Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/6495/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6495/14 19.05.14

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Державної науково-технічної бібліотеки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення 10 137,32 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Цимбаліст В.В. (за довіреністю №155/1/11-01 від 08.01.2014);

від відповідача: Ігнатов Є.Є. (за довіреністю №93 від 16.05.2014);

від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні 19 травня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №155/1/03-1347 від 04.04.2014 Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державної науково-технічної бібліотеки України про стягнення 10 137,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.05.2014.

15.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача, у якому останній повідомив про часткову оплату наявної заборгованості.

В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 15.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва подав клопотання, що, по суті, виходячи зі змісту клопотання, а також положень раніше поданої позовної заяви №155/1/03-1347 від 04.04.2014 та конкретних обставин справи №910/6495/14, розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 19.05.2014, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва (нині - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) (орендодавець) та Державною науково-технічною бібліотекою України (орендар), а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) було укладено Договір №604 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до умов вказаного Договору передавався в оренду Державній науково-технічній бібліотеці України нежилий будинок загальною площею 231,40 кв. м, в т.ч. у підвалі - 231,4 кв. м в будинку №38 літера Б на вул. Червоноармійська у м. Києві.

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно з п.п.3.1, 3.3, 3.6 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу.

Проте, позивач наголошує на тому, що відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати, з компенсації витрат підприємства та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.

Так, заборгованість з компенсації витрат підприємства за період з 01.08.2013 по 28.02.2014 складає 5 480,51 грн.; заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою складає 4 656,81 грн. за період з 20.08.2012 по 28.02.2014.

У зв'язку з цим відповідачу 24.01.2014 була направлена вимога про сплату заборгованості. Однак, як вказує позивач, зазначена вимога станом на час звернення до суду відповідач заборгованість не сплатив.

З огляду на вищевикладене позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з компенсації витрат підприємства у сумі 5 480,51 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 4 656,81 грн.

15.05.2014 позивач подав до суду клопотання, яке по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яким повідомив, що 05.05.2014 Державна науково-технічна бібліотека України сплатила на рахунок позивача 8 553,20 грн. Відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з компенсації витрат підприємства в сумі 1 565,86 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 20,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог з наступних підстав.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Державною науково-технічною бібліотекою України (орендар) було укладено Договір №604 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п.1.1. вказаного Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.10.2008 №516/516 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитловий будинок), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, буд. №38 для розміщення бюджетної установи.

Відповідно до п. 2.4. Договору передбачено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація».

Пунктом 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За п. 5 вказаної статті передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.3.1. Договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 встановлено 1 грн. на рік.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за червень 2012 складає: 860,54 грн. на місяць; компенсація витрат підприємства, яка за червень 2012 складає 652,44 грн. на місяць.

У відповідності до п.3.6. Договору орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

На виконання умов Договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна від 10.08.2012, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди нежилі вбудовані приміщення загальною площею 231,4 кв. м у будинку №38 літера Б на вул. Червоноармійській, що перебувають на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація».

Відповідно до п.3.7 Договору орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання несе учасник господарських відносин. Відсутність у відповідача необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зазначається, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв лілового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалі справи, відповідач не виконував взяті на себе обов'язки за Договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість з компенсації витрат підприємства у сумі 1 565,86 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 20,66 грн. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Вказана заборгованість підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, копіями банківських виписок, наявних в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №155/1/03-371 від 24.01.2014 про сплату заборгованості.

Однак, станом на час розгляду справи доказів сплати існуючої заборгованості з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до суду не представлено.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з компенсації витрат підприємства у сумі 1 565,86 грн., та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 20,66 грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором оренди та наявну заборгованість.

Однак, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів сплати заборгованості.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням часткового погашення боргу після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної науково-технічної бібліотеки України (03680, м. Київ, вул. Горького, 180, р/р 35214001009255 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 02736372) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, р/р 2600067759 АБ «Укргазбанк» м. Київ, МФО 320478, код 03366500) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість з компенсації витрат підприємства у сумі 1 565,86 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять гривень 86 копійок), заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 20,66 грн. (двадцять гривень 66 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.05.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало