Рішення

від 26.05.2014 по справі 905/2949/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.2014 Справа № 905/2949/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Тепловодотехнологія» до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» про стягнення 154 756 грн. 12 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Карапетян А.Р. за довіреністю

від відповідача - Савушкіна О.А. за довіреністю.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Тепловодотехнологія» (далі - ПП «Тепловодотехнологія») звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» (далі - ПАТ «Донвуглеводоканал») про стягнення заборгованості у сумі 154 756 грн. 12 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, надав заяву про визнання позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

01 серпня 2011 р. між ПП «Тепловодотехнологія» (Поставщик) і ПАТ «Донвуглеводоканал» (Покупець) укладено договір № 01/8-2, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався поставити у власність Відповідача нафтопродукти та технічні масла (надалі - Товар), за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в Договорі і Специфікаціях на кожну партію товару. Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати вартість Товару протягом 3 днів після його поставки. (а.с.9-12).

Згідно додаткової угоди №1 від 01.11.2012р. до цього Договору - строк поставки Товару - з дні з дня оплати Покупцем (п.3.4 Договору).

Покупець зобов'язаний здійснювати передоплату товару у розмірі 100% від вартості товару та перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Поставщика.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2015р.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач виконував свої зобов'язання за договором, поставляючи Відповідачу у період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р.. Товар окремими партіями що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с.75-124).

Проте, Відповідач свої зобов'язання зі сплати отриманого товару повністю не здійснив. Станом на день подання позову, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором становить 154 756 грн. 12 коп.

Вказана сума боргу погоджена сторонами в Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р, підписаному обома сторонами (а.с.14-15).

Невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 1/8-2 стало підставою для звернення ПП «Тепловодотехнологія» із зазначеним позовом до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача про стягнення основної суми боргу у розмірі 154 756 грн. 12 коп. є доказаними та обґрунтованими.

Крім того, відзивом на позовну заяву від 26.05.2014р. відповідач суму боргу у розмірі 154 756 грн. 12 коп. визнав у повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 154 756 грн. 12 коп. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПП «Тепловодотехнологія» до ПАТ «Донвуглеводоканал» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Тепловодотехнологія» до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» про стягнення 154 756 грн. 12 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» (83048, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.109, код ЄДРПОУ 05438089) на користь Приватного підприємства «Тепловодотехнологія» (83102, м.Донецьк, пр-т Ленінський, б. 37-а, код ЄДРПОУ 34899728) суму заборгованості в розмірі 154 756 (сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3095 (три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 12 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 травня 2014 року.

Повний текст рішення складено 29 травня 2014 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов