липень 2012 року надав відповідачу послуги загальною вартістю 5005,01грн., про що свідчать рахунки-фактури (а.с. 18, 21, 50). При цьому, позивачем в рахунок за травень 2012 року було внесено абонентську плату по трьом об'єктам опалення, в рахунку за червень 2012 року позивачем відображено повернення на суму 2789,66грн. (абонентська плата за об'єкти: будинок культури та гараж).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково, сплативши позивачу 828,71грн. по рахунку за травень 2012 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 867 від 28 грудня 2012 року (а.с. 37), абонентську плату за червень - липень в сумі 1657,42грн. відповідач не сплатив.

Заборгованість відповідача становить 1657,42грн., про що також свідчить розрахунок позивача (а.с. 44).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість за червень - липень в сумі 1657,42грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості наданих послуг в сумі 1657,42грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи (а.с. 45), 88,88грн. 3% річних за період з 02 червня 2012 року по 17 січня 2014 року та 65,73грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.3.3 договору в редакції додаткової угоди від 1 жовтня 2003 року, споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого пунктами 6.4, 6.5. цього договору - сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 88,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 65,73грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу культури і туризму райдержадміністрації (вул. Комсомольська, 29, смт. Козелець, 17000, р/р 25423301518601 в ВОБ № 3267 м. Козелець, МФО 343079, код 02231749) на користь публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000, р/р 26004300000976 в ВАТ банк "Демарк" м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 1657,42грн. боргу, 88,88 грн. 3% річних, 65,73грн. інфляційних втрат та 1827,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор