Постанова

від 26.05.2014 по справі 812/3163/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3163/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі судового засідання: Якимчук В.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення податкової заборгованості в загальному розмірі 39967,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення податкової заборгованості в загальному розмірі 39967,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська як платник податків з 06.09.2012. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, станом на 28.04.2014 за відповідачем утворився податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств, що перебувають у державній власності, з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 39967,83 грн., а саме:

- з податку на прибуток приватних підприємств, що перебувають у державній власності у розмірі 14422,00 грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8697,83 грн.;

- з податку на додану вартість у розмірі 16848,00 грн.;

З метою погашення податкового боргу, Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська відповідачу були виставлені та вручені перша податкова вимога від 09.03.2010 №1/347 та друга податкова вимога від 30.04.2010 №2/427.

На підставі викладеного позивач просить стягнуть з відповідача заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 39967,83 грн. звернувши стягнення з рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.1997 (а.с.8,9) та перебуває на обліку в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська як платник податків з 27.12.1991 за №05427915 (а.с.7).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

У відповідності із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності із п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 Податкового кодексу України).

Платником податків - Державним відкритим акціонерним Луганським ремонтно-будівельним товариством до податкового органу були подані:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 20.01.2014 вх. №9088170553, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 14422,00 грн. (а.с.14);

- податкова декларація з земельного податку за 2013 рік від 28.01.2013 вх. №9002514781, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 16157,22 грн. з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 1346,44 грн. (а.с.15-16);

- податкова декларація з земельного податку за 2014 рік від 21.01.2014 вх. №9001757949, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 16157,22 грн. з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 1346,44 грн. (а.с.17-18);

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 17.09.2013 вх. №9057911046, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2357,00 грн. (а.с.19-20);

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 17.10.2013 вх. №9065452870, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2514,00 грн. (а.с.21-22);

- податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 19.11.2013 вх. №9074271536, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2661,00 грн. (а.с.23-24);

- податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 31.12.2013 вх. №9087493945, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3147,00 грн. (а.с.25-26);

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року від 13.02.2014 вх. №9006349487, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3204,00 грн. (а.с.27-28);

- податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року від 17.03.2014 вх. №9013649065, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2965,00 грн. (а.с.29-30).

В порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 та п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкових зобов'язань зазначених у поданих ним звітних податкових деклараціях, у повному обсязі не сплатило, внаслідок чого за платником податків, станом на 28.04.2014 утворився податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, що перебувають у державній власності, з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 39967,83 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.12), розрахунком суми податкового боргу (а.с.13).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська відповідачу були сформовані та вручені перша податкова вимога від 09 березня 2010 року №1/347 та друга податкова вимога від 30 квітня 2010 року №2/427, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та підписом уповноваженої особи товариства на корінці податкової вимоги (а.с.10-11).

Даних про оскарження відповідачем податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Внаслідок того, що Державне відкрите акціонерне Луганське ремонтно-будівельне товариство станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 39967,83 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення заборгованості перед бюджетом у загальному розмірі 39967,83 грн. звернувши стягнення з рахунків у банках обслуговуючих платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства про стягнення податкової заборгованості в загальному розмірі 39967,83 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного Луганського ремонтно-будівельного товариства (ідентифікаційний код 05427915) заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 39967,83 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 83 копійки) звернувши стягнення з рахунків у банках обслуговуючих платника податків, з яких:

- з податку на додану вартість у розмірі 16848,00 грн., перерахувавши на р/р 31110029700003, код платежу 14010100;

- з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності у розмірі 14422,00 грн., перерахувавши на р/р 31115002700003, код платежу 11020100;

- з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8697,83 грн., перерахувавши на р/р 33212811700009, код платежу 13050100.

Отримувач УДКСУ у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 28 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна