Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/4692/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4692/14 27.05.14

За позовом Заступника Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у

воєнній сфері в інтересах держави в особі аварійно-рятувального загону

спеціального призначення ГУ ДСНС України у Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна»

про стягнення 10 029, 21 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

прокуратури: прокурор Гуменюк Я.В. (посвідчення № 023212 від 28.11.2013)

позивача: не з`явились

відповідача: представник Соколовський С.І. (довіреність № 47/14 від 26.03.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Київській області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» про стягнення 10 029, 21 грн., (у тому числі: 9 799, 62 грн. - основного боргу, 107, 73 грн. - пені, 97, 02 грн. - інфляційні втрати та 24, 84 грн. - 3 % річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4692/14 та призначено її до розгляду на 08.04.2014.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 13.05.2014 представник Позивача подав письмові пояснення на відзив, в яких зазначив про те, що в позовній заяві допущено технічну описку в номері та даті договору, підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 продовжено строк вирішення спору до 04.06.2014.

Представник Позивача у судове засідання 27.05.2014 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість позовних вимог, оскільки строк дії договору № 28 закінчився, пропозицій на його пролонгування від Позивача не надходило, у зв'язку з чим Відповідач припинив оплачувати послуги.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Прокуратури, Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 05 червня 2009 року укладено договір № 28, відповідно до якого Позивач зобов'язався організовувати та здійснювати аварійно-рятувальні роботи при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, здійснювати профілактичні роботи із запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямовані на поліпшення техногенної безпеки території та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій, а Відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 28 від 05.06.2009 виконання аварійно-рятувальних робіт чи аварійно-рятувального обслуговування об'єкта підтверджується актами виконаних робіт, які затверджуються до десятого числа місяця.

Виконання Позивачем аварійно-рятувальних робіт у квітні 2012 року та травні 2012 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт від 30.04.2012 та від 31.05.2012 на суму 1 300, 60 грн., підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Крім того, в підтвердження виконання аварійно-рятувальних робіт за договором № 28 від 05.06.2009 до позовної заяви додано акти виконаних робіт за період з липня 2011 року по лютий 2014 року.

Відповідно до актів виконаних робіт за період з липня 2011 року по лютий 2014 року складених виконавцем-Позивачем, загальна вартість виконаних робіт зазначена в сумі 8 499, 02 грн.

Згідно пункту 4.2 договору № 28 від 05.06.2009 плата за обслуговування об'єкта здійснюється щомісячним перерахуванням коштів впродовж 5 банківських днів з моменту отримання оригінала рахунка чи його факсової копії до 15-го числа.

Позивач, в підтвердження надіслання Відповідачу актів та рахунків за спірний період надав суду копії реєстрів відправки рекомендованих листів та фіскальних чеків № 1092 від 08.06.2012, № 1737 від 05.08.2011, № 4213 від 26.11.2013, № 3301 від 14.11.2013, № 8722 від 30.01.2014, № 3317 від 15.05.2013.

Доказів мотивованої письмової відмови Відповідачем від підписання актів за період з липня 2011 року по лютий 2014 року на суму 8 499, 02 грн. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем були виконані аварійно-рятувальні роботи на виконання договору № 28 від 05.06.2009 за період з липня 2011 року по лютий 2014 року загальною вартістю 9 799, 62 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, 26 лютого 2014 року звернувся до Відповідача з вимогою про погашення заборгованості.

У своїй відповіді (лист від 24.03.2014) Відповідач зазначив про те, що строк дії договору № 28 від 05.06.2009 закінчився, у зв'язка з чим останній уклав договір з іншою організацією.

Зазначене твердження Відповідача не підтверджено належними засобами доказування в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України та не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплатити виконані аварійно-рятувальні роботи, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7.2 договору № 28 від 05.06.2009 строк його дії сторони погодили з 1 червня 2009 року по 1 червня 2010 року. Після закінчення строку, якщо жодна із сторін в термін тридцяти діб до закінчення даного договору письмово не повідомить про намір його розірвання, договір автоматично пролонгується на термін один рік (пункт 7.3). Дострокове розірвання договору можливе лише за письмовою згодою обох сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України (пункт 7.4).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня письмова згода обох сторін на розірвання договору, а умовами договору № 28 від 05.06.2009 не передбачено односторонньої відмови від договору, суд не погоджується з твердженням Відповідача про те, що договір припинив свою дію.

Оскільки факт виконання аварійно-рятувальних робіт підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 9 799, 62 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору № 28 від 05.06.2009 встановлено, що за порушення терміну оплати Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення 107, 73 грн. - пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню за період з серпня 2011 по 28.02.2014 (окремо по кожному акту).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки, суд встановив, що вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 24, 84 грн. та 97, 02 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Заступником Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» (01030, м. Київ, вулиця Івана Франка, будинок 6, ідентифікаційний код 34531124) на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Заводська, будинок 3, ідентифікаційний код 36055819) 9 799 (дев`ять тисяч сімсот дев'яносто дев`ять) грн. 62 коп. - основного боргу, 107 (сто сім) грн. 73 коп. - пені, 97 (дев'яносто сім) грн. 02 коп. - інфляційні втрати та 24 (двадцять чотири) грн. 84 коп. - 3 % річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» (01030, м. Київ, вулиця Івана Франка, будинок 6, ідентифікаційний код 34531124) в дохід державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. Видати накази.

Повне рішення складено: 29.05.2014.

Суддя Кирилюк Т.Ю.