Рішення

від 27.05.2014 по справі 911/1055/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 911/1055/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ КОМПАНІ» про стягнення боргу,

представники:

позивача: Яценко О.В. (дов. б/н від 15.01.2013);

відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ КОМПАНІ» про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу скрапленого газу № 36-СГ від 30.06.2009.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.04.2014.

Ухвалою від 15.04.2014 розгляд справи було відкладено на 29.04.2014.

Ухвалою від 29.04.2014 розгляд справи було відкладено на 20.05.2014.

Ухвалою від 20.05.2014 розгляд справи було відкладено на 27.05.2014.

В судовому засіданні 27.05.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

30.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ КОМПАНІ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу скрапленого газу № 36-СГ, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступний товар: газ скраплений, ціна за 1 тонну встановлюється для кожної поставки, погодженої сторонами та фіксується у видатковій накладній.

Сторони погодили, що оплата здійснюється у розмірі 100% від вартості запланованої передачі товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Константа Україна». Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Константа Україна». Відвантаження товару за даним договором відбувається протягом одного банківського дня з моменту оплати його вартості (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Суд встановив, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач передав відповідачу товару на загальну суму 112885,05 грн. Вказаний факт підтверджується видатковою накладною, наданою позивачем, а також податковими накладними № 121 від 22.02.2010 та № 862 від 19.08.2010, що були складені позивачем на виконання вимог податкового законодавства України за кожним фактом передачі товару (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Крім того, факт отримання товару підтверджується частковими оплатами його вартості відповідачем.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі товару належним чином та відповідно до умов договору.

Відповідачем не надавалось суду жодних скарг щодо якості, комплектності товару або строків поставки. Відтак, у відповідача виник обов'язок сплатити його вартість у повному обсязі.

Господарський суд зазначає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або більше сторін.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 655, 656 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання з оплати товару. Вказаний факт підтверджується довідкою № 37870-28.1-169688 від 06.05.2014, наданою Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», з якої вбачається, що відповідач оплатив прийнятий товар лише частково у сумі 82420,45 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 30464,60 грн.

Крім того, між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу скрапленого газу № 36-СГ від 30.06.2009, яким сторони також підтвердили суму заборгованості - 30464,60 грн (копія підписаного та скріпленого печатками сторін акту міститься у матеріалах справи).

Також, суд зазначає, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу пропонувалось надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте відповідач ані відзиву, ані доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 30464,60 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою та не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36263886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Україна» (код ЄДРПОУ 32748355) 30464,60 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз