Рішення

від 22.05.2014 по справі 910/7078/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7078/14 22.05.14 За позовом ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії

до Центральний друкований орган Міністерства оборони України

«Народна армія»

про стягнення 5 602,30 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Крупка Н.М. (дов. №565 від 11.12.2013)

Від відповідача: Онофрійчук Н.А. (дов. №7 від 21.05ю.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов Договорів про надання телекомунікаційних послуг № 7700013801 від 17.02.2005, № 7721649106 від 20.06.2011 та Додатків в розмірі 5 602,30 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2014 порушено провадження у справі № 910/7078/14 та призначено до розгляду на 22.05.2014.

В судове засідання 15.04.2014 представники позивача та відповідача з'явилися, надали додаткові докази та пояснення по справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ «Укртелеком», в особі Київської міської філії (далі - позивач, виконавець) та Центральним друкованим органом Міністерства оборони України «Народна армія» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг 7700013801 від 17.02.2005 з Додатками, Додаткову угоду до договору про надання телекомунікаційних послуг від 20.06.2011 та Договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет з Додатковою угодою від 08.01.2009 (далі - Договори).

Відповідно Договору про надання телекомунікаційних послуг, підприємство зв'язку (позивач) надає телекомунікаційні послуги, перераховані у Додатку 1 і безкоштовні послуги, перераховані у додатку 2.

Відповідно до п. 4.1. Договору, послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати з поданням розрахунків.

Відповідно до п.4.3 Договору, споживач повинен вчасно оплачувати послуги.

П. 4.5 Договору зазначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного з розрахунковим.

Відповідно до Договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет, Укртелеком надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної, або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач може самостійно замовити через Систему самообслуговування.

П. 5.1 Договору зазначено, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів і залежить від обраного споживачем тарифного плану.

Відповідно до п. 5.3.Договору, Укртелеком виставляє єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг. Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20-гочисла поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10-го числа поточного місяця, що наступає за звітнім.

У п. 5.8. Договору зазначено, що якщо протягом 5-ти днів рахунок не опротестований, то він вважається прийнятим до сплати.

Як свідчать матеріали справи, за час дії Договору позивач сумлінно виконував свої обов'язки, зокрема здійснював усі необхідні та доцільні дії, передбачені предметом такого Договору. Повідомлень з боку відповідача про порушення зв'язку і заявок про їх усунення не надходило

Відповідно до умов вище зазначених Договорів позивач надсилав відповідачу:

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за вересень 2013

згідно з договором № 2164910 на суму 126,84 грн.;

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2013 згідно з договором № 2164910 на суму 60,42 грн.;

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за листопад 2013 згідно з договором № 2164910 на суму 888,95 грн.;

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за грудень 2013 згідно з договором № 2164910 на суму 1092,58 грн.;

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за січень 2014 згідно з договором № 2164910 на суму 1267,72 грн.;

- Рахунок-акт № 8200007721649106 за телекомунікаційні послуги за лютий 2014 згідно з договором № 2164910 на суму 1153,14 грн.;

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач оплату здійснював не регулярно та не в повному обсязі.

На день подачі позову, загальна сума заборгованості за надані телекомунікаційні послуги становить 5 349,95 грн.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України "Про телекомунікації", що набрав чинності 23.12.2003.

Відповідно до ст. 33 Закону України" Про телекомунікації" послуги операторами зв"язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв"язку і оплати послуг.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Під час розгляду справи, позивач подав клопотання про уточнення суми позовних, так як відповідач здійснив часткову оплату суми боргу у розмірі 6 219,04 грн. (враховуючи нараховану заборгованість за послуги надані в березні у сумі 724,24), з яких сума пені - 63,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 35, 33 від 17.04.2014 та платіжним дорученням № 72 від 22.04.2014 (додані до матеріалів справи).

Судом враховано, що суб'єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, а тому суд вважає за можливе припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору і це припинення не суперечить чинному законодавству.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що частина вимог добровільно погашена відповідачем, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Отже, з огляду на факт сплати відповідачем зобов'язань за договором, суд припиняє провадження в основній частині боргу

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати пов'язані з інфляцією в сумі 160,12 грн. та 3% річних в розмірі 29,12 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми індексу інфляції у розмірі 160,12 грн. та 3% річних у розмірі 29,12 грн.. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 5349,95 грн. та в частині стягнення пені у сумі 63,36 припинити.

2. Позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія» (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, буд. 24, код ЄДРПОУ 07693911) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул.. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) інфляційні збитки в розмірі 160 (сто шістдесят) грн.. 12 коп. та 3% річних у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн.. 12 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.05.2014