Рішення

від 26.05.2014 по справі 925/647/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Справа № 925/647/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Шевчик І.Я. за довіреністю у справі;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Глобус-Альфа Ко" до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення 243 060,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 243 060,01 грн. за товар - сухе молоко, масло та сироватку, відпущені відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 93 від 19.07.2013 року та на підставі угод сторін, укладених у спрощений спосіб.

26 травня 2014 року позивач надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 140 000,00 грн. в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості за позовними вимогами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала лише в частині стягнення залишку основного боргу в розмірі 103 060,01 грн.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами за період з 05 по 16 липня 2013 року було укладено ряд угод у спрощений спосіб, за умовами яких відповідач отримав від позивача сухе молоко, суху сироватку, масло вершкове, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 12-19).

Так, відповідачем отримано за :

- видатковою накладною № ГЛ-0000869 від 05.07.2013 року товару на суму 22 000,00 грн. і довіреністю № 2251-ВХК від 05.07.2013 року на ім'я ОСОБА_2;

- видатковою накладною № ГЛ-0000879 від 09.07.2013 року товару на суму 60 000,00 грн. і довіреністю № 2257-ВХК від 08.07.2013 року;

- видатковою накладною № ГЛ-0000893 від 12.07.2013 року товару на суму 161 500,00 грн. і довіреністю № 2286-ВХК від 12.07.2013 року;

- видатковою накладною № ГЛ-0000907 від 16.07.2013 року товару на суму 1000,00 грн. і довіреністю № 2292-ВХК від 15.07.2013 року;

Одночасно позивач пояснила, що посилання у вказаних видаткових накладних на договір № 114 від 20.12.2012 року є формальним, оскільки такий договір між сторонами ніколи не укладався.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином оформлення між сторонами вказаних видаткових накладних та отримання за ними товару підтверджує укладення господарської угоди, яка за своїм правовим змістом є договором поставки та відповідає ст. 712 ЦК України. До договорів поставки застосовуються норми ЦК України про купівлі-продаж, якщо це не суперечить змісту угоди.

У відповідності до ст. 692 ЦК України оплата товару за договором купівлі-продажу повинна бути проведена після його отримання, якщо сторони не узгодили інший порядок оплати.

19 липня 2013 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 93 (а.с. 10-11) у відповідності до якого позивач (далі-Постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (далі-Покупця) товар сухе молоко та продовольчі товари, а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору). Ціна, кількість,асортиментт Товару визначаються в накладних документах, які є невід'ємною частиною. При необхідності сторони складають додаткові угоди та специфікації ( п. 1.2 договору).

За цим договором відповідач також отримав від позивача сироватку, масло та сухе молоко за накладними та довіреностями, які знаходяться у справі (а.с. 20-76).

Заперечень проти неотримання товару чи докази про його неналежну якість і виникнення між сторонами спору з цього приводу відповідач суду не надав.

Таким чином, за всіма наявними у справі накладними відповідач отримав від позивача товару на загальну суму 2 649 341,00 грн. та на час пред'явлення позову до суду здійснив часткову оплату лише в сумі 2 406 280,99 грн.

Сторонами було складено акт звірки розрахунків за період з 20.12.2012 року по 02.04.2014 року, яким підписами обох сторін підтверджено, що борг у відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 243 060,01 грн. (2 649 341,00 - 2 406 280,99).

В засідання позивачка подала заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 140 000,00 грн. боргу із позовних вимог, оскільки після порушення провадження у справі відповідав ще частково розрахувався із позивачем на вказану суму платіжними дорученнями за період з 24 квітня по 21 травня 2014 року.

Копії всіх первинних документів про проведення відповідачем оплати за отриманий від позивача товар представником позивача надано разом із клопотанням про часткове припинення провадження у справі від 26.05.2014 року.

Доказів про проведення більшого розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав.

Оскільки після порушення провадження у справі (17.04.2014 року) відповідач сплатив на користь позивача 140 000,00 грн., то провадження у цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки № 93 від 19.07.2013 року оплата за товар, який постачається Постачальником Покупцеві, здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу терміном 14 ( чотирнадцять) календарних днів від дня поставки.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказаний договір за правовою природою також є договором поставки, що відповідає ст. 712 ЦК України, за змістом якої - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтями 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду справи всі строки оплати за отриманий відповідачем товар вже є такими, що настали, борг у добровільному порядку не сплачено, з чого і виник спір між сторонами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача лише 103 060,01 грн. залишку основного боргу за поставлений товар.

Заперечень проти обґрунтованості доводів позивача відповідач суду не надав.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути повну суму на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 4 861,20 грн., оскільки спір між сторонами виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", ідентифікаційний код 00380669, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33 на користь приватного підприємства "Глобус-Альфа Ко", ідентифікаційний код 37106062, м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6 -- 103 060,01 грн. основного боргу за товар та 4 861,20 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог в частині стягнення 140 000,00 грн. боргу за товар -- провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 29 травня 2014 року.

Суддя Н.М. Спаських