Постанова

від 26.05.2014 по справі 812/2847/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2847/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Якимчук В.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» про стягнення заборгованості у розмірі 116846,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» про стягнення заборгованості у розмірі 116846,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне, Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» зареєстровано платником збору в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з 14.02.1992. Станом на 01.04.2014 за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у розмірі 116846,02 грн. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» від 13.12.1991 та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004, Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» зобов'язано щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на яку мають право зазначені особи. Станом на 01.04.2014 заборгованість відповідача перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у розмірі 116846,02 грн., залишається непогашеною.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у розмірі 116846,02 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання в якому просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець», як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з 14.02.1992 за №01-0198 (а.с.4).

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Відповідно до статті 6 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Згідно із вимогами статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно із пунктом 4 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

Відповідно до пункту 9 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська були надіслані відповідачу відповідні повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2014 рік якими визначено суму витрат що підлягає відшкодуванню підприємством. (а.с.10-11,13,15-16)

Повідомлення отримані підприємством відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення. (а.с.12,14,16-зворотній бік)

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем не надано до Пенсійного фонду заперечення щодо вказаних повідомлень, повідомлення не оскаржені в судовому порядку, отже відповідачем фактично узгоджена сума вказана в повідомленнях що підлягає перерахуванню до Пенсійного фонду відповідно до вимог чинного законодавства.

Сума заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у розмірі 116846,02 грн., зокрема підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства та розрахунком заборгованості. (а.с.8,9).

Оскільки в порушення вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» не внесло до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська визначену суму різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2014 по 01.04.2014, не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська визнаються судом обґрунтованими, та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» про стягнення заборгованості у розмірі 116846,02 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» (код ЄДРПОУ 14314423, місцезнаходження юридичної особи: 91033, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Звейнека, 145-ж) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у розмірі 116846,02 грн. (сто шістнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 02 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 28 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна