Рішення

від 23.05.2014 по справі 911/1046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2014 р. Справа № 911/1046/14

За позовом Приватного підприємства «Фірма «Залізничник-V»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»

про стягнення 215 164,36грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Бєляєва В.М. (дог. б/н від 10.04.2014р.); Мітін А.М. (директор);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Фірма «Залізничник-V» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» (далі - відповідач) про стягнення 215 164,36грн. заборгованості, з яких: 134 477,80грн. боргу за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи та 80 686,56грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1/10-10 від 05.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2014р. порушено провадження у справі № 911/1046/14, розгляд справи призначено на 11.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2014р. розгляд справи відкладено на 25.04.2014р.

25.04.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 7794/14 від 25.04.2014р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом. Також представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України, згідно якого останній просив суд застосувати до вимог позивача про стягнення пені строк позовної давності на підставі ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, яке прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2014р. розгляд справи відкладено на 23.05.2014р.

21.05.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 9459/14 від 21.05.2014р.), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи на більш пізній термін у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.

У судовому засіданні 23.05.2014р. представники позивачів повністю підтримали позовні вимоги та заперечили проти відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення представників позивача, вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що нез'явлення в судове засіданні 23.05.2014р. належним чином повідомленого представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору; у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, у тому числі ту, що не є працівником товариства, а також приймаючи до уваги, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та наявність всіх матеріалів у справі, необхідних для вирішення спору по суті та закінчення встановлено ст. 69 Господарського процесуального кодексу двохмісячного строку розгляду спору, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» (Замовник) та Приватним підприємством «Фірма «Залізничник-V» (Підрядник) укладено договір № 1/10-10, згідно якого підрядник зобов'язався власними та залученими силами виконати будівельні роботи на об'єкті: будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по п. Перемоги, 26 в м. Києві, а замовник - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору вартість виконаних робіт встановлюється в національній валюті Україні, у відповідності з договірною ціною /Додаток до договору/. Розрахунок проводиться після надання підрядником Довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3). Після підписання Довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) протягом 3 банківських днів замовник перераховує належні до оплати суми підряду на його розрахунковий рахунок.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. (п. 5.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 04.01.2011р. до договору пролонговано строк дії договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. до 31.12.2011р.

Додатком № 4 до договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. погоджено вартість вивезення 1 м 3 грунту: 31,93грн. з ПДВ; вартість вивезення 1 м 3 вибуреного грунту буроінєкційних свай: 31,93грн. з ПДВ. Вартість робіт визначається їх фактичним виконанням. Послуги генпідряду складають 3 % фактичних робіт.

Позивач на виконання п. 1.1. договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. у березні 2011 року виконав підрядні роботи на суму 88 260,05грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2011р. від 31.03.2011р. та актом приймання виконаних робіт по об'єкту за березень 2011р. (а.с. 27-28), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та податковою накладною від 31.03.2011р. (а.с. 88).

Суд встановив, що у квітні 2011 року позивачем були виконані підрядні роботи на суму 56 264,18грн., що підтверджується актом від 27.04.2011р. (а.с. 31), підписаним майстром КБП № 3 ОСОБА_3 та виконробом ПП «Фірма «Залізничник-V» ОСОБА_4, згідно з яким підрядником були виконані роботи в період з 01.04.2011р. по 27.04.2011р., зокрема: вивіз грунту в кількості 1 272 м 3 , вивіз вибуреного грунту буроін'єкційних свай в кількості 490 м 3 , а також довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (а.с. 29), податковою накладною від 29.04.2011р. (а.с. 89) та актом приймання виконаних робіт по об'єкту: за квітень 2011 року (а.с. 30), підписаним та скріпленим печаткою позивача, від підписання якого відповідач відмовився та не повернув його, не мотивувавши належним чином таку відмову, а також не надавши мотивованих зауважень щодо виконаних робіт.

Крім того, позивачем в якості обґрунтування виконання у квітні 2011 році підрядних робіт на суму 56 264,18грн. надано суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2011р. на суму 1 687,92грн. (а.с. 81), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, згідно якого відповідач виконав субпідрядні роботи на суму 1 406,60грн. (3 % від 56 264,18грн., суми виконаних у квітні 2011 році підрядних робіт, як-то передбачено п. 4 додатку № 4 до договору від 09.04.2011р.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у березні-квітні 2011 року виконано підрядні роботи на загальну суму 144 524,23грн. (88 260,05грн. + 56 264,18грн.).

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.3 договору та ст. 837 Цивільного кодексу України, з оплати виконаних позивачем у березні-квітні 2011р. підрядних робіт, виконав частково, сплативши позивачеві 10 046,43грн., решту боргу у сумі 134 477,80грн. (144 524,23грн. - 10 046,43грн.) не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 50-51) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи станом на момент прийняття судового рішення склав 134 477,80грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 134 477,80грн. боргу за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи та 80 686,56грн. пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною четвертою ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. у березні 2011 року виконав підрядні роботи на суму 88 260,05грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2011р. від 31.03.2011р. та актом приймання виконаних робіт по об'єкту за березень 2011р. (а.с. 27-28), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та податковою накладною від 31.03.2011р. (а.с. 88); у квітні 2011 року позивачем були виконані підрядні роботи на суму 56 264,18грн., що підтверджується актом від 27.04.2011р. (а.с. 31), підписаним майстром КБП № 3 ОСОБА_3 та виконробом ПП «Фірма «Залізничник-V» ОСОБА_4, згідно з яким підрядником були виконані роботи в період з 01.04.2011р. по 27.04.2011р., зокрема: вивіз грунту в кількості 1 272 м 3 , вивіз вибуреного грунту буроін'єкційних свай в кількості 490 м 3 , тобто роботи, які зазначені в спірному акті приймання виконаних робіт по об'єкту: за квітень 2011 року (а.с. 30), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2011р. на суму 1 687,92грн. (а.с. 81), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, а також довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (а.с. 29), податковою накладною від 29.04.2011р. (а.с. 89) та актом приймання виконаних робіт по об'єкту: за квітень 2011 року (а.с. 30), підписаним та скріпленим печаткою позивача, від підписання якого відповідач відмовився та не повернув його, не мотивувавши належним чином таку відмову, а також не надавши мотивованих зауважень щодо виконаних робіт; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.3 договору та ст. 837 Цивільного кодексу України, з оплати виконаних позивачем у березні-квітні 2011р. підрядних робіт, виконав частково, сплативши позивачеві 10 046,43грн., решту боргу у сумі 134 477,80грн. (144 524,23грн. - 10 046,43грн.) не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 50-51) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи станом на момент прийняття судового рішення склав 134 477,80грн.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено, що у квітні 2011 року останнім виконувались підрядні роботи оцінюються судом критично, оскільки судом досліджено акт від 27.04.2011р. (а.с. 31), підписаний майстром КБП № 3 ОСОБА_3 та виконробом ПП «Фірма «Залізничник-V» ОСОБА_4, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2011р. на суму 1 687,92грн. (а.с. 81), підписаний та скріплений печатками обох сторін договору та податкову накладну від 29.04.2011р. (а.с. 89), які підтверджують протилежне.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 134 477,80грн. боргу за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 1/10-10 від 05.10.2010р., позивачем за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р. нараховано 80 686,56грн. пені, з яких: 46 928,16грн. за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р. на суму боргу 78 213,62грн. (вартість виконаних у березні 2011 році та неоплачених підрядних робіт) та 33 758,40грн. за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р. на суму боргу 56 264,18грн. (вартість виконаних у квітні 2011 році та неоплачених підрядних робіт).

Представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені (а.с. 71-72).

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку якщо замовник затримує кінцевий розрахунок більше ніж 30 календарних днів підписання Довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) на суму, яка підлягає оплаті нараховується пеня з розрахунку 5 % за кожен календарний місяць. Наступний після місяця підписання Довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) (п. 3.4. договору).

Суд встановив, що договором № 1/10-10 від 05.10.2010р. не передбачено іншого строку припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Абзацом першим п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013р. передбачено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Суд встановив, що Приватне підприємство «Фірма «Залізничник-V» звернулося з позовом до суду 28.03.2014р., що підтверджується відміткою канцелярії суду на 1 аркуші позовної заяви (а.с. 5), а пеня нарахована за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р., в межах річного строку позовної давності. Обов'язок відповідача з оплати виконаних у березні 2011 року підрядних робіт виник 06.04.2011р., а останнім днем нарахування пені на суму боргу за виконані у березні 2011 році підрядні роботи є 06.10.2011р.

Враховуючи вищезазначене, клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 71-72), періоди нарахування пені, що вказані позивачем у поданому ним уточненому розрахунку пені, вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 46 928,16грн. пені, нарахованої за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р. на суму боргу 78 213,62грн. (вартість виконаних у березні 2011 році та неоплачених підрядних робіт), як така, що нарахована за межами шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання позивачем суду доказів, зі змісту яких можливо встановити період, з якого відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України виконання обов'язку зі сплати 56 264,18грн. боргу (вартість виконаних у квітні 2011 році та неоплачених підрядних робіт), оскільки довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. не підписана відповідачем, а згідно п. 3.3. договору після підписання Довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) протягом 3 банківських днів замовник перераховує належні до оплати суми підряду на його розрахунковий рахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 33 758,40грн. пені, нарахованої за період з 28.03.2013р. по 28.03.2014р. на суму боргу 56 264,18грн. не відповідає вимогам ст.ст. 611, 612, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 134 477,80грн. боргу за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Новопромислова, буд. 7/8; ідентифікаційний код 32156847) на користь Приватного підприємства «Фірма «Залізничник-V» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; ідентифікаційний код 21643914) 134 477 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят сім гривень) 80 коп. боргу за виконані у березні-квітні 2011 року згідно договору № 1/10-10 від 05.10.2010р. підрядні роботи та 2 689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень) 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 27.05.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко