Рішення

від 17.01.2007 по справі 14/146/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/146/9

17.01.07   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

11 січня 2007р.                                                                                                           справа №14/146/9

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромотор”, вул.Бориславська,54, кв.73, м. Київ, 03061

До відповідача: Приватного підприємства “Грантекс”, пр.Перемоги,159, к.5, м. Чернігів.

Про  стягнення  1010грн. 00коп.  

                                                                                                             Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:   Кікавський О.В. представник дов.№762 від 01.02.06р.  

Від відповідача: Петренко М.І., директор

СУТЬ СПОРУ

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1010,00грн. за поставлений товар по накладній № 5519 від 08.11.06р. на підставі доручення ЯНГ №298278. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неотримання від відповідача коштів за продукцію.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №2 від 11.01.07р., в якому з позовними вимогами не погодився в частині стягнення 960грн. та зазначив, що 27.07.06р. ПП “Грантекс” отримало у позивача 4 електродвигуни АИР 56 А2, ІМ 1081 сплативши їх вартість 960грн. та передавши ТОВ “Компанія спорттехніка”, що під час обстеження 07.08.06р. цих двигунів в лабораторії було виявлена неправильна зборка схеми обмоток статора електродвигунів та складено відповідний акт, що вказані 4 електродвигуна вартістю 960,00грн. повернуті позивачу для безкоштовного ремонту без оформлення відповідних документів. У відзиві на позов відповідач також зазначає, що 31.08.06р. замість відремонтованих двигунів по факсу отримав від позивача рахунок №0004974 на оплату 740грн. за ремонт цих двигунів, та відповідач вважає, що вказаний рахунок підтверджує отримання позивачем двигунів на ремонт, та факт того, що усунення недоліку всіх 4 електродвигунів пов'язане з непропорційними витратами (вартість двигунів 960грн., а вартість їх ремонту 740грн.). Відповідач повідомляє, що всі переговори з позивачем проводилися в усній формі, що в результаті цих переговорів було досягнуто згоди щодо заміни неякісних двигунів в кількості 4шт. вартістю 960грн. на двигуни АИР 90 в кількості 2шт. вартістю 1010грн. з подальшою оплатою підприємством відповідача різниці вартості у сумі 50грн., що двигуни АИР 90 були отримані представником відповідача 08.11.06р. по накладній №005519 від 08.11.06р., що різниця у вартості цих двигунів і двигунів з недоліками є неоплаченою підприємством відповідача до цього часу. Крім того, відповідач вважає посилання позивача в позовній заяві на платіжні доручення №31138, 31141 від 08.11.06р. неправомірними і такими, що підкреслюють непослідовність позивача у відносинах з ПП “Грантекс”, що платіжні доручення не мають банківських відміток і можуть розглядатися як намір та етап переговорів. Відповідач просить відмовити ТОВ “Електромотор” в задоволенні позовних вимог в розмірі 960,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти відзиву відповідача та домовленостей сторін стосовно заміни двигунів.

Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Розглянувши матеріали справи та подані документи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Як свідчать матеріали справи, між сторонами не укладався єдиний письмовий договір щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Позивач на підставі накладної №005519 від 08.11.06р. поставив відповідачу електродвигуни АИР 90 L4, ІМ 1081 (2,2кВт*1500об/мин) у кількості 2 штуки по ціні 420,83грн. на загальну суму 1010грн. в т.ч. ПДВ. Як свідчить текст відзиву на позовну заяву відповідач підтверджує факт отримання представником відповідача двигунів АИР 90 08.11.06р. по накладній №005519 від 08.11.06р.

Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Подана позивачем довідка банку “Форум” вих.1890/13.2.1 від 13.12.06р. підтверджує, що на користь ТОВ “Електромотор” по платіжним дорученням №31138, №31141 від 08.11.06р. від платника ПП “Грантекс” код ЄДРПОУ 32729285 за період з 08.11.06р. по 18.11.06р. кошти не надходили.

У поданому відзиві на позов відповідач підтверджує про не проведення перерахування грошових коштів по вищевказаним платіжним дорученням та про не проведення оплати за отримані від позивача двигуни по накладній №005519 від 08.11.06р.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно поданого відзиву на позов вих№2 від 11.01.07р. відповідач визнає позовні вимоги позивача частково у сумі 50,00грн., проти стягнення боргу в сумі 960,00грн. заперечує.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві від 11.01.07р. вих.№2, судом не приймаються, оскільки передача позивачем та отримання відповідачем двигунів 27.07.06р. на суму 960,00грн., їх оплата платіжним дорученням №2799 від 26.07.06р. є окремою угодою купівлі –продажу відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим у сторін виникають окремі права та обов'язки, в тому числі стосовно якості товару, в матеріалах справи відсутні письмові докази фактичної передачі позивачем відповідачу двигунів по накладній № 005519 від 08.11.06р. на інших умовах (наприклад заміна двигунів) чим окремий договір купівлі-продажу. Крім того, відносини сторін щодо якості товару отриманого відповідачем по накладній від 27.07.06р. та його ремонт не можуть бути предметом дослідження в цій справі, оскільки підставою їх виникнення є окремий договір купівлі-продажу.

Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов'язання відповідачем по оплаті отриманого товару на суму 1010,00грн. і такий строк не зазначено у накладній №005519 від 08.11.06р., тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Пред'явлення позивачем вимоги №1555 від 14.11.06р. щодо оплати відповідачем отриманих електродвигунів вартістю 1010грн., суд розцінює як пред'явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк.

Відповідач підтверджує отримання вищезазначеної вимоги позивача.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи в суді становить в сумі 1010грн.00коп., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені факти та обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, то позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 1010грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито у сумі 102грн.00коп. та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 638, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, ч.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Грантекс” (пр.Перемоги,159, к.5, м.Чернігів, р/р 2600801300060 в Чернігівській філії ФТОВ “Укпромбанк” м.Чернігова МФО 353661 код 32729285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Електромотор” (вул.Бориславська,54, кв.73, м. Київ, р/р 26007300007225 в АКБ “Форум” м.Київ МФО 322948 код 32656825) 1010грн.00коп. боргу, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 16.01.2007р.

          Суддя                                                                                                           Н.Ю.Книш