Рішення

від 22.01.2007 по справі 14/142/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/142/34

22.01.07   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

18 січня 2007р.                                                                                                          справа №14/142/34

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Ніжинське пиво”, вул.Синяківська,79, м. Ніжин

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Міськторг”, вул.Б.Хмельницького,23, м.Бахмач

Про  стягнення  3866грн. 56коп.  

                                                                                                                         Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:  Косенко А.В. представник дов.№355 від 16.01.07р.

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2051,31грн. за поставлений товар на підставі договору № 20 від 02.01.03р. та 1815,25грн. пені за період з 13.05.06р. по 14.11.06р.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №187 від 18.12.06р., в якому позовні вимоги визнав в частині основного боргу в сумі 1070,80грн., пені в сумі 97,80грн., та зазначив, що згідно акту звірки розрахунків не повернув тари на загальну суму 980,50грн., а саме 73 ящика та 2170 пляшок, які знаходяться на зберіганні та можуть бути повернуті позивачу.

          Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні надав заяву №358 від 17.01.07р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що позивачем було проведено звіряння розрахунків з відповідачем, який підтвердив суму боргу за поставлену продукцію у сумі 1097,21грн. та неповернуту тару у сумі 954,10грн., а всього на суму 2051,31грн., що в рахунок погашення боргу 12.01.07р. відповідачем було повернуто позивачу зворотну тару згідно накладної №1, яка прийнята позивачем згідно приймальної квитанції №129, а саме пляшка ємкістю 0,5л вартістю 0,25грн. кожна у кількості 405шт на суму 101,25грн., ящик поліетиленовий вартістю 6,00грн. у кількості 287шт на суму 1722,00грн. на загальну суму 1823,25грн. Позивач зазначив, що відповідачем повернуто надлишок зворотної тари на суму 869,15грн., яка була зарахована позивачем як частина погашення боргу за поставлену продукцію і сума боргу станом на 17.01.07р. складає 228,06грн. У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 228,06грн. боргу та судові витрати в повному обсязі.

          Представник позивача в судовому засіданні надав заяву від 18.01.07р. за №360, в якій відмовився від стягнення пені в сумі 1815,25грн.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 1823,25грн. та відмову від позову в частині стягнення пені на суму 1815,25грн., оскільки це не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Оскільки, судом прийнято зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення боргу та відмова від позовних вимог в частині стягнення пені суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1823,25грн. та пені 1815,25грн. підлягає припиненню.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №20 від 02 січня 2003р. на поставку продукції та підписано протокол розбіжностей до договору. Згідно п.1.1 договору продавець (позивач по справі) зобов'язаний поставити та передати у власність покупця (відповідача по справі) товар власного виробництва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується  передати (поставити)  у зумовлені  строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  про договір купівлі-продажу.

          Умовами договору сторони передбачили, що кількість фактично поставленого товару визначається рахунками-фактурами оформленими при відвантаженні товару покупцеві (п.3.1.), що момент переходу права власності на товар від продавця до покупця є отримання представником покупця товарно-транспортної накладної, або при здачі вантажу покупцю (п.5.5.).

У відповідності до п.6.1 договору товар повинен бути затарений і спакований продавцем таким чином, щоб виключити його псування або знищення у період поставки до прийняття товару покупцем. Сторонами у п.6.3 договору визначено заставна ціна тари: ящик поліетиленовий –6,00грн., пляшка ємкістю 0,5л –0,25грн., КЕГ ємкістю 50л –250,00грн., та визначено, що вартість тари не входить до ціни товару.

Згідно п.6.4. договору пляшка, КЕГ та ящик є зворотною тарою, яку відповідач зобов'язаний повернути позивачу у кількості пляшка –98%, КЕГ та ящик –100% від отриманого з товаром у термін: у 1-му або 4-му кварталі –30днів, у 2-му або 3-му кварталі –20днів з дня поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар в тарі по товарно-транспортним накладним № 143/130 від 22.01.04р., №697/662 від 31.03.04р., №1157/1187 від 07.05.04р. на загальну суму 2331,66грн. з у рахуванням транспортних витрат та заставної ціни тари.

Факт отримання відповідачем товару, тари підтверджується вказаними накладними та визнається відповідачем.

Відповідно до п.11 договору остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється з відстрочкою платежу 7 банківських днів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений строк за отриманий товар не розрахувався. Станом на 01.12.04р. між позивачем та відповідачем складено двосторонній акт звірки розрахунків, я кому сторони визначили заборгованість відповідача у сумі 2251,31грн, в тому числі за товар 1297,21грн., за тару 954,10грн. В рахунок погашення боргу за отриманий товар відповідачем 01.08.05р. на рахунок відповідача перераховано 200,00грн. у зв'язку з чим на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за поставлений товар та неповернуту зворотну тару становила 2051,31грн.

Під час розгляду справи між сторонами станом на 01.12.06р. складено двосторонній акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого борг відповідача становив 2051,31грн., в тому числі за товар 1097,21грн., за тару 954,10грн.

Після порушення провадження по справі відповідачем було повернуто зворотну тару на суму 1823,25грн., що підтверджується поданими позивачем копією накладної відповідача №1 від 12.01.07р. на суму 1823,25грн. та копією накладної позивача №129 від 15.01.07р.

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідача 228,06 грн. боргу і зменшення прийнято судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

З огляду на викладене заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 228,06грн., що підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.

У відповідності зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а тому сума боргу 228,06грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача внаслідок несвоєчасної оплати за поставлений товар та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у розмірі 102грн.00коп. та 62,60грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.525, 526, 712 Цивільного кодексу України та ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.78, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 1815грн.25коп.

2.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1815грн.25коп.

3.          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Міськторг” (вул.Б.Хмельницького,23, м.Бахмач, р/р 26006008634 АК “Полікомбанк” м.Чернігів МФО 353100, код 32194822) на користь Закритого акціонерного товариства “Ніжинське пиво” (вул.Синяківська,79, м. Ніжин, р/р 260076680 ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 30941896) 228грн.06коп. боргу, 102грн.00коп. державного мита та 62грн.60коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                        Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 19.01.2007р.

          Суддя                                                                                                        Н.Ю.Книш