Рішення

від 26.05.2014 по справі 913/953/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 травня 2014 року Справа № 913/953/14

Провадження №14/913/953/14

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", місто Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "СФЕРА", місто Краснодон Луганської області

про стягнення 89 293 грн. 14 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Бочаров Д.М., довіреність № 3244-О від 03.09.2013;

від відповідача - представник не прибув,

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 22.07.2011, який складається з підписаної заявки про відкриття поточного рахунку, відповідно до умов якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, у загальному розмірі 89 293 грн. 14 коп., з яких:

- 62500,00 грн. - основна заборгованість за кредитом;

- 17021,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 5271,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань;

- 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло письмове пояснення по справі до якого додані документи витребувані ухвалою суду.

Пояснення судом розглянуто у судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідач витребувані документи ухвалою суду не надав, участі у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.05.2014 яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18536704 від 15.04.2014 місцезнаходження юридичної особи - до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "СФЕРА" значиться адреса: 91400, місто Краснодон, вулиця Стадіонна, будинок 1, на яку і було направлено ухвалу суду.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріали справи, 22.07.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "СФЕРА" (Клієнт, Відповідач) підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 22.07.2011 (Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Вказана заява про відкриття поточного рахунку підписана повноважним представником ТОВ "НВП "СФЕРА", а зі сторони КБ "ПриватБанк" уповноваженими особами, на яких покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтів та контролювати правильність присвоєння номера рахунку.

Відповідно до 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувала (ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис"). Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Додана позивачем до матеріалів справи заява відповідача від 22.07.2011 є роздруківкою електронної заяви в системі Інтернет клієнт - банк, тому не містить власноручного підпису уповноваженої особи цього заявника.

Заява від 22.07.2011 містила електронно-цифровий підпис уповноваженої особи відповідача, про що наявний запис у самому тексті заяви, тому це дозволило банку ідентифікувати особу цього заявника як клієнта КБ "ПриватБанк" та прийняти його заяву до виконання.

Таким чином, згідно з заявою від 22.07.2011 відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua, та разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 22.07.2011 до якого також включені умови щодо надання послуг кредитування.

Згідно з розділом 1 "Умов та Правил надання банківських послуг", ПАТ КБ "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт.

Відповідно до Договору Відповідачу на поточний рахунок № 26004460138001 було встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів врегульовані п. 3.18 Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками, де у п. 3.18.1.1 визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов та тарифів надання банківських послуг кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пункт 3.18.1.8 Умов встановлює, що проведення платежів Клієнта у порядку кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк / інтернет клієнт - банк, або у формі паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт -банк, інтернет - клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно розділу Умов 3.18.4 пунктів 3.18.4.1 та 3.18.4.1.1 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню ( п. 3.18.4.1.2 Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня ( п. 3.18.4.1.4 Умов ).

Відповідно до п. 3.18.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводяться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими ( п. 3.18.1.8 Умов.).

Згідно п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта строкового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

З пункту 3.18.5.4 Умов вбачається, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3,18.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.18.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" ( або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі ) та /або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, встановивши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 50000 грн. з 22.07.2011, а з 04.02.2013 кредитний ліміт збільшено до 62500,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку 26004460138001 та підтверджено наданими до суду меморіальними ордерами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що Відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором банківського обслуговування, відкривши відповідачу поточний рахунок та встановивши на нього кредитний ліміт, однак відповідач, використавши кредитні кошти, у строки, встановлені умовами зазначеного договору банківського рахунку, позивачу не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 62500,00 грн., яка на час звернення з позовною заявою до суду погашена не була.

Позивачем на адресу Відповідача 11.03.2014 було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, але Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

У зв'язку з викладеним, Позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Договором банківського обслуговування б/н від 22.07.2011, який складається з підписаної заявки про відкриття поточного рахунку, відповідно до умов якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, у загальному розмірі 89 293 грн. 14 коп., з яких:

- 62500,00 грн. - основна заборгованість за кредитом;

- 17021,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 5271,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань;

- 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Водночас, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися; укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний цифровий підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу. (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492, банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позивач довів факт укладання між сторонами договору банківського обслуговування, до якого включені умови щодо надання послуг кредитування, шляхом підписання заяви, та яка містила згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua, та містить усі суттєві умови цього договору, а укладений у такий спосіб змішаний договір, який містить елементи договору кредитування, не може вважатися нікчемним.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч. 7 ст. 193).

Згідно ч. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, підписана Відповідачем заява про відкриття поточного рахунку, відповідно до умов якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, які разом із Заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування (Договір б/н від 22.07.2011), у зв'язку з чим між сторонами виникли кредитні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1,2 ст. 1069 Цивільного кодексу України).

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Протягом 90 днів з дати закінчення періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (27.05.2013) кредитове сальдо на рахунку відповідача не було зафіксовано, а тому відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов та Правил з 27.05.2013 кредит вважається простроченим та заборгованість за кредитом складає 62500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач прийняв на себе зобов'язання за Договором банківського обслуговування № б/н від 22.07.2011 та виконав ці зобов'язання у повному обсязі встановивши Відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 62500,00 грн., а Відповідачем, в порушення умов договору, не здійснено повернення наданих йому коштів.

Відповідач зобов'язання за Договором банківського обслуговування № б/н від 22.07.2011 не виконав та доказів оплати кредиту не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за кредитом у розмірі 62500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 17021,65 грн. за період з 16.08.2013 по 14.03.2014, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5271,49 грн. за період з 05.01.2012 по 11.01.2012, з 02.03.2012 по 20.03.2012, з 01.03.2013 по 07.03.2013, з 02.04.2013 по 08.04.2013 та з 27.08.2013 по 14.03.2014 і винагороди за користування кредитом у розмірі 4500,00 грн. за період з 02.09.2013 по 14.03.2014, слід зазначити наступне.

Як було зазначено раніше, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню ( п. 3.18.4.1.2 Умов).

Крім того, згідно п. 3.18.4.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводяться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також, пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на зазначені норми законодавства та вказані пункти Умов та тарифів надання банківських послуг, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 17021,65 грн. за період з 16.08.2013 по 14.03.2014, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5271,49 грн. за період з 05.01.2012 по 11.01.2012, з 02.03.2012 по 20.03.2012, з 01.03.2013 по 07.03.2013, з 02.04.2013 по 08.04.2013 та з 27.08.2013 по 14.03.2014 і винагороди за користування кредитом у розмірі 4500,00 грн. за період з 02.09.2013 по 14.03.2014 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та теж підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час прийняття рішення у цій справі відповідачем не подано допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом.

Суд вважає, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 22.07.2011 у загальному розмірі 89293 грн. 14 коп. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У судовому засіданні 26.05.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "СФЕРА" про стягнення 89 293 грн. 14 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "СФЕРА" (місцезнаходження юридичної особи: 91400, місто Краснодон, вулиця Стадіонна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 32138215) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження юридичної особи: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) заборгованість за Договором банківського обслуговування б/н від 22.07.2011 у загальному розмірі 89 293 грн. 14 коп., з яких:62500,00 грн. - основна заборгованість за кредитом, 17021,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5271,49 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. і витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26 травня 2014 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 29 травня 2014 року.

Суддя Є.А. Лісовицький