Постанова

від 12.05.2014 по справі 823/951/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року справа № 823/951/14

м. Черкаси

12 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі - Шепель А.М.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» Семченка Р.І. - за довіреністю від 09.10.2012р.,

представника відповідача Кам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Власенко В.В. - за довіреністю № 1450/23-16-10-028 від 10.09.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» до Кам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс», в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Кам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0000562200 від 11.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 207 884 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 103 942 грн., а також № 0000182200 від 08.02.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 232 861 грн. 80 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32 575 грн. 20 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Ні інформація досудового слідства, ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень № 0000562200 від 11.11.2013р. та № 0000182200 від 08.02.2014р. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 159/23-16/22-32357080 від 30.10.2013р. за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з приватним підприємством «Тріана» за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. та з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., про порушення позивачем п. 138.2, п. 138.4 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 1 039 420 грн., що спричинило недоплату податку на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 232 861 грн. 80 коп., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року в сумі 127 111 грн., за IV квартал 2011р. в сумі 40 600 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 65 129 грн.; п. 198.1, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 207 884 грн., в т.ч. за липень 2011 року у сумі 54 902 грн., за серпень 2011 року у сумі 18 301 грн., за вересень 2011 року у сумі 72 633 грн., за серпень 2012 року у сумі 41 442 грн. 15 коп., за вересень 2012 року у сумі 20 606 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кам`янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000552200 від 11.11.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 232 861 грн. 80 коп. за основним платежем та 116 430 грн. 90 коп. за штрафними санкціями, № 0000182200 від 08.02.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 232 861 грн. 80 коп. за основним платежем та 32 575 грн. 20 коп. за штрафними санкціями.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (стаття 201 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 614 729 грн. 70 коп., збільшені товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербутехсервіс» згідно оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентом - приватним підприємством «Тріана» (код ЄДРПОУ 33615486, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії № 15564098 від 28.07.2005р.). Означені господарські відносини підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами:

генеральний договір № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/3 від 12.07.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/4 від 23.07.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/5 від 27.07.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/6 від 28.08.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/7 від 13.09.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/8 від 16.09.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., додаткова угода № 4/9 від 23.09.2011р. до договору № 4 від 26.04.2011р., договір № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода № 4/7 від 07.08.2012р. до договору № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода № 4/8 від 27.08.2012р. до договору № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода №4/9 від 31.08.2012р. до договору № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода №4/10 від 06.09.2012р. до договору № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода № 4/11 від 11.09.2012р. до договору № 4 від 13.06.2012р., додаткова угода № 4/12 до договору № 4 від 13.06.2012р.,

видаткова накладна № 27 від 13.09.2011р., видаткова накладна № 30 від 23.09.2011р., видаткова накладна № 28 від 16.09.2011р., видаткова накладна № 28 від 27.08.2012р., видаткова накладна № 27 від 27.08.2012р., видаткова накладна № 33 від 13.09.2012р., видаткова накладна № 33 від 16.09.2012р., видаткова накладна № 25 від 07.08.2012р., видаткова накладна № 24 від 07.08.2012р., видаткова накладна № 31 від 11.09.2012р., видаткова накладна № 32 від 11.09.2012р., видаткова накладна № 30 від 07.09.2012р., видаткова накладна № 31 від 06.09.2012р., видаткова накладна № 25 від 23.08.2011р., видаткова накладна № 29 від 31.08.2012р., видаткова накладна № 30 від 31.08.2012р., видаткова накладна № 23 від 27.07.2011р., видаткова накладна № 23 від 27.07.2011р., видаткова накладна № 21 від 23.07.2011р., видаткова накладна № 20 від 22.07.2011р., видаткова накладна № 20 від 12.07.2011р.;

паспорти відповідності вимогам ДСТУ 4044-2001 з відповідними сертифікатами № 944 від 04.07.2011р., № 946 від 04.07.2011р., № 1008 від 19.07.2011р., № 1126 від 13.08.2011р., № 1266 від 13.09.2011р., № 203 від 07.10.2011р., № 121 від 20.09.2011р., № 386 від 05.08.2012р., № 448 від 25.08.2012р., № 461 від 31.08.2012р., № 478 від 07.09.2012р., № 505 від 16.09.2012р.;

акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 12.07.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 23.07.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 27.07.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 23.08.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13.09.2013р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 16.09.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 23.09.2011р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 07.08.2012р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 27.08.2012р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 31.08.2012р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 07.09.2012р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 11.09.2012р., акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 16.09.2012р. з відповідними квитанціями про зважування бітуму під час його надходження;

товарно-транспортна накладна № 3 від 12.07.2011р., товарно-транспортна накладна № 4 від 23.07.2011р., товарно-транспортна накладна № 6 від 27.07.2011р., товарно-транспортна накладна № 8 від 23.08.2011р., товарно-транспортна накладна № 10 від 13.09.2011р., товарно-транспортна накладна № 11 від 16.09.2011р., товарно-транспортна накладна № 13 від 23.09.2011р., товарно-транспортна накладна № 25 від 07.08.2012р., товарно-транспортна накладна № 28 від 27.08.2012р., товарно-транспортна накладна № 30 від 31.08.2012р., товарно-транспортна накладна № 31 від 07.09.2012р., товарно-транспортна накладна № 32 від 11.09.2012р., товарно-транспортна накладна № 34 від 16.09.2012р.;

платіжне доручення № 248 від 08.07.2011р., платіжне доручення № 301 від 22.07.2011р., платіжне доручення № 302 від 22.07.2011р., платіжне доручення № 342 від 03.08.2011р., платіжне доручення № 345 від 04.08.2011р., платіжне доручення № 399 від 22.08.2011р., платіжне доручення № 432 від 09.09.2011р., платіжне доручення № 448 від 13.09.2011р., платіжне доручення № 461 від 15.09.2011р., платіжне доручення № 466 від 20.09.2011р., платіжне доручення № 480 від 23.09.2011р., платіжне доручення № 479 від 23.09.2011р., платіжне доручення № 491 від 26.09.2011р., платіжне доручення № 521 від 04.10.2011р., платіжне доручення № 423 від 10.10.2011р., платіжне доручення № 450 від 13.09.2011р., платіжне доручення № 262 від 03.08.2012р., платіжне доручення № 264 від 06.08.2012р., платіжне доручення № 306 від 22.08.2012р., платіжне доручення № 311 від 22.08.2012р., платіжне доручення № 327 від 05.09.2012р., платіжне доручення № 335 від 06.09.2012р., платіжне доручення № 356 від 11.09.2012р., платіжне доручення № 366 від 13.09.2012р., платіжне доручення № 414 від 08.10.2012р.;

податкова накладна № 3 від 12.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 109 803 грн. 40 коп., податкова накладна № 4 від 23.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 109 803 грн. 40 коп., податкова накладна № 6 від 27.07.2011р., податкова накладна № 2 від 23.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 109 803 грн. 40 коп., податкова накладна № 1 від 13.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 114 450 грн., податкова накладна № 2 від 16.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 117 293 грн. 40 коп., податкова накладна № 4 від 23.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 204 053 грн. 60 коп., податкова накладна № 1 від 07.08.2012р. на загальну суму з ПДВ 122 208 грн., податкова накладна № 4 від 27.08.2012р. на загальну суму з ПДВ 116 152 грн. 20 коп., податкова накладна № 6 від 31.08.2012р. на загальну суму з ПДВ 132 500 грн. 70 коп., податкова накладна № 1 від 07.09.2012р. на загальну суму з ПДВ 123 636 грн. 80 коп., податкова накладна № 2 від 11.09.2012р. на загальну суму з ПДВ 143 033 грн. 90 коп., податкова накладна № 4 від 16.09.2012р. на загальну суму з ПДВ 159 540 грн. 30 коп.

В підтвердження використання придбаного бітуму у власній господарській діяльності позивачем надано:

договір № 11 від 21.04.2011р., договір № 27 від 01.06.2011р., договір № 1/5-11 від 21.09.2011р., договір 1/6-11 від 21.09.2011р., договір № 1/7-11 від 21.09.2011р., договір № 1/4-11 від 21.09.2011р., договір № 1/8-11 від 21.09.2011р., договір № 1/9-11 від 21.09.2011р., договір № 1/10-11 від 01.09.2011р., договір № 1/11-11 від 01.09.2011р., договір № 1/12-11 від 21.09.2011р., договір № 1/1-11 від 01.09.2011р., договір № 49 від 22.09.2011р., додаткова угода № 1 до договору № 49 від 22.09.2011р., договір № 51 від 01.10.2011р., договір № 2/2-11 від 01.10.2011р., договір №1/2-11 від 01.10.2011р., контракт субпідряду № 9 від 03.10.2011р., додаткова угода № 1 від 17.07.2012р. до договору підряду № 19/2012 від 05.06.2012р., додаткова угода № 2 до договору підряду № 19/2012 від 05.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 16/1 від 26.07.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 13/2012 від 08.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 16 від 21.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 16/2012 від 21.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 38/2012 від 27.08.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 10 від 06.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 44/2012 від 04.09.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 19/2012 від 05.06.2012р., додаткова угода №3 від 17.08.2012р. до договору підряду № 19/2012 від 05.06.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 41/012 від 01.09.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 52/2012 від 01.08.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 8 від 10.07.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 32/2012/1 від 08.08.2012р., договір на виконання підрядних робіт № 20 від 08.08.2012р.;

акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року від 04.07.2011р., 31.07.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року від 31.07.2011р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 09.09.2011р., 23.09.2011р., акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 09.09.2011р., 23.09.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 03.10.2011р., 31.10.2011р., акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 03.10.2011р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року від 30.11.2011р., акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року від 30.11.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року від 06.08.2012р., 08.08.2012р., 21.08.2012р., 28.08.2012р., 31.08.2012р., акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року від 06.08.2012р., 08.08.2012р., 21.08.2012р., 28.08.2012р., 31.08.2012р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 04.09.2012р., 05.09.2012р., 11.09.2012р., 13.09.2012р., 28.09.2012р., акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року від 04.09.2012р., 05.09.2012р., 11.09.2012р., 13.09.2012р., 28.09.2012р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 23.10.2012р., 31.10.2012р., акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 23.10.2012р., 31.10.2012р.;

акти переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за липень 2011 року в кількості 5,47 т. та 266,71 т., акт переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за серпень 2011 року в кількості 211,734 т., акт переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за вересень в кількості 575,21 т., акт переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за жовтень 2011 року в кількості 260,3 т., акт переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за серпень 2012 року в кількості 147,64 т., акт переробки матеріалів для виписку асфальтної суміші за жовтень 2012 року в кількості 232,92 т.;

матеріальні звіти за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, серпень, вересень, жовтень 2012 року;

підсумкові відомості ресурсів за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року.

В підтвердження транспортування придбаного бітуму позивачем надані окрім товарно-транспортних накладних: договір на перевезення вантажу № А 04/08-11 від 15.08.2011р. (перевізник - приватне підприємство «Кондор»), договір на перевезення вантажу № А 12/06 від 13.06.2012р. (перевізник приватне підприємство «Бітмаш»); посвідчення водія ОСОБА_3, посвідчення водія ОСОБА_4; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу RENAULT Magnum, сідловий тягач Е, реєстраційний номер НОМЕР_4; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу RENAULT Magnum, сідловий тягач Е, реєстраційний номер НОМЕР_5; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу RENAULT Magnum, сідловий тягач Е, реєстраційний номер НОМЕР_6; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, н/причіп, реєстраційний номер НОМЕР_7.

З аналізу досліджених під час судового розгляду документів суд дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» та приватним підприємством «Тріана», що обумовлені господарською діяльністю позивача - придбання товарно-матеріальних цінностей, транспортування продукції, використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності тощо.

Посилання відповідача на невідповідність представлених позивачем товарно-транспортних накладних вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. (далі по тексту - Інструкція), а також відсутність у позивача документів, що мають згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» супроводжувати небезпечний товар, спростовується наступним.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні форми 1-ТН містять усі обов'язкові реквізити затвердженої Інструкцією форми 1-ТТН, в тому числі назву нафтопродукту, його масу та спосіб визначення маси, тощо. Відсутність в наданих позивачем товарно-транспортних накладних форми 1-ТН таких показників як об'єм нафтопродукту, його температура та густина, пояснюється представником позивача тим, що маса бітуму дорожнього БНД 60/90 визначається за прямим (ваговим) методом, тобто шляхом зважування на вагах (п. 4.2.4 Інструкції), а тому при такому методі визначення маси нафти та нафтопродукту такі показники як об'єм, густина та температура взагалі не використовуються, а отже не зазначаються в товарно-транспортних накладних.

При цьому суд зауважує, що обсяги перевезень бітуму, що вказані в товарно-транспортних накладних повністю відповідають номенклатурі та обсягам поставки за договором № 4 від 26.04.2011р., що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, квитанціями про зважування бітуму дорожнього під час його надходження та актами приймання за формою № 5-НП.

Відповідальність же за порядок перевезення товару, в даному випадку бітуму, несе перевізник, який у випадку, передбаченому чинним законодавством України, зобов'язаний брати в органах ДАІ дозвіл на перевезення небезпечного вантажу, який є формою обов'язкового дозвільного документа, що необхідний перевізникові, а не отримувачу товару, під час транспортування небезпечного вантажу.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеними контрагентами позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Кам`янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а отже не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Податковий орган, в свою чергу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам`янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0000562200 від 11.11.2013р. та № 0000182200 від 08.02.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербутехсервіс» 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 16 травня 2014 року.