Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/7453/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7453/14 27.05.14

За позовом Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти»

Про стягнення 10 131,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Гладиліна О.В. - по дов. № б/н від 09.01.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти» про стягнення 10 131,66 грн., з яких: 6 769,14 грн. боргу по орендній платі, 2 463,50 грн. боргу з відшкодування комунальних послуг, 423,25 грн. пені, 342,37 грн. штрафу, 36,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 97,18 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна № 427 від 03.12.2012 та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 427/2 від 25.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 порушено провадження у справі № 910/7453/14 та призначено її до розгляду на 13.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7453/14 від 13.05.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 23.04.2014, розгляд справи був відкладений на 27.05.2014.

Позивач в судовому засіданні 27.05.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.05.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.04.2014 та ухвали від 13.05.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. М.Вовчка, 12/14, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 07.04.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 27.05.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.12.2012 між Інститутом механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр освіти» (орендар) укладено додаткову угоду, відповідно до якої договір оренди № 427 від 10.01.2008 викладено у новій редакції (далі договір № 427).

Згідно акту прийому-передачі від 10.01.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 1, кімнату № 130 на першому поверсі, загальною площею 34,1 кв. м.

Відповідно до договору № 427 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно: кімната № 128 загальною площею 35,05 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 1. на першому поверсі 4-х поверхового корпусу. що перебуває на балансі Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України.

Згідно з п. 1.2. договору № 427 майно передається в оренду з метою використання для торгівлі учбовою літературою виданою українською мовою.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору № 427 сторонами встановлено, що договір діє з 01.01.2013 до 31.12.2013 включно.

Відповідно до акту прийому-передачі від 31.12.2013 орендар повернув, а орендодавець прийняв приміщення за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 1, кімнату № 128 на першому поверсі, загальною площею 35,05 кв. м.

Згідно з п. 5.19. договору № 427 орендар зобов'язався протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

25.12.2012 між Інститутом механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр освіти» (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 427/2 (далі - договір № 427/2).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору № 427 та договору № 427/2 не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 232,64 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами нараховані пеня в розмірі 423,25 грн., штраф в розмірі 342,37 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 36,22 грн. та 3% річних в сумі 97,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визна чається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встано влюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами міс цевого самоврядування.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Статтею 284 Господарського кодексу України (п. 1) визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації ; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна пла та з урахуванням її індексації.

Пунктом 3.1. договору № 427 передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 01.10.1995 зі змінами (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2012 р. 759,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2012 року.

Відповідно до п. 3.2. договору № 427 нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.3. договору № 427 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Таким чином, сторонами договору оренди № 427 було узгоджено розмір оре ндної плати з визначенням її у сумі 759,25 грн. на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за насту пні періоди шляхом коригування на індекс інфляції за попередній місяць, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. договору № 427 орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 5.4. договору № 427 орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1.1. договору № 427/2 балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 1, кімната № 128, загальною площею 35,05 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.

Відповідно до п. 5.1. договору № 427/2 договір діє з 01.01.2013 до 31.12.2013 включно.

Згідно з п. 2.1.2. договору № 427/2 балансоутримувач зобов'язався надати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

За умовами п. 2.2.3. договору № 427/2 орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договорів № 427 та № 427/2 не виконав покладених на нього зобов'язань по сплаті за надані послуги оренди та комунальні послуги у період з травня по грудень 2013 року, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 769,14 грн. та відповідно 2 463,50 грн., яка загалом становить 9 232,64 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9 232,64 грн. боргу по орендній платі та комунальним послугам обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 3.7. договору № 427 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, та весь час прострочення з урахуванням строку позовної давності.

Згідно з п. 2.2.3. договору № 427/2 при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати, та за весь час прострочення з урахуванням строку позовної давності.

Пунктом 3.8. договору № 427 передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договорів № 427 та № 427/2 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо внесення орендної плати та плати за комунальні послуги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, загальний розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 423,25 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 423,25 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за об'єкт оренди мало місце понад 3 місяці, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 337,94 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 4,43 грн. штрафу слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

З умов договору № 427/2 вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення умов договору в частині сплати комунальних послуг.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку штраф, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 4,43 грн. нарахованої на суму боргу за комунальні послуги безпідставні та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 36,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 97,18 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 36,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 97,18 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти» (м. Київ, вул. М.Вовчка, 12/14, код ЄДРПОУ 25586633) на користь Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (м. Київ, вул. Нестерова, 3, код ЄДРПОУ 05417070) 9 232 (дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 64 коп. основного боргу по орендні платі та комунальним послугам, 423 (чотириста двадцять три) грн. 25 коп. пені, 337 (триста тридцять сім) грн. 94 коп. штрафу, 36 (тридцять шість) грн. 22 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 97 (дев'яносто сім) грн. 18 коп. -3% річних, 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.05.2014.

Суддя В.В.Сівакова